МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Київський НаціональниЙ Економічний Університет

імені Вадима Гетьмана»

Факультет економіки та управління

Кафедра менеджменту

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Науково-методичною радою університету

Протокол №_____ від ______________ 2014 р.

Голова НМР _____________________А.М. Колот

НАВЧАЛЬНО - Методичні матеріали

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного та

підсумкового контроль їх знань з науки

“ОРГАНІЗАЦІЙНА ПОВЕДІНКА ”

(для МАГІСТРІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 8601 «Менеджмент організацій»,

магістерських програм “Менеджмент малого бізнесу” і “Менеджмент корпорацій”)

Укладач: к.е.н., доцент Бутенко Н.Ю,

Завідувач кафедри менеджменту	С.М.Соболь
	“___” _________ 2014 р.

Київ КНЕУ 2014

Вступ

Курс "Організаційна поведінка” розрахований на слухачів магістерських програм «Менеджмент малого бізнесу», „Менеджмент корполрацій (АТ)” та «Менеджмент інноваційної діяльності” за спеціальністю “Менеджмент організацій”. Це обов’язкова для вивчення студентів дисципліна.

Метою викладання науки“Організаційна поведінка” є:

1. опанування специфічних прийомів та інструментів управління поведінкою індивіда в організації;

2. формування навичок раціональної організації роботи індивіда в організації;

3. розвиток навичок з оцінки виконання роботи і формування системи винагородження працівників організації;

4. набуття умінь аналізу групової та міжгрупової динаміки в організації, формування ефективної командної роботи в організації;

5. набуття умінь розробки напрямків розвитку організаційної культури та опанування інструментів управління організаційним розвитком.

Завданнями вивчення науки є:

• розкриття сутності основних понять і категорій організаційної поведінки;

• характеристика впливу різних факторів на поведінку людей в організації;

• висвітлення базових інструментів управління поведінкою людей на індивідуальному, груповому та організаційному рівнях.

Предметом науки є дослідження закономірностей та особливостей формування поведінки на індивідуальному, груповому та організаційному рівнях, умов, факторів та механізмів формування функціональної поведінки працівників організації.

Основний акцент під час науки дисципліни робиться на самостійну роботу студентів, які мають головним чином самостійно вивчити програмний матеріал і під керівництвом викладача-консультанта сприйняти теоретичні положення через практику конкретної організації, зробивши відповідні висновки.

Наука “Організаційна поведінка” вивчається після засвоєння студентами нормативних наук “Стратегічне управління”, “Управління корпораціями”, “Методологія наукових досліджень” і паралельно на магістерській програмі “Менеджмент малого бізнесу” з науками “Управління фірмою малого бізнесу”, “Персональний менеджмент”.

У результаті вивчення даної науки магістр має знати:

• місце та роль ОП в системі управління;

• причини виникнення і переваги ОП;

• сфери використання ОП;

• відмінності концепцій ОП;

• основні методологічні основи ОП, включаючи: методи формування ОП, інструментарій аналізу та прогнозування ОП, формування підходів до управління поведінкою на різних рівнях в організаціях;

• інструментарій ОП, який застосовується у передових організаціях світу;

• особливості використання ОП на підприємствах різних форм власності.

У результаті вивчення даної науки магістр має вміти:

• здійснювати аналіз організаційної поведінки в організаціях різних форм власності;

• розробляти прогнози змін в ОП;

• використовувати моделі та методи впливу на ОП;

• формувати обґрунтовані підходи для досягнення функціональної ОП;

Викладання науки «Організаційна поведінка» спрямоване на формування у студентів спеціальності «Менеджмент організацій» як загальних, так і спеціальних (фахових компетенцій):

І. Загальні компетенції:

1.1. Інструментальні:

• Здатність до аналізу процесів, що відбуваються у середовищі організацій різних форм власності, оцінки їх впливу на суб’єкти господарювання;

• Здатність до організації системи управління поведінкою в організації, з обгрунтуванням змісту проходження кожного з етапів, залежних від вибору відповідного інструментарію;

• Набуття базових загальних знань про особливості формування системи управління поведінкою в організації, залежної від специфіки форми власності, галузевої належності, наявних та створюваних організаційних механізмів функціонування, ступеня інтегрованості тощо;

• Удосконалення навичок роботи з інформацією з відкритих джерел для прийняття обґрунтованих рішень.

