47. Емоційна регуляція поведінки л.: сутність, структура.

Регулятивний механізм емоцій пояснюється на основі інформаційної теорії емоцій (П.В.Сімонов):

Переживання суб’єктом актуальної потреби→ Отримання інформації з зовнішнього оточення про можливість задоволення потреби на даний момент→ Мимовільне спав вставлення інформації (з вродженого або раніше отриманого досвіду) про передбачені можливі умови задоволення даної потреби→ Оцінка вірогідності задоволення потреби в даний момент в даних умовах→

* Якщо вірогідність оцінюється як висока, переживання позитивних емоцій.

* Якщо вірогідність оцінюється як низька, переживання негативних емоцій.

Прояв регулятивних функцій емоцій полягає в наступному: людина завжди намагається:

* максимізувати (посилити, продовжити, повторити) позитивні емоції;

* мінімізувати (послабити, перервати, попередити) негативні емоції.

48. Види емоцій та почуттів.

Емоції – переживання Л. свого відношення в даний момент до навкол. дійсності і самої себе.

Почуття – вищий продукт розвитку емоцій.

Види емоцій:

Ігр. Складні( притаманні тільки Л. і виник. в результ. усвідомлення Л. об’єкту, що їх викликав), прості( притаманні і тваринам)

ІІгр. Позитивні і негативні: любов-ненависть, радість-горе.

ІІІгр. Стенічні(посилюють активність Л. спонукають її до діяльності), астенічні( пригнічують).

Почуття притаманні тільки Л.

Види почуттів:

Моральні почуття – виявляє стійке ставлення Л. до сусп.. подій до ін. Л. ,до себе.

Естетичні – почуття краси від сприймання творів мис-ва, явищ природи.

Інтелектуальні – ставлення особистості до пізнавальної діяльності, допитливість.

Практичні – ставлення Л. до діяльності(захоплення, творчий підхід, радість від успіхів).

49. Поняття: особистість, індивід, індивідуальність, людина.

Поняття «особистість» - це Л. взята в с-мі таких її псих. характеристик, що соціально обумовлені і виявляються в сусп.. за своєю природою зв’язках і стосунках.

Поняття «індивід» - хар-є саму Л. і додатково включає такі психол. і біол..властивості, що притаманні їй разом з особистісними, а також власт. що відрізн. одну Л. від інших та спільні як для неї, так і ін.. Л.

Поняття « індивідуальність» - поєднання психолог. особливостей Л., що утвор. її своєрідність, відмінність від ін.. Л.( в домінуючих потребах, інтересах, здібностях, рисах хар-ру, умінь та навичок).

Поняття «Л,» - містить в собі сукупність всіх людських якостей, властивих Л., незалежно від того чи наявні вони у конкретно даної Л.

Узагальнюючи сутність розглянутих понять, можна зробити такі ви­сновки: * кожен індивід є людиною; * індивід є вихідним пунктом для розвитку людини як особистості; * особистістю не народжуються — нею стають; * особистість — це підсумок розвитку індивіда; * особистостями стають у спільнотах, але і сама людина-особистість згодом утворює нові спільноти до власних інтересів та потреб; * особистість визначає поведінку, діяльність людини як чинник, що модифікує реакцію індивіда на зовнішні умови, та як ланцюг, що поєд­нує всю сукупність внутрішніх умов (психіка людини), через які транс­формуються всі зовнішні впливи.