- •1. Предмет, задачі, етапи становлення психології.
- •2. Основні галузі психологічної науки.(3шт.)
- •3. Методи психологічного дослідження.
- •4. Експеримент і спостереження як основні методи псих. Досл.
- •5. Емпіричні методи псих. Дослідження.
- •6. Психіка: поняття, власт., ф-ії.
- •7. Психіка: поняття, класифікація псих. Явищ.
- •8. Форми розв. Психіки: філогенез, антропогенез, соціогенез та онтогенез.
- •9. Етапи розв. Психіки: сенсорний, перцептивний, інтелект.
- •10. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •11. Будова нервової системи л.
- •12. Функціональна асиметрія мозку.
- •13. Блочна будова мозку л.
- •14. Свідомість: поняття, суспільно-історична природа свідомості.
- •15. Свідомість: поняття, структура свідомості.
- •16. Відчуття як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •17. Відчуття як психічний пізнавальний процес: поняття, властивості.
- •18. Чутливість, пороги чутливості.
- •19. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •20. Сприймання як психічний пізнавальний процес: поняття, властивості.
- •21. Способи організації сприймання.
- •22. Пам'ять як психічний пізнавальний процес: поняття, процеси пам’яті.
- •23. Характеристика процесу запам’ятовування.
- •26. Пам'ять як психічний пізнавальний процес: поняття, види.
- •27. Пам'ять як психічний пізнавальний процес, поняття, індивідуальні відмінності пам’яті.
- •28. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, логічні компоненти мислення.
- •29. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, операційні компоненти м-ня.
- •30. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, етапи розв’язання мислительної задачі.
- •31. Мислення як психічний пізнавальний пр-с: поняття, види.
- •32. Інтелект: поняття, структура
- •33. Інтелект: поняття, властивості.
- •34. Уява як психічний пізнавальний пр-с: поняття, аналітико-синтетичний характер уяви.
- •35. Уява як психічний пізнавальний пр-с: поняття і види.
- •36. Порівняльна характеристика мислення і уяви.
- •37. Креативність і творча діяльність особистості.
- •38. Увага: поняття, психологічна природа, ф-ії.
- •39. Увага: поняття, види.
- •40. Увага: поняття, властивості.
- •41. Воля: поняття, ф-ії.
- •42. Структура особистості за Фрейдом.
- •43. Воля: види і структура вольових дій.
- •44. Вольові якості особистості.
- •45. Поняття про емоції та почуття, види.
- •46. Порівняльна хар-ка емоцій та почуттів, приклади на кожну відмінність.
- •47. Емоційна регуляція поведінки л.: сутність, структура.
- •48. Види емоцій та почуттів.
- •49. Поняття: особистість, індивід, індивідуальність, людина.
- •50. Фактори розвитку особистості, сучасний етап.
- •51. Психологічна структура особистості за Платоновим.
- •52. Діяльність: поняття, структура, основні компоненти діяльності.
- •53. Темперамент: поняття теорії темп.(4види)
- •54. Темп. І тип внд.(за Павловим).
- •55. Темп. Та властивості псих. Явищ.
- •56. Темп.: особливості прояву різних типів темпераменту.
- •57. Поняття характеру і акцентуація хар-у.
- •60. Здібності: поняття, психологічна природа.
- •61. Здібності та обдарованість.
- •62. Фактори розвитку здібностей.
- •63. Здібності та задатки, види задатків.
- •64. Види здібностей.
- •65. Предмет педагогіки. Її зв'язок з ін.. Науками.
- •66. Становлення педагогічної науки
- •67. Система педагогічних наук.
- •68. Методи педагогіки.
- •69. Основні педагогічні категорії.
- •70. Поняття про дидактику. Основні дидактичні концепції.
- •71. Сутність навчання та його ф-ії.
- •72. Сутність навчання та його структура.
- •73. Принцип навчання: пр-п науковості, систематичності і послідовності, доступності, зв’язку навчання з життям.
- •74. Принципи навчання: принцип свідомості і активності учнів, принцип наочності, принцип індивідуального підходу до учнів, пр-п емоційності.
- •75. Види навчання: пояснювально-ілюстративне, проблемне.
- •76. Види навчання: програмоване, диференційоване.
- •77. Форми організації навчання у загальноосвітній школі та у вищій.
- •78. Урок як основна форма організації навчання. Типологія уроків.
- •79. Методи навчання.(за Бабинським).
