Методи методи методи

Початкова оплата праці

Премії за раціоналізацію

Участь персоналу організації у прибутках

Оплата навчання

Виплата за відсутність невиходів (на відміну від оплат за хворобою)

Рис. 8.13. Загальноприйняті сучасні прямі економічні методи мотивації праці персоналу організації

Пільгове харчування

МЕТОДИ

Доплата за стаж

Пільгове користування житлом, транспортом

Рис. 8.14. Загальноприйняті сучасні непрямі економічні

методи мотивації праці персоналу

Збагачення праці

МЕТОДИ

Гнучкі робочі графіки

Охорона праці

Програми підвищення якості трудового життя

Просування за службою

Участь у прийнятті рішень на більш високому рівні

Рис. 8.15. Негрошові методи мотивації праці персоналу,

які найчастіше застосовуються у вітчизняних організаціях

Рис.8.16. Схематична модель теорії мотивації Альдерферда

Просування по службі

Зміна характеру праці

Духовні стимули

СТИМУЛИ ПРАЦІ ПЕРСОНАЛУ

Умови праці

Соціальний стан

Соціально-психологічний клімат

Інтелектуальні умови

Рис. 8.17. Основні нематеріальні стимули праці персоналу

Розподіл колективного заробітку

Розподіл прибутку

Разові премії

ЗАСОБИ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ

Система індивідуального заохочення

Надбавка за знання і кваліфікацію

Подвійна шкала заробітної плати

Інші системи менеджерського стимулювання праці

Рис. 8.18. Основні засоби підвищення мотивації праці в американських компаніях

Контрольні завдання та запитання

1. Назвати основні функції, які виконують мотиви у сфері праці.

2. Які основні фактори спонукають працівника до високопродуктивної праці?

3. Які існують сучасні підходи до трудової мотивації персоналу?

4. Які існують первинні та вторинні потреби?

5. Які застосовуються сучасні теорії мотивації праці персоналу?

Тема 9. Контролювання як загальна функція менеджменту

План лекції

1. Поняття контролювання та його місце в системі управління.

2. Етапи процесу контролювання.

3. Види управлінського контролювання.

 1, 2, 3, 8, 9, 25, 28, 30, 35, 48.

Ключові слова:

попереднє контролювання, поточне контролювання, заключне контролювання, внутрішнє контролювання, зовнішнє контролювання.



К



онтролювання – це вид управлінської діяльності щодо забезпечення процесу, з допомогою якого керівництво організації визначає, наскільки правильні його управлінські рішення, а також потребу у здійсненні певних коректив.

Контролювання – одна з основних функцій менеджменту. Без надійної системи контролю не може успішно функціонувати жодна організація. Безперервність господарської діяльності потребує, щоб контроль був не одиничним актом, а безперервним процесом.

Основним завданням контролювання є забезпечення досягнення цілей і місії організації, виявлення відхилень та недоліків, подолання організаційних проблем, надання допомоги працівникам у вирішенні завдань, які поставлені перед персоналом.

Цілі організації

Фактичні результати діяльності

Стандарти

Порівняння результатів і стандартів

Оцінка відхилення

Події, пов’язані з коригуючим впливом

Перегляд нереалістичних стандартів

Рис. 9.1. Процес контролювання в організації.