Конфіденційна інформація позивача

14 травня 2006 року звернулись до ріелторівської фірми та уклали договір на ріелторівськи послуги. 20 травня 2006 року нам знайшли будинок і після того, як ми подивились будинок з’ясувалось, що власником є моя співробітниця по школі. Ми довгий час знали один одного, спілкувались і я зраділа дізнавшись, що це своя людина і їй можна довіряти. Я в присутності свого чоловіка, та своєї подружки, яка теж працює зі мною, оговорили з хазяйкою будинку: терміни проживання, умови проживання, хто буде проживати. Коли ми уклали договір про найм приміщення, на трьох осіб: подружжя Іванових і мати Іванової, хазяїн почав казати, що за мати Іванової мова не йшла, ми в силу переконали, що ми казали і навіть ріелтер знала, тому що ми, саме на трьох осіб подавали заявку. В день коли ми укладали договір хазяйки не було і замість неї підписався хазяїн. Через тиждень після укладання договору, подружжя Іванови заїхали до орендованого будинку. Але мати дружини відмовилась переїжджати і замість неї заїхало подружжя Петрови. Але коли заїжджали, власники будинку сказали, що про зміну проживаючих не домовлялися і влаштували скандал, хоча про це неодноразово говорилось, на силу його вдалось погасити. З хазяїном, чоловіком хазяйки домовились, що якщо Петрови добудують 2-й поверх за свої кошти, то вони можуть залишаться в будинку, і ці кошти підуть в рахунок їх проживання і ця сума буде розподілена пропорційно до кінця договору. Домовились що ремонтні роботи будуть закінчені у липні, але по об’єктивним причинам не вдалося це зробити і закінчили в жовтні.

За час проживання власники будинку постійно нам докучали, то їм те зробити то це. Могли дозволити без нашого відома заходити до будинку, коли нас вдома не було, і ходити по кімнатам, де були наші особисті речі. На наші прохання не робити такого, а заходити до будинку в нашій присутності, вони не реагували. Ми вимушені були поставити замки на кімнати, але вони влаштували черговий скандал. Саме цікаве почалось коли ми добудували другий поверх і вклали в нього свої кошти. Вони ще більше почали скаржитись на нас безпідставно, постійно сварились з нами по найменшому поводу, а в кінці кінців заявили, що оскільки тепер 2 поверхи і жила площа збільшилась, то ми повинні платити на 150 у.е. більше в місяць. Ми не погодились. Тоді вони почали нас змушувати висилятись і гроші які були витрачені на ремонт повертати не збирались. Ми відмовлялись висилятись. В грудні хазяїн привів депутата і хотів вручити попередження про виселення ми його не підписали оскільки вважали його не законним. Він нас попередив, що якщо ми не виїдемо він відключить світло, газ і воду так і вийшло. Ми звернулися з заявою про усунення перешкод у користуванні орендованим будинком до міліції про це оскільки на вулиці було – 20, а в ранці до вуличного депутата з аналогічною заявою, щоб він склав акт. Але це ні чого нам не дало. Потім приходила дочка хазяйки і сказала, що це її будинок, щоб ми висилялись, бо вона хоче сама заїхати, а якщо ми цього не зробимо, то викине наші речі на вулицю. Ми не виїхали. Якось в п’ятницю зібрались їхати в іншу область, до батьків чоловіка на день народження, хазяїн бачив, що ми виїжджаємо. Вдома залишалась подружжя Петрових, а у вечорі до них приїхало подружжя Орлових. І в суботу з ранку вони нам подзвонили і говорять, що 8,00 власники будинку вибили двері і викидають наші речі на вулицю за ворота. Ми швидко зібрались і поїхали до Ірпеня. По приїзду побачили, що всі меблі, одежа та інші речі були на снігу на вулиці. Ми намагались визвати міліцію, вони не приїжджали. Але нам вдалося визвати депутатів і вони склали акт про цю ситуацію. Нам терміново потрібно було житло і оскільки вже в цей день треба було виїжджати ціна була в 2 рази вища. Ми погодились, бо не було вибору. На наступний день у чоловіка на нервовому ґрунті почався приступ викликали швидку.

