Глава 19

Засади правосуддя та судочинства

685

§ 2. Поняття судочинства

Під судочинством розуміють встановлений процесуальний порядок подання позовів і розгляд у судах справ стосовно спорів, що виникають з різноманітних правовідносин, порядок прий­няття рішень учасниками процесуальних дій, оскарження та перегляду цих рішень, подання заяв про правопорушення та злочини, їх виявлення, розслідування, передачу матеріалів справ у судах. Це загальне визначення судочинства, яке охоплює всі його види. Кількість розглянутих справ у судах щороку збільшується. За останні роки, все частіше почали розглядати­ся позови до державних органів. Що приваблює громадян у су­дочинстві?

По-перше, воно здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях цивільних справ стосовно спорів, захисту прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб, розгляду в судо­вих засіданнях кримінальних справ і вжиття встановлених зако­ном заходів покарання до осіб, які винні у вчиненні злочину, або виправдовування невинних; вирішення господарських спорів, що виникають між учасниками господарських правовідносин.

По-друге, розгляд і вирішення в судових засіданнях цивіль­них, кримінальних та інших справ основані на засадах законності; рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; незалежності суддів і підкорення їх тільки закону; презумпції невинуватості та забезпеченні обвинуваченому права на захист; забезпеченні доведеності вини; змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх пе­реконливості; підтриманні державного обвинувачення в суді про­курором; гласності судового процесу та його повному фіксуванні технічними засобами; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду; обов'язковості рішень суду.

По-третє, правосуддя здійснюється відповідно до законодав­ства України, на основі кодифікованих актів (ЦПК, КПК, ГПК), які докладно регламентують порядок, процесуальну форму су­дового розгляду і рішень, що їх виносить суд.

По-четверте, судові рішення схвалюються судами іменем України, вони обов'язкові до виконання на всій території Ук­раїни. Ці рішення є законом у кожній конкретній справі.

У процесі судочинства має досягатися об'єктивна істина у справі. В судовому засіданні ведуть між собою процесуальний спір дві сторони: в кримінальному судочинстві — сторона обви­нувачення і сторона захисту, в цивільному — позивач і відпові­дач. Зазначені сторони чи особи доводять суду ґрунтовність своїх правових вимог. Судовий процес ініціюється заінтересо­ваною особою. Сторони надають докази, заперечення, аргумен­ти та контраргументи. Вони самостійно доводять суду перекон­ливість доказів, аргументів, мотивів, оцінок і здійснюють попе­редній правовий аналіз, а також зобов'язані повідомляти суд та іншу сторону про наявність доказів і джерела їх надходження. Сторони відповідають перед судом за порушення у разі попе­реднього неповідомлення суду та іншої сторони про наявність доказів тощо. Усі учасники судочинства мають певні процесу­альні можливості щодо подання доказів, їх дослідження і заяв­ления клопотань.

З метою недопущення помилок, здійснення контролю в су­дочинстві передбачене апеляційне та касаційне оскарження рішення суду.

Апеляційне оскарження рішень суду полягає у зверненні до апеляційного суду. При цьому апеляційний суд наділений пов­новаженнями провадити своє судове слідство, не обмежуючись тими матеріалами, що є у справі. При апеляційному розгляді суд у необхідних випадках може витребувати докази або по­вернути справу на додаткове розслідування чи на новий судо­вий розгляд до суду першої інстанції. Свою діяльність апеляц­ійний суд розпочав тільки після прийняття змін до КПК, ЦПК і ГПК. У КПК України, зокрема, зазначено, що в апеляційно­му порядку може бути оскаржено вирок або рішення суду пер­шої інстанції, які не набрали законної сили (крім рішень суду присяжних), з мотивів доведеності чи недоведеності вини підсудного у вчиненні злочину, неправильного застосування кримінального закону чи порушення кримінального процесу­ального закону.

Діяльність касаційної інстанції має важливе значення у вико­нанні завдань суду із захисту прав та охоронюваних законом інте­ресів громадян і організацій, зміцнення законності та правопо­рядку, ствердження принципу справедливості. Перевіряючії спра-

686