- •Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
- •Система кримінального права України.
- •Наука кримінального права, її зміст та завдання.
- •Загальні та спеціальні принципи кримінального права.
- •Поняття кримінального закону, його значення та основні риси.
- •Джерела кримінального права України.
- •Структура кримінального закону. Диспозиція і санкція та їх види.
- •Тлумачення кримінально-правових норм та його види.
- •Чинність кримінального закону у просторі.
- •Територіальний принцип чинності кримінального закону.
- •Принцип громадянства та універсальний принцип дії кримінального закону.
- •Чинність кримінального закону в часі (принципи, поняття часу вчинення злочину, зворотна сила).
- •Поняття злочину та його ознаки.
- •Відмінність злочинів від інших правопорушень.
- •Класифікація злочинів.
- •Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- •Поняття складу злочину та його значення.
- •Елементи та ознаки складу злочину.
- •Види складів злочинів.
- •Кваліфікація злочинів (поняття та значення).
- •Поняття об'єкта злочину та його структура.
- •Класифікація об'єктів злочинів.
- •Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).
- •Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
- •Предмет злочину.
- •Об'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Матеріальні та формальні склади злочинів.
- •Причинний зв'язок та його кримінально-правове значення.
- •Триваючі, продовжувані та складні (складені) злочини.
- •Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.
- •Місце, час, ситуація вчинення злочину.
- •Суб'єкт злочину (поняття, ознаки).
- •Осудність.
- •Вік, по досягненню якого, особа може нести кримінальну відповідальність.
- •Спеціальний суб'єкт та його види.
- •Суб'єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •Поняття вини та її форми.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Випадок ("казус") та його характеристика.
- •Мотив злочину та його види.
- •Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •Обставини, що виключають злочинність діяння (поняття, види).
- •Необхідна оборона та умови її правомірності.
- •Перевищення меж необхідної оборони.
- •Крайня необхідність.
- •Затримання особи, яка вчинила злочин.
- •Фізичний або психічний примус.
- •Діяння, пов’язане з ризиком.
- •Виконання наказу або розпорядження.
- •Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття діяльності організованої групи чи злочинної організації.
- •Стадії вчинення умисного злочину (поняття, види).
- •Закінчений злочин.
- •Готування до злочину.
- •Замах на злочин.
- •Добровільна відмова від доведення злочину до кінця та її значення.
- •Співучасть у злочину (поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки).
- •Форми співучасті.
- •Види співучасників.
- •Особливості кваліфікації дій співучасників та призначення їм покарання.
- •Причетність до злочину та її форми.
- •Множинність злочинів (поняття, форми).
- •Повторність злочинів та її різновиди.
- •Реальна та ідеальна сукупність злочинів. Розмежування кваліфікації діяння за правилами сукупності та конкуренції норм.
- •Суть і мета покарання.
- •Перелік основних і додаткових видів покарань.
- •Позбавлення волі (характеристика).
- •Виправні роботи, громадські роботи (характеристика, відповідальність від ухилення від відбування цього покарання).
- •Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (характеристика).
- •Штраф, як міра покарання (характеристика).
- •Конфіскація майна (характеристика).
- •Обмеження волі ( характеристика )
- •Загальні засади призначення покарання.
- •Призначення покарання при вчиненні кількох злочинів (умови, порядок, принципи і межі).
- •Призначення покарання за сукупністю вироків (умови, порядок, принципи і межі).
- •Обставини, які пом’якшують покарання.
- •Обставини, які обтяжують покарання.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію чи акта помилування.
- •Види звільнення від покарання та його відбування.
- •Звільнення від відбування покарання з випробуванням.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Примусові заходи медичного характеру (суть, підстави, порядок застосування).
- •Амністія. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Помилування. ( Поняття, порядок застосування ).
- •Види покарання для неповнолітніх.
- •Судимість та її правові наслідки.
- •Строки погашення судимості.
- •Зняття судимості.
Класифікація об'єктів злочинів.
Використовують класифікацію об'єктів "за вертикаллю" на основі співвідношення філософських категорій "загального", "особливого", "окремого".
Загальним є вся сукупність суспільних відносин, які охороняються крим.законом (загальний об'єкт)
особливим - окремі однорідні за властивостями групи відносин, які охороняються певною сукупністю крим.-правових норм (родовий об'єкт)
окремим - конкретні сусп.відносини, які охороняються конкр. крим.-правовими нормами від конк. злочинних посягань (безпосередній об'єкт).
