3. Особливості інтерактивних методик: рольові ігри, робота в малих групах, мозковий штурм, займи позицію, попс-формула та інші

ПОПС-формула

Допомагає аргументовано відстояти свою позицію, виразити свої думки коротко і лаконічно. Виступ складається з чотирьох елементів:

П – позиція - (в чому полягає точка зору) – Я вважаю, що …..

О – обґрунтування - (на що ви спираєтесь в підтримку

своєї позиції) – тому, що….

П – приклад - (факти, ілюстрації,) – наприклад …..

С – наслідки - (висновки, що треба зробити, закликання

до прийняття вашої позиції) – таким чином …..

Виступ триває 1-2 хв., ПОПС – формулу зручно використовувати, якщо час обмежений для виступу. [1]

Складні інтерактивні методи до них відносяться:

• творчі завдання;

• робота в малих групах;

• соціальні проекти;

• рольові ігри;

• зворотній зв’язок;

Творчі завдання.

На відміну від традиційних, вимагають від учасників не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у своїх умовах елемент невідомості, і як правило, мають декілька правильних відомостей, які не завжди відомі викладачу. Як приклад таких завдань можна навести складання правового документу (листа, позовної заяви, скарги); підготовка виступу (в судових дебатах); виконання ролей в імітаційних іграх. Такі творчі завдання, особливо ті, що моделюють майбутню професійну діяльність, надають зміст практичному навчанню, мотивують студентів. Наприклад, при розробці навчально-методичного модуля треба враховувати, щоб були використані завдання пов’язані з опитуванням клієнта, проведення аналізу матеріалів справи та вироблення позиції по ній, консультування, підготовки позову до суду, представлення інтересів клієнтів в суді, підготовку виступу в судових дебатах, підготовка проектів судових рішень. Тобто вирішуючи завдання одного модуля студент міг пройти шлях, починаючи від звернення клієнта, закінчуючи остаточним вирішенням проблеми.

Робота в малих групах.

Вона має велике значення для вирішення більш складної проблеми, та розвиваються навички роботи в команді. Ця робота необхідна для того щоб учасники могли відчути власні можливості та зміцнити їх, практикувати навички співпраці, між-особистого спілкування, учитися один у одного, цінувати різні точки зору, виступати перед аудиторією, бути корисним один одному. Кожна група, як правило повинна включати 3-7 студентів, але можуть і бути винятки. Чим більша група тим підвищується вірогідність неконструктивної поведінки, дезорганізації, конфлікту, вміння надавати можливості кожному висловитись. Група повинна мати таких учасників:

• ведучого – організовує роботу в групі;

• секретаря – записує результати роботи;

• доповідача – представляє результати групи;

• хрономейстра – слідкує за часом який наданий групі для виконання покладеного завдання;

• спостерігача – слідкує за тим, щоб поважали права і думки інших учасників, чи ідуть учасники на компроміс, чи поважають вони погляди інших людей, чи забезпечується їхня підтримка, готовність вислухати один одного, чи комунікативно поводять себе учасники, чи дивляться в очі своєму співрозмовнику, чи задають уточнюючи питання;

При роботі в групі треба встановити такі правила:

• кожен учасник має можливість висловитись, якщо захоче;

• всі учасники групи поважають думки і погляди кожного, навіть якщо з ним не згодні;

• обговорюються пропозиції ідеї, а не люди що їх висловлюють;

• всі учасники висловлюються коротко і по суті;

• кожен учасник, навіть захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників;

• всі учасники намагаються створити відкриту, ділову, дружню атмосферу; [1]

• усі розмови, що виникають повинні вирішуватись мирним шляхом;

З самого початку група повинна домовитись про способи вирішення можливих конфліктів. Один з апробованих способів полягає в тому, що лідер групи оголошує перерву, щоб розібратись у суті суперечності, які виникли в процесі роботи між окремими учасниками. З допомогою лідера конфліктуючи сторони приходять до згоди про те, як продовжити роботу.

