Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПМ_108_by_De_Lotren.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
512.51 Кб
Скачать

103. Алгоритм планування збуту

Для того, щоб виживати в ринкових умовах і успішно функціонувати, необхідно вміти вчасно попередити можливі зри­ви в роботі, що досягається в сфері прогнозування і планування збуту.

Складовою частиною планування збуту с формування порт­фелю замовлень підприємства. Портфель замовлень - це кількість продукції в асортименті, яка повинна бути вироблена у визначений термін і реалізована покупцям на основі угод.

Відомо, то в ринкових умовах попит на товари залежить від кон'юнктури ринку, тому при неповному завантаженні виробни­чих потужностей можливо прийняти додаткове замовлення па виготовлення продукції.

Після обґрунтування можливого обсягу збуту формується розгорнута програма виробництва по номенклатурі і асортименту продукції.

План асортиментних поставок і є тим інструментом на ос­нові якого складається виробнича програма і здійснюється регу­лювання процесу збуту в плановому періоді. В плані збуту відоб­ражається черговість виконання замовлень окремих споживачів.

План асортиментних поставок по видам продукції і споживачам розробляється на основі поданих замовлень і специфікацій спо­живачів.Плани збуту це система показників, які характеризують асортимент, кількість і якість продукції, яку треба поставити в плановому періоді. Вони включають плани реалізації, поставки і відвантаження.

План поставки — це сукупність планово-розрахункових до­кументів, в яких вказується перелік готової продукції, яку потрібно відправити покупцям в кількості, в асортименті і в термін обумовлений і вказаний в контрактах і замовленнях, з вра­хуванням вимог покупців.

В залежності від деталізації номенклатури поставляємої продукції розробляють плани поставок в груповій номенклатурі і в розгорнутій номенклатурі, тобто асортиментні плани поставок.

План реалізації — це документ, в якому в грошовому вимірі показується можливий обсяг розподілу виробленої і реалізованої продукції в плановому періоді. Розраховуючи залишки готової продукції на складах, не­обхідно старанно аналізувати відповідні показники діяльності підприємства: фактичний стан залишків незавершеного вироб­ництва і нереалізованої продукції на останню звітну дату, вико­нання планів поставки і реалізації за поточний період, відхилення планових показників від фактичних.

План відвантаження передбачає підготовку необхідних до­кументів, транспортних засобів, затарюванпя продукції і її відван­таження в термін, зазначений нугоді зі споживачем.

104. Збутові стратегії підприємства

Політика розподілу — це діяльність фірми щодо плануван­ня, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцево­го споживача з метою задоволення потреб споживачів та отриман­ня фірмою прибутку. Основна мета політики розподілу — ор­ганізація ефективного збуту виготовленої продукції.

Завдання розподілу продукції можна поділити на дві групи:стратегічні;тактичні.

Стратегічні завдання пов'язані з формуванням та ор­ганізацією каналів збуту:

прогноз планування перспективних каналів збуту:вибір прямого чи опосередкованого каналу збуту;вибір оптимальних каналів збуту, маршрутів збуту, розміщення складів.

Тактичні завдання розподілу включають:

* роботу з наявними клієнтами та залучення нових;* пошук і відбір комерційних пропозицій на поставку товару;

* організацію виконання замовлень і поставку товарів (виз­начення маршрутів збуту, перевірку наявності товарних запасів, заходи стимулювання збуту тощо).

Виходячи із цілей маркетингу, визначають маркетингову стратегію. Найбільш відомими маркетинговими стратегіями є такі:

"Ціна-кількість" — орієнтація на помірні ціни та значні обсяги збуту, виробництво та збут великої кількості стандартизованої (масової) продукції па широкому ринку (недиференційований маркетинг) за рахунок використання добре опрацьованих технологій, які дозво­ляють знижувати витрати та ціни.

"Стратегія переваг" — створення стабільної переваги над конкурентами за рахунок можливостей зміни технологій виробництва, розвитку сервісу та логістики, що дозволяє вести нецінову конкуренцію за рахунок товарів, які "помітні" на ринку завдяки своїм унікальним характеристикам (диференційований маркетинг).

Окрім двох основних, існує кілька модифікацій і перехідних форм маркетингових стратегій, зокрема:— "я теж" — стратегія пристосування до поведінки конкурентів, параметрів їхньої продукції, цінової політики тощо;стратегія різкої відмінності (концентрований маркетинг)-орієнтація на специфічний сегмент ринку, пропозиція унікальних товарів, які докорінно відрізняються від товарів-конкурентів;

стратегія кооперування - добір партнерів і встановлення договірних відносин з ними;

"стій-іди" — стратегія, за якої активність фірми на різних ринках (наприклад, внутрішньому та зовнішньому) змінюється залежно від зміни кон'юнктури:стратегія творчої імітації - вдосконалення чужих винаходів.