1. Чи може юрист працювати зі свідками?

• закон цього не забороняє, адвокату не забороняється з’ясовувати обставини у свідка (можна балакати, зустрічатись)

• Але небезпека, в тому, що може скластися враження впливу на свідка, а саме за це передбачена кримінальна відповідальність.

• Не можна схиляти свідка до якоїсь думки.

• Головне правило: Якщо не знаєш відповіді не питай.

• Якщо суд без поважних причин не врахував свідчення чи докази які були подані стороною, можна поскаржитись н6а упередження суду

Існують правила допиту свідка, про які адвокат не повинен забувати, від дотримання їх залежить результат допиту:

Перше правило: Заповідь “не нашкодь” сама основна в професії адвоката.

Друге правило: “Вчасно зупинись” – воно особливо діє при допиті свідка чи потерпілого.

Третє правило: Саме кращє питання – це те, що не задане!

2. Методика допиту свідка

Методика допиту свідка - це логічні і психологічні правила, на основі яких заінтересована особа може допитати свідка і встановити необхідні для розгляду справи обставини.

Тактичні прийоми допиту свідків тривалий час розглядаються у криміналістиці. Тому наявний арсенал зорієнтований на потреби кримінального процесу. Умови та порядок допиту свідка в цивільному процесі істотно відрізняються:

1. свідок вперше допитується в суді;

2. гласність; свідок не може бути допитаний віч-на-віч;

3. час та місце допиту свідка залежить від суду;

4. суд бере активну участь у допиті свідка.

Через ці особливості серед усього арсеналу тактичних прийомів допиту свідка, наявних у слідчого, у цивільному процесі можна використати лише деякі.

З урахуванням специфіки цивільного процесу можна виділити 8 стадій допиту свідка:

1. підготовка допиту;

2. анкетування свідка;

3. поперередження про відповідальність та присяга;

4. розповідь свідка;

5. встановлення психологічного контакту;

6. перехресний допит;

7. фіксація показань свідка;

8. оцінка показань свідка.

І. Підготовка допиту включає:

1.1.Визначення мети допиту.

Мета допиту - одержати від свідка інформацію, що має доказове значення. Допит може проводиться з метою отримання нової інформації або перевірки чи уточнення наявної, отриманої з інших джерел. Коло обставин, що підлягають з'ясуванню під час допиту, називають предметом допиту. Він формується після вивчення та аналізу матеріалів справи.

1.2.Збір та вивчення відомостей про свідка. Потрібно встановити його стосунки з іншими учасниками процесу, соціальне оточення, психологічні особливості, місце роботи, коло спілкування. В ході допиту та оцінки показань свідка ці обставини потрібно враховувати.

1.3. Отримання спеціальних знань, які можуть знадобитися під час допиту. Це потрібно, коли проводиться допит спеціалістів та фахівців у певній сфері або з приводу обставин, які таких знань потребують. Знання ознак та закономірностей явищ, для з'ясування яких планується допит, дозволить правильно сформулювати запитання, обрати їх логічну послідовність і, при потребі, змінити тактику допиту.

1.4.Визначення тактичних та психологічних прийомів допиту. Прийоми підбираються індивідуально для кожного свідка, з урахуванням їх психологічних, статевих, професійних та інших особливостей. Доцільно обміркувати послідовність застосування тих чи інших прийомів допиту.

1.5. Складання плану допиту. План допиту включає питання, які потрібно задати свідкові для досягнення мети допиту. їх підготовку почати можна із запису фактів, що підлягають встановленню.

1.6. Прогнозування дій іншої сторони. Під час допиту свідка протилежна сторона також буде ставити йому запитання, можливо, навіть першою. Потрібно поставити себе на місце противника і сформулювати питання, які якого цікавлять.

1.7.Прогнозування поведінки допитуваного під час допиту. Потрібно підготуватися до різних варіантів розвитку ситуації під час допиту та обдумати можливі дії у відповідь.

У разі необхідності можуть використовуватися й інші підготовчі дії, назвемо їх факультативними.

1.8. Попередня бесіда. Процесуальне законодавство не забороняє за інтересованим особам спілкуватися із свідком поза судом. Таке спілкування дозволяє скласти попереднє враження про свідка, про його настрій на справу. Під час бесіди свідок отримує інформацію, яка може спонукати його до зміни психологічної позиції у справі.

1) метод передачі інформації - цілеспрямована передача інформації про події, факти та знання. Цей метод сприяє корегуванню та спрямуванню у потрібний керунок розумових процесів свідка. Передача інформації підвищує психічну активність особи, дозволяє регулювати її розумову діяльність [27].

метод переконання;

метод наказу [28].

1.9. Зміна черговості допиту. Про цей тактичний прийом йшлося вище.

Підготовка допиту свідка відбувається поза судом.