Популярність роботи в малих групах пояснюється тим, що вона дає можливість заощадити час занять.

Після завершення роботи в групі та закінчення заняття слід проаналізувати самостійно і разом з учасниками групи її роботу шляхом дачі відповіді на такі запитання:

• Якої оцінки заслуговує група?

• Що було найбільш вдалим і чому?

• Які виникли труднощі в процесі роботи та як їх можна було перебороти?

• Як би учасники змінили свою поведінку наступного разу?

• Як дотримувались правил роботи?

• Як можна доповнити чи змінити ці правила?

Рольова гра, технологія проведення

Для проведення рольової гри необхідно дотримуватись таких етапів:

1. етап –представлення плану гри – перед початку тренінгу роздати план з почасовим розписом тренінгу кожному учаснику;

2. етап - мотивація – наприклад демонстрація (неввічливе, нахабне поводження з перших секунд юриста з клієнтом), або розповідь про ситуації, які відбувались на практиці у спілкуванні з клієнтами;

3. етап – наголос на очікуванні результати від тренінгу - уточнюють , що саме студенти хочуть отримати від саме цього тренінгу. Наприклад, «Я сподіваюсь, що отримую достатньо навиків для самостійної роботи з клієнтом»;

4. етап – домовленість про терміни - пригадати значення понять які будуть чи можуть-бути використані під час тренінгу. Наприклад, відмінність інтерв’ювання від консультування;

5. етап – представлення правил гри – необхідно розподілити ролі і вказати кожному учаснику його функції і задачі, що перед ним стоять в залежності від ролі;

6. етап - демонстрація – Іноді корисно запросити, колегу або більш досвідчену людину яка володіє тим навиком, який буде відпрацьовуватися в цьому тренінгу. Це необхідно для того, щоб зайвий раз нагадати деякі правила поводження в певних ситуаціях. Демонстрація повинна відбувати ся без помилок.

7. етап – підготовка до. ролевої гри –надається час для учасників, щоб увійти в роль для демонстрації.

8. етап – ролева гра – активні учасники діють у відповідності до поставлених завдань та розподілених ролей. По ходу презентації спостерігачі та експерти не повинні втручатися в процес, а занотовувати свої думки (зауваження) для майбутнього коментування.

9. етап – ролевий зворотній зв’язок – учасники гри, наприклад «консультант» та «клієнт» не виходячи з ролі спочатку коментують свої дії, (що можна було б зробити краще, що вдалось, що ні), а потім коментують дії один одного. «Клієнт» може розкрити конфіденційну інформацію, яку не зміг дізнатись «консультант». Коментування обов’язково починати потрібно з позитиву, вказати що краще всього вдалося, з повагою відноситись до роботи товариша.

10. етап – діловий зворотній зв’язок – коментують презентацію вже пасивні її учасники, спостерігачі. При цьому теж дотримуються правил коментування.

11. етап – коментування спеціаліста - викладач коментує дії учасників ролевої гри. Зауважує на плюсах і мінусах у виконанні ролі. [1]

Соціальні проекти.

Вони можуть реалізуватись в рамках Вузу, населеного пункту, регіону, країни. До них можна віднести створення юридичних клінік, громадських приймалень, ЗМІ правового напрямку, або рубрик в них. Найбільш ефективним в соціальному і освітньому плані є юридичні клініки як спосіб надання правової допомоги малозабезпеченим верствам населення. Робота в цьому проекті дає можливість студенту – юристу набути професійні навички комунікації, професійної етики, опитування, аналізу життєвої ситуації визначення правових проблем, консультування, дискусій, представництва громадян в державних та судових органах, ведення переговорів та інше Також досить ефективним засобом в набутті студентами професійних навичок є участь студентів в підготовці публікацій з правових проблем в своїй студентській пресі та інших ЗМІ.