Рекомендована література:

[ 1 ]; [2 ]; [3 ]; [4 ]; [ 5 ] [6]; [7]; [8 ]; [9 ]; [ 10 ] [11]; [12 ]; [ 14 ] [ 34 ].

Нормативно-правові акти – [ 3 ] ; [ 7 ] ; [35] ; [ 48 ]; [ 49 ] .

Тема 2.2. Аналіз матеріалів справи та вироблення позиції по ній.

1. Поняття та суть аналізу справи.

2. Аналіз фактичних обставин справи.

3. Аналіз правової основи.

4. Аналіз доказів

5. Вироблення позиції по справі.

1. Поняття та суть аналізу справи. Студент повинен дати визначення поняття аналізу справи та розуміти її значення для правильного вирішення. Методи та етапи проведення аналізу справи.

Юридичний аналіз справи – це процес дослідження окремих складових елементів справи, який відбувається за законами логіки з метою вироблення конкретної позиції по ній.

До елементів справи відносять:

1. факти – обставини реальної дійсності, які були з’ясовані в процесі збирання інформації – такий елемент становить – фактичну основу справи;

2. норми – які врегульовують правовідносини, з приводу яких звернувся клієнт. Такий набір норм, становить нормативну ос нову справи;

3. докази – відомості про факти, які підтверджують наявність або відсутність обставин, визначених у межах фактичної основи справи.

Отже, можна стверджувати, що проведений якісний аналіз вище зазначених елементів, може гарантувати успішність всесторонього аналізу справи в цілому.

Такий аналіз повинен відбуватись у чотири етапи:

1. етап – проведення всесторонього аналізу фактичних обставин справи;

2 етап – здійснення правової кваліфікації ситуації – тобто аналізу правової основи;

3 етап – здійснення аналізу вимог клієнта та правомірних можливостей досягнення таких вимог клієнта – тобто аналізу доказів;

4 етап – визначення механізму захисту прав особи, що звернулася - тобто вироблення позиції по справі.

2. Аналіз фактичних обставин справи. Студент повинне дати визначення фактичним обставинам справи. Чітко розуміти що таке фабула справи і чим вона відрізняється від фактичних обставин. Звернути увагу на класифікацію фактів їх характеристику.

Факти це події реальної дійсності, які мали місце в певний час, в певному місці та за певних обставин. Ті з них, які тягнуть за собою певні правові наслідки, називають юридичними.

Юридичні факти - це будь-які явища, які мають юридичне значення тобто приводять до виникнення і зміни в правах і обов'язках суб'єктів правовідносин.

Для виокремлення юридично значущої інформації від всієї інформації, що надав клієнт по справі, необхідно і скласти фабулу справи.

Це можна зробити, давши відповідь на п'ять запитань:

Групи обставин	питання
Обставини часу	Коли?
Обставини місця	Де?
Обставини, що вказують на учасників	Хто?
Обставини, що вказують на зміст події	Що?
Обставини, що вказують на спосіб вчинення	Як вчинив?

Аналізуючи фактичні обставини справи, які стали складовими її версії, юристу слід пам'ятати, що залежно від об'єктивності та суб'єктивності відповідей на поставлені запитання, вони завжди вміщуватимуть певне співвідношення об'єктивних і суб'єктивних елементів.

Об'єктивні елементи - це ті, які стверджуються не лише самими співрозмовниками, а й відповідними доказами і які існують поза волею людини і мали місце в реальному житті, (наприклад: настання смерті, народження, пошкодження майна, зникнення майна)

Суб'єктивні елементи - це ті, які не мають підтвердження відповідними доказами, а лише базуються на розповіді та думці особи, яка розповідає цю історію, а також на припущенні.

На точність і повноту сприйняття фактів реальної дійсності, а також на їх запам'ятовування і відтворення інформації про них впливають різні суб'єктивні фактори. За ступенем відповідності об'єктивній істині фактичні обставини справи можна поділити на безспірні і сумнівні.

3. Аналіз правової основи. Студент повинен знати, що таке правова основа справи, як правильно підібрати необхідне законодавство та здійснити порядок проведення аналіз законодавства.

Правовий аналіз справи відрізняється від аналізу фактичних обставин по справі і полягає в тому, щоб порівняти версію справи з описом, даним в правовій нормі (статті закону) і дати відповідь на питання, чи охоплюються обставини справи певною нормою, чи потрібно відшукати іншу норму. [1]

Але перш ніж порівнювати версію справи з описом правової норми, треба відшукати цю норму в величезному правовому просторі українського законодавства. Саме тому, ця стадія роботи зі справою, вважається найскладнішою, особливо для початківців, які не мають досвіду роботи. Складність полягає в тому, що:

1. відповідні відносини можуть регулювати не одна, а декілька нормативно-правових актів;

2. регулювання відносин відбувається не тільки нормами українського, а й міжнародного законодавства та судової практики;

3. нормативно-правові акти можуть бути різної юридичної сили між якими в кінці кінців може виникнути колізія; так наприклад, зустрічаються непоодинокі випадки надання переваги, органами податкової служби, внутрішнім інструкціям перед законом.

4. швидкість зміни законодавства теж має негативний вплив на продуктивність роботи юриста;

Для вирішення вище зазначених проблем, існують правила роботи з нормативними актами:

1. Відшукати всі НПА, які регулюють дані відносини, інші правові акти (правозастосовчі, акти нормативного тлумачення законодавства).

2. Знайдені акти згрупувати за юридичною силою.

3. Вирішити питання про подолання колізій окремих положень НПА, якщо вони існують.

4. Узгодити дію НПА (в часі, просторі та за колом осіб) з реальними обставинами справи. [4]