57. Ціна та цінова політика підприємства.

Маркетингова цінова політика – це складовий елемент комплексу маркетингових заходів. Її основна мета полягає в встановленні ціни на вироби підприємства. Ціна є грошовим виразом вартості товару, але в умовах ринку на ціну впливають більш вагомі фактори ніж вартість (закон попиту і пропозиції). Ціна в маркетингу розглядається як та сума, яку споживач готовий заплатити за товар.

Політика поступового зниження цін. Вона характеризується високими цінами під час виведення на ринок нового товару. Далі, коли зростає конкуренція ціни поступово знижуються. Основною перевагою такої політики є та проста істина, що ціни завжди легше зменшувати, ніж збільшувати. Завдяки цьому товар тривалий час зберігає свою ринкову привабливість, обсяги збуту. Основною проблемою тут є встановлення початкового рівня цін, який давав би вальну можливість поступово їх знижувати.

Політика “знімання вершків”. Така політика використовується щодо товарів, які належать до категорії новинок. Вона характеризується максимально високими цінами під час виведення на ринок нового продукту. Передумовою її використання є готовність споживача купити новинку за найвищу ціну. Перевагами такої політики є можливість швидкого покриття витрат на виробництво і маркетинг, отримання відповідних прибутків, підвищення іміджу, а також уникнення небажаного ажіотажного попиту.

Політика проникнення. Вона використовує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення фірми на нові ринки, створення достатнього попиту. Такі ціни можуть бути підвищені, наприклад, за рахунок покращення якості виробу.

Політика диференціювання цін. це продаж того самого продукту різним покупцям за різними цінами. Розрізняють кілька видів цінової диференціації: 1)просторову (різні ціни в країні та за її межами); 2)часову (сезонні знижки чи надбавки); 3)залежно від способу використання продукту; 4)залежно від кількості;

Політика традиційного ціноутворення. Вона полягає в орієнтації на ті традиції, які існують на ринку щодо рівня цінна ту чи іншу продукцію.

Політика еластичних (гнучких) цін. вона передбачає швидку реакцію фірми на зміну

співвідношень попиту і пропозиції на ринку.

58. Фактори, які зумовлюють рівень цін на промислову продукцію.

Фактори ціноутворення поділяються на дві групи: зовнішні і внутрішні.

До внутрішніх факторів слід віднести:

1)витрати на виробництво і реалізацію (визначають нижню межу ціни, беруться до уваги під час установлення ціни),

2)мета фірми (завоювання відповідної частки ринку, досягнення певного обсягу продажу, проникнення на нові ринки, швидке отримання готових грошей з метою відшкодування витрат, максимізація рентабельності всіх активів підприємства тощо), 3)обсяги пропозиції, 4)умови постачання, 5)якість продукції, 6)рівень новизни товару,

7)етап життєвого циклу товару (етап впровадження – цінові стратегії знімання вершків та проникнення на ринок; етап зростання – здійснення цінового маневру у найбільший прийнятну сторону; етап зрілості - встановлення дійсної ціни; етап спаду – підвищення ціни, використовуючи переваги нееластичного попиту; зниження ціни).

До зовнішніх:

1)тип ринку, 2)кон`юктуру ринку, 3)характер і рівень попиту (характер попиту впливає на вибір методу ціноутворення),4) стан конкурентного середовища (визначає характер ринку, а отже методику визначення ціни), 5)споживачі, 6)торговельних посередників, 7)рівень інфляції,8)обмеження, які визначаються існуючим законодавством у сфері ціноутворення (жорстке регулювання ціни державою здійснюється через фіксацію державних цін; м’яке – через установлення граничних рівнів цін, надбавок тощо; непрямий вплив держави) .