- •80. Класифікація методів навчання.
- •81. Закономірності пр-ів навчання.
- •1. Предмет, задачі, етапи становлення психології.
- •2. Основні галузі психологічної науки.(3шт.)
- •3. Методи психологічного дослідження.
55. Темп. Та властивості псих. Явищ.
Темперамент – природжені якості Л. , що обумовлюють динамічну хар-ку інтенсивн., швидкого реагування, ступення емоцій. збуджуваності і врівноваженості, до навкол. середов.
В межах диференціальної психофізіології (Б.М.Теплов, В.Д.Нєбиліцин) визначаються наступні властивості психічних явищ.
Сенситивність Виникнення психічної реакції на зовнішній подразник мінімальної сили
Реактивність Сила емоційної реакції на зовнішній або внутрішній подразник
Активність Показник спрямованості і наполегливості у подоланні перешкод
Темп реакції Швидкість перебігу психічних процесів
Пластичність – ригідність Легкість, або складність змінювання психічних процесів відповідно до нових зовнішніх умов
Екстраверсія – інтроверсія Переважання спрямованості психічних процесів на зовнішні (внутрішні) подразники та умови.
56. Темп.: особливості прояву різних типів темпераменту.
Темперамент – природжені якості Л. , що обумовлюють динамічну хар-ку інтенсивн., швидкого реагування, ступення емоцій. збуджуваності і врівноваженості, до навкол. середов.
Можна визначити такі типові риси, які притаманні поведінці особистості з тим чи іншим темпераментом.
Холерик
Людина, нервова система якої визначається переважанням збудження над гальмуванням, завдяки чому вона реагує швидко, часто необмірковано, не встигає себе стримати, загальмувати, виявляє рвучкість, невтримність рухів.
Неврівноваженість нервової системи зумовлює циклічність у зміні його активності та бадьорості: занурившись у будь-яку справу, він пристрасно, зацікавлено працює, але сили йому вистачає ненадовго, і тоді все стає йому евмолоту. З’являється роздратування, поганий настрій, млявість, байдужість.
Зміна позитивних циклів підйому настрою та енергійності негативними циклами спаду обумовлюють нерівність поведінки та самопочуття, схильність до невротичних зривів і конфліктів з іншими.
Сангвінік
Людина з сильною, врівноваженою, рухомою нервовою системою, якій притаманна швидка реакція, її вчинки обмірковані, вона весела, безтурботна, оптимістична, задоволена життям.
Рухомість нервової системи сангвініка обумовлює мінливість почуттів, інтересів, поглядів, можливість швидко пристосовуватися до нових умов.
Це комунікабельна людина, яка легко знаходить спільну мову з іншими людьми, хоча і не вирізняється усталеністю в спілкуванні.
Він продуктивний діяч, але тоді, коли багато цікавих для нього справ, тобто при постійному збудженні. В іншому випадку він стає млявим, відволікається. В стресових ситуаціях виявляє “реакцію лева”: активно, обмірковано захищає себе, намагається зберегти власне самопочуття та умови існування.
Флегматик
Людина з сильною, врівноваженою, але інертною нервовою системою, внаслідок чого реагує повільно; емоційно-невиразна людина,, відзначається високою працездатністю, добре опирається сильним та тривалим подразникам, труднощам і перешкодам, але не здатна швидко реагувати в несподіваних нових умовах.
Непластична особа, що тяжіє до усталених способів діяльності, не змінює звички, розклад життя, роботу, друзів, і важко та повільно пристосовується до нових ситуацій.
Настрій стабільний, рівний. У будь-яких ситуаціях флегматик залишається зовнішньо спокійним.
Меланхолік
Людина зі слабкою нервовою системою, якій притаманна підвищена чутливість навіть до слабких подразників, а сильний подразник може викликати зрив, ступор, розгубленість, тому в стресових ситуаціях результати діяльності меланхоліка можуть погіршуватися порівняно до звичної ситуації. Підвищена чутливість призводить до швидкої стомлюваності, падіння працездатності. Незначний привід може визвати образу, сльози. Меланхолік зазвичай намагається не виявляти свої почуття назовні, не розповідати про своє переживання, хоча він часто буває похмурим, невпевненим у собі, тривожним, песимістичним, у нього можуть виникнути невротичні розлади. Але висока чутливість нервової системи зумовлює наявність художніх та інтелектуальних здібностей.