Рекомендована література:

[2 ]; [4 ]; [ 5 ]; [7]; [ 10 ]; [12 ]; [28]; [ 34].

Нормативно-правові акти – [ 1] ; [ 2 ] ; [ 3 ] ; [ 4]; [ 5]; [ 6]; [ 7] ; [ 8]; [9]; [ 13 ]; [ 14 ] ; [ 17] ; [25] ; [ 28] ; [ 34]; [ 35 ]; [ 36 ] ; [ 38 ] ; [42 ] ; [ 43 ] ; [ 48 ]; [ 49 ] .

ЗМ 3 Альтернативні способи вирішення справи клієнта.

Особливості представлення інтересів клієнта в справах цивільного та адміністративного провадження.

Тема 3. 1. Альтернативні способи вирішення справи клієнта

1. Значення та види альтернативних способів вирішення справи.

2. Переговори, як особливий вид альтернативного способу вирішення справи.

3. Медіація.

1. Альтернативні способи вирішення правових конфліктів - це сукупність прийомів і методів позасудового врегулювання суперечок, в результаті застосування яких сторони, що сперечаються, укладають взаємоприйнятну угоду [2, c. 298] з врахуванням інтересів кожної сторони.

До альтернативних способів вирішення суперечок відноситься:

• переговори (між сторонами, що сперечаються);

• медіація (переговори сторін за участю нейтрального посередника);

• третейський розгляд;

• міні-суд;

• незалежну експертизу по встановленню фактичних обставин справи;

• омбудсмен;

• приватна судова система

Інші автори виділяють такі альтернативні способи вирішення конфлікту:

1. Переговори;

2. Фасилітація;

3. Посередництво/медіація;

4. Примирення/човникова дипломатів;

5. Рішення третейського суду;

2. Переговори. Студенти звернути увагу на види альтернативних способів, та їх переваги над судовим та адміністративним при вирішенні справи. Повинні розуміти значення переговорів, як одного з розповсюдженних альтернативних способів у вирішенні справи їх стиль, етапи та техніку ведення.

Суть переговорів полягає не в тому, аби перемогти суперника, а в тому, щоб досягти рівноправної угоди, вигідної для обох сторін.

Агресивний стиль ведення переговорів
Позитивний аспект	Негативний аспект	Ознаки стилю
Ви домагаєтеся свого Ви зміцнюєте впевненість в собі. Люди намагаються не сперечатися з вами Вас не критикують. Ви змушуєте зважати на себе.	Ви робите несприятливе враження на партнера. Партнер відмовляється надалі мати справу з вами. Ви налаштовуєте людей проти себе. Домігшись чогось сьогодні, ви ризикуєте назавжди зіпсувати відносини з партнером Ви провокуєте інших на відповідну агресивність.	1.Ігнорування інтересів партнера. 2.Використовується тон, що не терпить заперечень. 3.Основний упор на власне "Я". 4.В голосі різка інтонація. 5.Не вислуховує партнера, перебиває його. 6.Ніяких компромісів. 7.Не дає партнеру жодного шансу 8.Кінцевий результат: головне перемога за будь-яку ціну
Пасивний стиль ведення переговорів
Позитивний аспект	Негативний аспект	Ознаки стилю
Вас сприймають як милу людину, з якою приємно мати справу. Уступаючи в чомусь сьогодні, ви зможете відігратися завтра. Усе вирішується дуже швидко	Вас не сприймають серйозно і в наступний раз постараються вичавити з вас ще більше. Ви втрачаєте впевненість у собі. Ви уступаєте по всіх позиціях без виключення.	1.М’який голос. 2.Поступка навіть в елементарних речах, з шкодою власним інтересам. 3.Млявість. 4.Врахування тільки інтереси партнера. 5.Невпевненість
Стиль співробітництва
Позитивний аспект	Негативний аспект	Ознаки стилю
Можна досягти своєї мети з врахуванням потреб іншої сторони Бажання слухати і розуміти інтереси іншої сторони Пошук компромісного рішення яке б влаштовувало кожну сторону. Завжди залишаються партнерські відносини З вами надалі хочуть мати справу Усе вирішується дуже швидко	Неможливо отримати максим бажаного результату Повинен поступатися і обирати для себе не завжди бажані умови	1.Впевненість у собі 2.Пошук компромісів з врахуванням інтересів кожного з застосуванням методики «мозкового штурму». 3.Спокійній доброзичливий тон. 4.Відсутність агресії і кілких зауважень 5. Повага один до одного, партнерські відносини. Кінцевий результат: перемога обох сторін

Перше правило: "Якщо ти не готовий до переговорів, то краще їх відкласти".

Друге правило: «Зробіть розмежування між учасниками переговорів, відокремте людину від проблеми».

Третє правило: «Сконцентруйтеся на інтересах, а не на позиціях».

Четверте правило: «Розробіть взаємовигідні варіанти».

П’яте правило: «Знайдіть об'єктивні критерії».

