38. Увага: поняття, психологічна природа, ф-ії.

Увага – форма психічної діяльн. Л., яка полягає в спрямованості і зосередженості свідомості на об’єктах, що забезпечують їх виразне відображення.

Навколишнє середов. постійно впливає на органи чуття Л., але не всі подразники Л. відображає однаково чітко. Увага це не саме відображення, воно не має свого предмета пізнання. Природа уваги розгл. різними представниками шкіл по-різному:

Англійська асоціативна психологія. Її представники поняття уваги взагалі не включали до с-ми психології як науки. Зосередження вони пояснювали, як асоціації уявлень.

Інтроспективна пс-я. Представн. цього напряму в увазі бачили тільки внутрішн. суб’єктивний світ.

Фізіологічний напрямок. Представники цього напр.. поясн. увагу не суб’єктивними станами, а боротьбою відчуттів.

Біхевіоризм. Розгл. увагу, як орієнтацію поведінки як установку організму щодо зовн. стимулів.

Концепція поетапного формування розумовий дій. Розгл. увагу як ф-ію психолог. контролю за змістом дій Л.(П.Я. Гальперін).

Концепція уваги, яка будується на принципі взаємодії свідомості і діяльності. У відповідності з нею увага нерозривно пов’язана з діяльн. В діяльн. вона існує і нею підтримується.

Функції уваги:

1) активізує потрібні та гальмує непотрібні в даний момент фізіологічні та психічні процеси;

2) сприяє цілеспрямованому та організованому відбору інформації;

3) забезпечує тривалу зосередженість активності на одному й тому ж об’єкті.

39. Увага: поняття, види.

Увага – форма психічної діяльн. Л., яка полягає в спрямованості і зосередженості свідомості на об’єктах, що забезпечують їх виразне відображення.

Ігрупа. Залежно від активності Л. співвідношення внутр.. і зовн. умов виникнення уваги поділ. на:

Мимовільна(притаманна і тваринам)

Довільна( свідомо спрямовує зосередженя на предмети і явища навколишньої дійсності). Особливості: цілеспрямованість, організованість діяльності, усвідомлення послідовності дій, дисципліна розумової праці.

Післядовільна. (Яка постає в результаті свідомого зосередження на предм. і явищ. навколиш. дійсності у пр-і довільної уваги. Долаючи труднощі під час виконання завд. Л. звикає до них, сама діяльн. може визвати певний інтерес до неї захоплює її виконавця і в цей час увага набирає ознак мимовільного зосередж.

ІІгрупа. Залежно від змісту діяльн. виділ.:

Зовн. увагу (сенсорну, рухову), яка спрямована на зовн. предмети і явища.

Внутрішню( інтелектуальну), яка спрямов. на аналіз діяльн. псих. пр-ів, псих. органів і переживань.

40. Увага: поняття, властивості.

Увага – форма психічної діяльн. Л., яка полягає в спрямованості і зосередженості свідомості на об’єктах, що забезпечують їх виразне відображення.

Властивості:

Зосередження – виявл. в мірі інтенсивності зосередження на об’єктах навколишньої дійсності.

Стійкість – хар-е тривалістю зосередження на об’єктах діяльності. Залежить від сили та інтенсивності збудження, від індивід. особливостей особистості.

Переключення – навмисне перенесення уваги з одного предмета на ін.. , якщо цього потребує діяльн.

Розподіл – проявл. у тому, що Л. одночасно виконує декілька видів діяльн. при чому одна дія звична для Л. виконується автоматично, а ін. за участю свідомості.

Об’єм – кількість об’єктів, які можуть бути охоплені увагою і сприйнятті в найкращий час.

До негатив. особливостей уваги відносять: відволікання, розсіяність, неуважність.