67. Система педагогічних наук.

Педагогіка – сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають пр-си навчання, виховання і розвитку особистості.

1. Загальна педагогіка – базова дисципліна, яка вивч. основні закономірності пр-су спрямованого особистісного розвитку, розробляє загальні основи пед.. пр-су у навч. закладах всіх типів і скл з 4х розділів:

- загальні засади пед.

- теорія навчання (дидактика)

- теорія виховання

- теорія управління навч закладом.

2. Вікова пед.(дошкільна, шкільна, пед.. дорослих) – досліджує закони і закономірності вих.-ня, навчання, освіти, форми і методи навч-вихов. пр-су у різних вікових групах.

3. Соц. педагогіка – вивч. закономірності, та механізми становл. та розвитку особистості в пр-сі здобуття освіти і виховання в різних соц.. ситуаціях

4. Історія педагогіки та школи – вивч. розв. пед. ідей, практику освіти в різні історичні епохи.

5. Професійні педагогіки – вивчають особливості, форми і методи навчання л., які здобувають або мають певний фах вищої школи.

6. Часткові предметні методики – досліджують закономірність викладання і вивчення окремих навч дисциплін у закладах освіти всіх типів.

7. Корекційна пед-ка – предметом якої є виховання, навчання, освіта дітей з вродженими чи набутими відхиленнями у псих. або фіз. розвитку.

68. Методи педагогіки.

Метод пед. спостережень – спуц. організов. сприймання пед.. пр-су в пиродних умовах.

Бесіди – передбачає пізнання пед. явищ, шляхом безпосереднього спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах.

Інтрв’ю – це різновид бесіди, в ході якого дослідник ставить у певній послідовності заздалегідь сформульовані запитання і фіксує відповідь на них.

Анкетування – поляг. у письмовому або усному опитуванні студентів за певною схемою-анкетою або опитування листом.

Педагог. експеримент – реаліз як науковий дослід організації пед.. пр-у в точно фіксованих умовах.

Рейтингу – оцінка компетентними особами конкретних аспектів діял.

Вивчення документації (журнали, особові справи) – дають досліднику об’єктивні про індивідуал. особливості студентів, ставлення до нав-ня, рівень засвоєння знань, умінь і навичок.

Психолого-пед. тестування – поляг. у визначенні рівня заннь, умінь за допом. засобів тестування(карток, малюнків, кросвордів, запитань).

Соціометрії – дозволяє вивчити структуру і стиль взаємин у колективі.

Аналіз результ. діял. – допомаг. скласти уявлення про особистість студента за реальними справами.

Узагальнення незалежних характеристик – передбачає узагальнення відомостей про студента взятих з різних джерел.

Математичний – поляг. в описуванні пед.. явищ за допом. кількісних хар-ик.

Теоритині - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, висновок.

69. Основні педагогічні категорії.

Педагогіка має свій понятійний апарат — систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки.

Категорії — найзагальніші поняття, що відображають основні, найістотніші сторони, властивості та зв'язки явищ об'єктивного світу.

Найважливіші педагогічні категорії — виховання, освіта і навчання.

Вони охоплюють сукупність реальних явищ, теоретичних і практичних питань, що належать до предмета педагогічної науки. Правильне їх ро¬зуміння потрібне передусім для пізнання педагогічних закономірностей.

Виховання — цілеспрямований та організований процес форму¬вання особистості.

Основне його призначення полягає у забезпеченні жит¬тєвої наступності поколінь, що не можливе без засвоєння і розвитку новими поколіннями суспільно-трудового до-свіду.

Одним з елементів виховання є освіта.

Освіта — процес засвоєння систематизованих знань і формуван¬ня на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, а також набуття умінь і навичок для практичного застосування загаль¬ноосвітніх і професійних знань.

Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички.

Виховання, освіта і навчання — три найважливіші на¬прями педагогічної діяльності, які органічно пов'язані між собою і доповнюють один одного їх взаємозв'язок — одна з основних педагогічних закономірностей.