60. Здібності: поняття, психологічна природа.

Здібності – своєрідні вл. Л., її інтелекту, що виявл. у навчанні, наук. труд та ін. видах діяльності і є необхідною умовою їх успіху.

Отже, психологічна природа здібностей полягає в їх наступних ознаках (Б.М.Теплов):

1)під здібностями розуміються індивідуально-психологічні властивості, які відрізняють одну людину від іншої;

2)здібностями називають не будь-які індивідуальні властивості людини взагалі, а лише ті, які мають відношення до успішності виконання нею якої-небудь діяльності або багатьох діяльностей;

3)поняття “здібність” не зводиться до тих знань, умінь і навичок, які вже вироблені у даної людини.

61. Здібності та обдарованість.

Здібності – індивідуально-психологічні властивості особистості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності. Виявляються здібності насамперед у процесі оволодіння новою діяльністю, в тому, наскільки індивід швидко і ґрунтовно, легко і міцно засвоює способи її організації та здійснення.

Можливість успішного виконання будь-якої діяльності визначається не окремими здібностями як такими, а обдарованістю.

Обдарованість – якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності.

С.Л.Рубінштейн визначає два види обдарованості:

Загальна обдарованість Сполучення здібностей, які забезпечують оволодіння індивідом діяльністю взагалі як власне людською формою свідомої поведінки.

Спеціальна обдарованість Сполучення здібностей, що відповідає вимогам певної конкретної діяльності (музичної, художньої, економічної, педагогічної тощо).

62. Фактори розвитку здібностей.

Здібності – своєрідні вл. Л., її інтелекту, що виявл. у навчанні, наук. труд та ін. видах діяльності і є необхідною умовою їх успіху.

Фактори:

Біологічний (генетичний, вроджений) та соціальний (наявність діяльності)

63. Здібності та задатки, види задатків.

Здібності – індивідуально-психологічні властивості особистості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності.

Задатки – лише природні передумови розвитку здібностей, а останні – прижиттєві утворення, результат впливу соціальних умов на розвиток задатків.

Спеціальні задатки — це задатки до певного виду діяльності. Спеціальними є задатки музичні, художні, математичні, лінгвістичні, спортивні та ін.

Успадковані людиною задатки можуть реалізуватись або не реалізуватися. Все залежить від того, чи одержить людина можливість для переходу успадкованої потенції в конкретні здібності.

64. Види здібностей.

Здібності – своєрідні вл. Л., її інтелекту, що виявл. у навчанні, наук. труд та ін. видах діяльності і є необхідною умовою їх успіху.

Природні,які біологічно обумовлені.

Соціальні(загальні, спеціальні, теоретичні і практичні, предметні і міжособистісні)

Загальні здібності – визначають успіхи Л. в різних видах діяльності (розум, досконала мова, розв. пам’ять)

Спеціальні – визнач успіх Л. у специфічному виді діяльності (муз, матем, худ, літерат)

Теоретичні – визначають схильність Л. до абстрактно-теоретичних міркувань.

Практичні – визнач схильність Л. до практичних дій.

Навчальні – визнач успішність навч і виховання, засвоєння Л. знань, умінь та навичок, формування якостей особистості.

Творчі – створюють предмети матер і духовн культури у різних галузях Л. діяльності.

Міжособистісні – входити в контакт з іншими л. приваблюють їх до себе, впливають на них.

Предметні – здібності до різноманітних видів теоретичної і практичної діяльності.