12. Функціональна асиметрія мозку.

Середня вага людського мозку – 1360г. Мозок Л. склад. з двох великих півкуль: правої і лівої. Кожна з них має певні ф-ії. Ф-ією лівої півкулі є рахування, читання, оперування знаковою інформацією( логічний тип мислення). Ф-єю правої півкулі є оперування образною інформ., сприйняття музики, худ. творів, емоційне ставлення до об’єктів навкол. дійсн.(худ. тип мис-ня). Моозк Л. контролює: 1. взаємодію з навкол. середов.( зір, слух, смак, дотикові відчуття, мовлення, нюх.). 2. Ф-ії організму( дихання, регул. кровяного тиску, температури, споживання їжі і пиття. 3. Розумова діял. (читання, письмо, розв’язання, сон, уява, зосередження).

13. Блочна будова мозку л.

У мозку виділяють 3 блоки (відділи), кожен з яких відіграє особливу роль у забезпеченні псих. діял. ,середня вага людського мозку – 1360г.

І блок: енергетичний блок, який підтримує тонус кори голов. мозку, знаходиться у верхніх відділах стовбуру мозку. У разі порушення увага Л. стає не стійкою, з’являється сонливість і байдужість.

ІІ блок: забезпеч. процес прийому, переробки і збереження інформації, знах. у задніх відділах обох півкуль. У разі порушення втрачається чутливість шкіри, чіткість рухів.

ІІІ блок: розробляє програми поведінки, забезпеч. і регулює їх організацію. Знах. у передніх відділах обох півкуль, у разі порушення з’являються дефекти у поведінці.

14. Свідомість: поняття, суспільно-історична природа свідомості.

Свідомість – властива Л. ф-ія мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних власт. предметів і явищ навкол. світу.

Суспільно-історична природа свідомості:

1.Формування свідомості можливе тільки в умовах людського суспільства.

2.історична і індивідуальна свідомість пов’язана з формуванням мовлення.

3.Завдяки свідомості людина може діяти відповідно до необхідності, яку вона розуміє, ри чому використовує суспільно зафіксовані норми і правила дій;

4.Свідомість пов’язана з використанням та створенням людиною знарядь праці:

- людина створює знаряддя по заздалегідь продуманому плану.

15. Свідомість: поняття, структура свідомості.

Свідомість – властива Л. ф-ія мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних власт. предметів і явищ навкол. світу.

В структурі свідом. виділ. такі компоненти:

1. Знання про навкол. дійність, природу і суспільство, тобто рівень свідомості безпосередньо залежить від рівня засвоєння знань і досвіду особистості.

2. Виокремлення Л. себе у предметному світі, як суб’єкта пізнання, тобто розрізнення суб’єкта Я і НЕ Я.

3. Цілеспрямованість, планування власної діял. та поведінки, передбач. їх результ., що виявляються у самоконтролі та корегуванні власних дій.

4. Ставлення особистості до об’єктивної дійсності, до ін.. Л. і до самої себе.

16. Відчуття як психічний пізнавальний процес: поняття, види.

Відчуття – психічний пр-с відображення у мозку Л. окремих власт. предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття Л..

Виникнення відчуття зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зов­нішнього подразника на факт свідомості.

Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну при­роду, їхньою фізіологічною основою є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.

Виділяють наступні різновиди відчуттів:

1) Екстрацептивні, які відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища та мають рецептори на поверхні тіла (зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові).

2) Інтроцептивні, які мають рецептори, розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла та відображають стан внутрішніх органів (органічні - спраги, голоду тощо).

3) Кінестатичні й статичні, які дають інформацію про рух і поло­ження нашого тіла.

4) Проміжні й самостійні - температурні, вібраційні, рівноваги,

прискорення, больові відчуття.