Загальний об'єкт - сукупність усіх суспільних відносин, що охороняються крим.законом.
Родовий (груповий) об'єкт– група однорідних або тотожних сусп.відносин, які охороняються єдиним комплексом взаємозалежних крим.-правових норм.
Безпосередній об'єкт- конкретні сусп.відносини, на які посягає чи завдає шкоду конкр.злочин, які охороняються певною статтею Особливої частини КК (БО убивства – життя певної особи, викрадення майна – власність) БО класифікують також "за горизонталлю" – коли один злочин одночасно завдає шкоди кільком сусп. відносинам, виділяють основний і додатковий об'єкти (при розбої - страждає власність і життя або здоров'я людини).
Основний БО – сусп. відносини, посягання на які становить сутність злочину та заради охорони яких створено відповідну крим.прав.норму.
Додатковий БО – сусп. відносини, яким завдається шкода поряд з основним об'єктом.
= додатковий обов'язковий об'єкт (необхідний) –відносини, яким за вчинення злочину завжди спричиняється шкода (у складі розбою основним є власність, додатковим - життя або здоров'я людини.)
= додатковий факультативний об'єкт (необов'язковий) –відносини, яким у разі злочину може завдаватися, а може і не бути шкоди (відносини власності і здоров'я громадян при хуліганстві).
Родовий та видовий об'єкти злочинів (поняття, значення).
Використовують класифікацію об'єктів "за вертикаллю".
Родовий об'єкт –група однорідних або тотожних сусп відносин, які утворюють певну сферу сусп існування і тому мають охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних крим.-правових норм. Це менш високий (усереднений) рівень узагальненості.
Найчастіше зазначається в назві розділу Особливої частини КК
Значення: дає можливість класифікувати злочини і крим.-правові норми відповідальності за їх вчинення, відображає характер і ступінь сусп небезпеки окремої групи злочинів, є певним критерієм обєднання окремих злочинів в однорідні групи та розташування таких груп в Особливій частині КК (розділ VI Особливої частини КК "Злочини проти власності" включає норми, що покликані забезпечити недоторканність власності) Видовий обєект – група схожих сусп. відносин, які виокремлюються в межах однієї групи однорідних сусп. Відносин (в межах родового обєкта)
Безпосередній об'єкт злочину (поняття, значення).
Безпосередній об'єкт- конкретні сусп. відносини, на які посягає чи завдає шкоду конкр.злочин, які охороняються певною статтею Особливої частини КК (безпосередній обєкт убивства – життя певної особи, викрадення майна – власність). БО не завжди визначається у самому КК. БО допомогає з'ясувати характер і ступінь сусп. небезпечності злочину, його кваліфікацію, дає можливість точніше провести розмежування між суміжними злочинами.
БО класифікують "за горизонталлю" – коли один злочин одночасно завдає шкоди кільком суспільним відносинам, тоді виокремлюють основний і додатковий об'єкти (при розбої - страждає власність і життя або здоров'я людини).
Основний БО - суспільні відносини, посягання на які становить сутність злочину та заради охорони яких створено відповідну крим.прав.норму. Найбільш важливий обєкт, що визначає сусп.небезпечність та зміст злочину, структуру його складу і місце в системі Особливої частини КК, норму, за якою повинен кваліфікуватися злочин. Завжди входить до складу родового обєкта злочину.
Додатковий БО - суспільні відносини, яким завдається чи виникає загроза завдання шкоди поряд з основним об'єктом. Може бути 2 видів:
= додатковий обов'язковий об'єкт (необхідний) –відносини, яким за вчинення злочину завжди спричиняється шкода. Може бути чи не бути поряд з основним (у складі розбою основним є власність, додатковим - життя або здоров'я людини.)
= додатковий факультативний об'єкт (необов'язковий) – відносини, яким у разі злочину може завдаватися, а може і не бути шкоди (відносини власності і здоров'я громадян при хуліганстві).
Встановлення шкоди факультативному об'єкту є свідченням більшої суспільної небезпеки діяння.
Допомагає визначити соціальну сутність вчиненого злочину, встановлювати тяжкість наслідків.
Використовується для виокремлення кваліфікованих складів (вимагання, поєднане з насильством) або для утворення самостійних складів злочинів (бандитизм) .