АКТ

ВУЛИЧНОГО ДЕПУТАТА ІРПІНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ПРО ОГЛЯД ЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ

21.01.2007 р. м. Ірпінь

Я, Терещенко Микола Петрович, депутат Ірпінської міської ради, прибув до будинку, що знаходиться по вулиці Василенко, 34, м. Ірпінь. Мною було встановлено відсутність в будинку водо-, електро-, газопостачання, що є грубим порушенням умов проживання.

Про причини відключення я дізнався зі слів Іванової Олександри Володимирівни, яка є орендарем даного будинку, а саме: хазяйка, орендодавець будинку, почала вимагати від орендарів виселення до 10.01.07 р., але ця вимога була незаконною, оскільки порушувала умови договору оренди від 01.05.06 р., чим орендарі і обґрунтували свою відмову про виселення. Не зважаючи на це, для того, щоб примусити нас виселитися, хазяйка відключила будинок від водо-, електро-, газопостачання.

Змоги обговорити ситуацію, що склалась, із хазяйкою будинку в мене не було, оскільки на той час її не було вдома.

Депутат Ірпінської

міської ради _______________ М. П. Терещенко

Відповідач

Інформація по справі Іванової

Сидорова Валентина Леонідівна

Сидорова Валентина Леонідівна , 62 роки, заміжня , має 2-х дітей, капітан міліції у відставці, викладач в школі №2, співробітниця позивача.

Психічний стан: емоційна, сварливий, не шіра.

Загальна інформація відповідача

Побудувала будинок для дочки біля свого будинку через забор. Я вирішила, поки там що, буду здавати будинок, щоб він не був порожній. Найшла орендарів і оговорила з ними всі умови оренди. Але коли вони заїжджали з’ясувалось, що буде ще жити мати орендарки. Я відразу не погодилась, вони мене сильно попросили і вмовили, я дала добро на маму. Але через деякий час вони мені кажуть, що не мама буде жити, а орендарки чоловіка брат з жінкою, я не чекала такого нахабства, мені це нагадувало якійсь скритий зговір. І не погоджувалась. Вони мене знов вмовили. Ну я собі думаю ладно, знов піду на уступки. Переговорила зі своїм чоловіком і він сказав, що якщо вони добудують 2-й поверх у будинку за свої кошти, то хай живуть. Але ж ми домовлялись, що вони построять його до липня, а побудували аж в жовтні. Мене цей дратувало, оскільки вже втричі мене обманювали.

Потім я собі думаю виходить я здаю не 1 поверх, а 2. Тоді я їм і кажу, доплачуйте 150 у.е., вас же живе не двоє, а четверо, а як не хочете висиляйтесь. Вони відмовляються і кажуть, що висиляться по закінченню договору, і доплачувати не будуть, але мене це не влаштовувало.

Тоді я звернулась до депутата і попросила написати пропозицію про виселення і вручити орендарям.

Після чергової відмови, я сказала, що якщо ви не виїдете, то я через тиждень відключу вам світло, газ і воду. Вони не виїхали я так і зробила. Потім попросила дочку, щоб вона прийшла і сказала, що це її будинок і вона заїжджає у нього особисто з лютого місяця, і що про те, що тут живуть люди в її відсутності вона не знає. Дочка приїхала, але орендарі і їй відмовили.

Тоді я попросила дочку, щоб вона приїхала у п’ятницю в вечорі, після її приїзду ми через вікна бачимо, що якісь чужі люди ходять по хаті. Ми злякалися і на наступний день в ранці, відкрили двері і винесли всі речі, меблі орендарів за ворота, як я і обіцяла.

Але такого нахабства я ще не бачила, вони ще на мене в суд подали і вимагають відшкодування моральної та матеріальної шкоди.