Етапи ведення переговорів

1. Підготовка до переговорів.

2. Погодження правил ведення переговорів

3. Виступ сторін

4. Прояснення інтересів сторін.

5. Висунення і обговорення пропозицій.

6. Вибір рішення і формулювання угоди.

7.Завершення переговорів.

8. пост – переговорний

1-й етап - підготовка до переговорів. По суті, цей етап знаходиться як би за рамками переговорів, тому психологи нерідко визначають його як нульовий етап.

Підготовка до переговорів включає два основні напрями роботи:

1) вирішення організаційних питань і 2) відпрацювання основного процесу переговорів.

Але, перш ніж визначати коло організаційних питань, треба дати собі відповідь:

1. Чи є переговори єдиним способом досягнення моєї мети?

2. Чи є у мене повноваження вести переговори?

3. Що я хочу з'ясувати для себе?

4. Яку головну мету я ставлю перед собою, приймаючи участь в цих переговорах?

5. Чи впевнений я в сприятливому для мене результаті розмови?

6. У чому мої сильні і слабкі сторони?

7. Як продемонструвати свою силу і не показати слабкість?

8. Як відреагує на прохання про зустріч мій співрозмовник?

9. Чи володіє він достатніми повноваженнями для переговорів зі мною?

10. Чи готовий він до обговорення теми?

11. Чого, на мою думку, вони хочуть і чому?

12. Що стане предметом його обговорення?

13. Які його сила, слабкість, потенційна стратегія?

14. Наскільки це важливо для нього? Що він втратить, якщо угода не буде досягнута?

15. Який результат влаштує (чи не влаштує) мене, обох?

16. Де допустима межа? Де я повинен зупинитися і припинити переговори?

17. На які поступки я можу піти? Що для мене важливе?

18. Що буде в самому гіршому випадку, якщо я не зумію добитися поставленої мети?

19. Що для мене буде добрим результатом?

20. Що буде задовільним результатом?

21. Що я розціню як прийнятний результат?

22. Які прийоми впливу на співрозмовника я використаю в розмові?

23. Які питання я поставлю, для чого?

24. Які питання може задати мені співрозмовник?

25. Як я буду поводити себе, якщо мій співрозмовник:

• в усьому зі мною погодиться;

• рішуче заперечить;

• перейде на підвищений тон;

• не відреагує на мої доводи;

• виявить недовіру до моїх слів, думок;

• відповість, що не зацікавлений взагалі в темі розмови.

Після відповіді на ці питання, можна приступати до вирішення організаційних питань

До організаційних питань належать:

1. визначення місця і часу проведення переговорів;

2. отримання інформації про особу (осіб), які будуть представляти іншу сторону переговорів, та інформацію про організацію, яку вони представляють.

3. вибір одягу та аксесуарів в якому ви підете на переговори;

4. складання плану прийому учасників переговорів;

5. формування групи учасників переговорів;

6. складання порядку денного кожної зустрічі та погодження із зацікавленими організаціями певних організаційних питань.

Техніка веденні переговорів

1. Активне слухання

2. Перефразовування, "ехо-техніка"

3. Вентилювання емоцій - якщо атмосфера розжарилася, дайте можливість вашому партнерові виговоритися

4. Виявлення інтересів

5. "Поза грою" або відділення проблеми від особи –

6. Мозковий штурм

7. Тест на реальність

8. Дроблення проблеми

Медіація. Поняття, принципи та етапи медіації. Суб’єкти медіації. Функції медіатора. Значення медіації у вирішенні проблем клієнта.

Суд	Медіація
Процес примусовий.	Процес добровільний.
Суддя призначається.	Медіатор вибирається.
Рішення приймається з позиції права й закону.	Рішення прииммаюі самі сторони з позиції своїх інтересів
Суддя наділений відповідними повноваженнями.	Посередник рішення не приймає він лише сприяє виробленню рішення.
Процес тривалий.	Більше швидкий дозвіл конфлікту в порівнянні із судом.
Публічна процедура.	Негласна процедура.
Процес вимагає значних засобів (мито, послуги юриста)..	Процес дешевше, чим судовий.
Змагальність,	Співробітництво.
Низьке виконання рішень. Однобічне задоволення	Виконання на досить високому рівні, сторони самі приходять до необхідного їх рішенню.Обопільне задоволення.

Розглянемо принципи медіації.

1. Рівноправ'я сторін

2. .Нейтральність посередники

3. .Добровільність

4. 4.Конфіденційність

Розглянемо функції, які виконує медіатор

1. .Організація переговорів і створення атмосфери для досягнення угоди. Медіатор готує місце проведення переговорів

2. Спонука сторони до аналізу конфлікту

3. Активне слухання на всіх етапах проведення медіації.

4. Генерація ідеї.

5. Розширення ресурсів сторін

6. .Навчання сторін переговорам

7. Тестування на реальність

8. Вентилювання емоцій