26. Пам'ять як психічний пізнавальний процес: поняття, види.

Пам'ять – психічний пр-с відображення предметів і явищ дійсності у психіці Л. в той час, коли вони вже безпосередньо діють на органи чуття.

Види пам’яті

Як основа для виділення різних видів пам’яті виступає залежність її характеристик від особливостей діяльності, в якій відбуваються процеси, запам’ятання, збереження і відтворення.

І. За характером психічної активності, що переважає в діяльності

Рухова - Пам’ять на різні рухи та системи рухів. Забезпечує формування практичних та трудових навичок, а також навичок ходи, письма тощо.

Емоційна - Пам’ять на почуття на емоційні стани. Емоції та почуття, що пережиті людиною та збережені у пам’яті, виступають або як спонукання до певної дії, або як такі, що утримують від дій, що у минулому призвели до негативних переживань.

Образна - Пам’ять на образи, що виникають в результаті сприймання: зорова пам’ять, слухова пам’ять, дотикова пам’ять, нюхова пам’ять, смакова пам’ять.

Абстрактно-логічна - Пам’ять на думки, що відображають смисл і логіку ситуацій, подій, явищ, повідомлень, текстів. Причому цей смисл виражений словом.

ІІ. За часом збереження матеріалу

Короткочасна - Збереження інформації протягом часу до 20 секунд у вигляді первинного образу пам’яті (на основі механізму зворотної біохімічної реакції (див. таблицю «Теорії пам’яті»)). Первинний образ пам’яті – образ матеріалу, який щойно сприй-нято – відображає об’єкт досить точно у його деталях.

Довготривала - Необмежене у часі збереження інформації після її багаторазового сприймання і відтворення у вигляді уявлення. Уявлення – образи предметів, явищ, ситуацій, відображають узагальнену сутність цих об’єктів.

Оперативна - Збереження матеріалу, який необхідний для досягнення мети конкретної дії. Причому, коли дію досягнуто, цей матеріал вважається неактуальним і відкидається. Термін зберігання інформації на рівні оперативної пам’яті не має визначених часових меж і залежить лише від часу, який затрачений на досягнення мети дії.

ІІІ. За характером цілей діяльності

Мимовільна - Запам’ятання і відтворення, в якому відсутня спеціальна мета запам’ятати або пригадати інформацію. Відбувається через те, що дана інформація певним чином при-вернула увагу суб’єкта Довільна - Цілеспрямоване запам’ятання і відтворення інформації. У цьому випадку процеси запам’ятання і відтворення виступають як спеціальні регульовані мнемічні дії.

ІІІІ(4). За мірою усвідомлення матеріалу

Механічна - Запам’ятання матеріалу, смисл якого суб’єктом не усвідомлюється («зазубрювання»).

Асоціативна - Запам’ятання матеріалу за допомогою встановлення асоціативних зв’язків (пов’язування його з певним матеріалом, який для суб’єкта має особистісний смисл).

Смислова (логічна) - Запам’ятання матеріалу не буквально, дослівно, а через виділення його суттєвого смислу (логіки).

27. Пам'ять як психічний пізнавальний процес, поняття, індивідуальні відмінності пам’яті.

Пам'ять – психічний пр-с відображення предметів і явищ дійсності у психіці Л. в той час, коли вони вже безпосередньо діють на органи чуття.

До індивід. відмінностей пам’яті відносять:

1. Швидкість запам’ятовування. Визначається кількістю повторень, що необхідні тій чи іншій людині для запам’ятання певного об’єму інформації.

2. Точність зап. Виражається у здатності запам’ятати інформацію без викривлення.

3. Міцність запам. Виражається у збереженні матеріалу, що був закріплений та у швидкості його забування.

4. Готовність до відтворення. Виражається у тому, наскільки легко і швидко людина може довільно пригадати у влучний момент той матеріал, який їй зараз необхідний.

В залежності від того, який матеріал краще запамятов. виділ. 3 типи памяті:

1. Наочно-образний - тип пам’яті, коли у вищій нервовій діяльності людини переважає перша сигнальна система.

2. Словесно-абстрактний – тип пам’яті, коли у вищій нервовій діяльності людини переважає друга сигнальна система.

3. Змішаний – тип пам’яті, коли у вищій нервовій діяльності людини перша і друга сигнальні системи співвідносяться приблизно на однаковому рівні.