1.2. Міжособистісні:

• Удосконалення навичок критики; покращення навичок роботи у команді при формування підсистеми соціально – психологічного забезпечення процесу управління поведінкою в організаціях;

• Удосконалення комунікаційних навичок та умінь для формування системи ефективних зв’язків суб’єктів господарювання;

• Формування етичної позиції менеджера, що базується на глибокому знанні стандартів корпоративної соціальної відповідальності та визнанні (прийнятті позиції) необхідності сталого розвитку організацій різних форм власності.

1.3. Системні:

• Відпрацювання вмінь застосовувати знання науки організаційної поведінки на практиці; поглиблення дослідницьких навичок та вмінь у царині управління, творчої роботи (пошук креативних рішень), лідерських якостей, навичок планування та управління проектами, навичок турботи про якість прийнятих рішень.

ІІ Спеціальні (фахові) компетенції:

2.1. Адміністративно-координаційні компетенції:

• адмініструвати:

• командну роботу в організації;

• розробляти:

• мотиваційний механізм управлінської діяльності в організації;

• механізм формування функціональної поведінки працівників організації;

• обирати:

• ефективний стиль лідерства;

• використовувати:

• сучасний інструментарій в управлінні поведінкою людей в організації;

• координувати:

• взаємодію між органами управління, підрозділами організації (виконавцями);

• міжгрупову динаміку, управляти конфліктами;

• діяльність персоналу;

• обмін інформацією, знаннями між підрозділами, групами, індивідами в організації;

2. Аналітично-діагностичні компетенції:

• аналізувати:

• досягнення поставлених перед організацією, групами, індивідами економічних та позаекономічних цілей;

• кадровий потенціал організації;

• діагностувати:

• специфічні особливості елементів організаційної культури;

• конфлікти в організації;

• причини низької ефективності командної роботи;

2. Планово-прогностичні компетенції:

• прогнозувати:

• поведінкову реакцію персоналу на зміни;

• розробляти та обґрунтовувати:

• напрямки розвитку організаційної культури;

• планувати:

• особистий розвиток та кар’єру працівників в організації;

2. Організаційно-правові компетенції:

• організовувати:

• роботу індивіда в організації;

• колективну працю для досягнення цілей організації;

• формувати:

• систему адаптації та розвитку персоналу в організації;

• команди та командну взаємодію;

2. Мотиваційні компетенції:

• формувати:

• систему винагородження в організації;

• систему оцінки персоналу організації;

• систему цінностей, які підтримують здійснення місії організації та мотивують працівників до її досягнення;

• мотиваційне середовище в організації;

• організаційно-економічні важелі організаційної культури;

• модель компетенцій працівника організації;

• забезпечувати:

• дотримання в організації основних мотиваційних принципів;

• використання на всіх рівнях організації системи справедливої оцінки персоналу;

• ефективну групову й командну роботу;

• функціонування адекватної вимогам середовища системи навчання, адаптації та просування персоналу в організації;

• створення й підтримання сприятливого соціально-психологічного клімату у колективі;

2. Контрольні компетенції:

• здійснювати моніторинг:

• ефективності та результативності діяльності організації, груп, індивідів;

• поведінки працівників в організації;

• оцінювати:

• поведінку працівників в організації;

• забезпечувати:

• звітування про діяльність організації, підрозділів, індивідів;

• коригування діяльності підрозділів та індивідів в організації;

2. Комунікаційні компетенції:

• здійснювати:

• ефективну комунікацію в організації;

2. Інноваційні компетенції:

• розробляти та впроваджувати:

• соціальні нововведення;

• заходи щодо впровадження змін в організації;

2. Навчальні та науково-дослідницькі компетенції:

• розробляти систему:

• навчання персоналу організації;

• адаптації нових членів колективу до організаційної культури підприємства;

• обирати:

• оптимальні види і форми навчання персоналу;

• форми та методи дослідження поведінки людей в організації;

• аналізувати:

• наукові публікації, практичний досвід підприємств у використанні різних методів та інструментів управління персоналом.

• узагальнювати:

• отримані результати дослідження.