- •Лекція 1. Математичне моделювання в проектуванні і технології. Класифікація моделей.
- •1.1. Математичне моделювання виробничих об'єктів і процесів.
- •1.2.Структуризація математичних моделей
- •1.3. Структура і елементи моделі
- •1.4. Загальна класифікація сучасних моделей.
- •1.5. Глибина моделювання і вимоги до моделей.
- •2.1. Стаціонарні і нестаціонарні моделі.
- •2.2. Динамічні моделі
- •2.3. Лінійні і нелінійні моделі.
- •2.4. Моделі розподілені і зосереджені в просторі.
- •2.6. Моделі детерміновані і випадкові.
- •2.7. Інформаційні моделі.
- •2.8.Загальна характеристика двохполюсних моделей
- •2.9. Модель ідеального перемішування.
- •2.10. Модель ідеального витіснення.
- •2.11. Дифузійна модель.
- •2.12. Змішувальні, розділові і складні моделі.
- •2.13. З’єднання типових моделей.
- •Лекція 3. Експериментальні методи ідентифікації моделей. Оцінки зовнішніх впливів.
- •3.1.Основні етапи розробки моделей технологічних об'єктів.
- •3.2. Експериментальний підхід.
- •3.3. Ідентифікація статики і динаміки.
- •3.4. Активні і пасивні експерименти.
- •3.5. Параметри випадкових зовнішніх впливів
- •3.6. Помилки вимірювання. Закони розподілу.
- •3.7. Математичне очікування випадкової величини
- •3.8. Дисперсія випадкової величини
- •3.9. Оцінка зв'язаних зовнішніх впливів.
- •3.10. Оцінка тимчасових характеристик зовнішніх впливів.
- •3.11. Методи визначення інтервалу кореляції
- •3.12. Типові кореляційні функції.Спектри.
- •4.1.Особливості запису й обробки вимірювання вхідних впливів.
- •4.2. Статистична перевірка гіпотез.
- •4.3. Характеристики зовнішніх впливів.
- •4.5. Типи залежностей між змінними
- •4.6. Визначення коефіцієнтів кореляції вхідних і вихідних величин.
- •4.7. Лінійна регресія.
- •4.8.Метод найменших квадратів.
- •4.9. Рівняння лінійної регресії.
2.9. Модель ідеального перемішування.
Щонайкраще модель ідеального перемішування відповідає реальним потокам у проточних апаратах з мішалкою, у яких висота мало відрізняється від діаметра; мішалка створює високий ступінь перемішування й об'ємна швидкість потоків невелика. У подібних випадках у всіх точках об’єму апарата концентрація стає практично однаковою, тобто структура потоку близька до моделі ідеального перемішування. Приймаємо, що потік матеріалу, що надходить в апарат, миттєво перемішується з матеріалом, що там знаходиться, і вміст компонента потоку у всіх точках робочого об’єму апарата і на виході з нього однаковий.
Позначимо через х, у, yап відповідно об'ємний вміст компонента потоку на вході, виході й всередині апарата. Припустимо, що в апарат надходить потік матеріалу при постійній об'ємній продуктивності ; для установленого режиму . У загальному випадку в апараті буде акумулюватися деяка кількість компонента потоку, яку можна записати в наступній інтегральній формі:
.
Віднесемо цю кількість компонента до всього робочого обсягу апарата V:
.
У результаті диференціювання цього виразу запишемо рівняння зміни такого параметра, як вміст компонента в процесі проходження потоку матеріалу:
.
Відношення робочого обсягу нагромадження в операції до об'ємної продуктивності потоку характеризує час перебування в апараті Тпр = V/F. Вид моделі ідеального перемішування показує, що це модель із зосередженими параметрами, тому що основна змінна змінюється тільки в часі.
Аналогічне за формою рівняння можна одержати, якщо розглянути зміну іншого характерного параметра, наприклад розподіл температури T в потоці теплоносія зі структурою ідеального перемішування. Тоді одержимо рівняння
,
де сT — теплоємність речовини потоку теплоносія; Т — температура в будь-якій точці зони ідеального перемішування (Т = Ту); Тx — температура на вході в зону ідеального перемішування. Це рівняння характеризує розподіл температури в потоці з гідродинамічною структурою ідеального перемішування.
2.10. Модель ідеального витіснення.
Ідеальне перемішування характерне для відносно коротких апаратів. Трубчасті апарати з великим відношенням довжини трубок до їхнього діаметра (l/d > 20) при турбулентному русі чи рідини газу (Re > 2320) можуть бути описані як моделі ідеального витиснення. Це пояснюється тим, що при l/d > 20 поздовжнє перемішування незначне і мало спотворює потік витиснення, а турбулентний рух при цьому забезпечує рівномірний розподіл концентрації за перерізом апарата. При цьому час перебування всіх часток у зоні ідеального витиснення однаковий і дорівнює відношенню об’єму зони витіснення до об'ємної витрати рідини (чи газу):
.
Схематичне зображення моделі ідеального витиснення показане на рис.2.1.
Для складання математичного опису моделі ідеального витіснення розглянемо елементарну у чарунку зони потоку витіснення (мал. 2.2) об’ємом , довжиною і площею поперечного перерізу S1 =1.
Введемо позначення:
- середня лінійна швидкість потоку (для проточних систем прийнято вважати, що u зберігає середнє значення в зоні витіснення);
— площа поперечного перерізу зони ідеального витіснення;
— концентрація в будь-якому перерізі потоку витіснення;
—концентрація на вході і на виході елементарної j-і чарунки, тобто, в (j—1)- і j -перерізах;
і - потоки (кількості речовини) на вході і виході елементарної j-і чарунки.
Кількість речовини , що буде акумулюватися в елементарному об’ємі при порушенні установленого режиму, коли можна виразити рівністю:
.
Зміну концентрації в розглянутій j-й елементарній чарунці одержимо, розділивши на об’єм цієї чарунки , тоді
,
де — різниця концентрацій у суміжних j-і і (j-1)-й чарунках;
— зміна концентрації в елементарній чарунці;
—значення концентрації до початку збурення;
— концентрація в будь-який момент часу (змінна величина);
(тому що прийнято = 1).
Отримане рівняння описує зміну концентрації в елементарному об’ємі зони витіснення, але тому що режим протікання поршневий, те це рівняння справедливе і для всього потоку. Тому в результаті диференціювання правої і лівої частин цього виразу за часом, переходу до границі при і підстановки замість середньої лінійної швидкості потоку її значення остаточне рівняння моделі ідеального витіснення приймає наступний вигляд:
.
Таке рівняння відображає розподіл речовини (концентрації) у потоці з гідродинамічною структурою ідеального витіснення. Можна вивести аналогічне за формою рівняння, якщо розглянути зміну іншого характерного параметра, наприклад розподіл температури Т в потоці теплоносія зі структурою ідеального витіснення. Тоді зміна Т(z, t) у потоці теплоносія за рахунок гідродинаміки можна представити у виді:
,
де cT — теплоємність речовини потоку теплоносія;
Т — температура в будь-якій точці зони ідеального витіснення.