9.21. Факторинг

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зо­бов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язуєть­ся відступити факторові своє право грошової вимоги до тре­тьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою

478

Глава 12

Основи цивільного права України

479

грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконан­ня зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання факто­ра за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

9.22. Комерційна концесія

За договором комерційної концесії одна сторона (правово-лоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплек­сом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або) надання послуг

Предметом договору комерційної концесії є право на вико­ристання об'єктів права інтелектуальної власності (торговель­них марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерцій­них таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації.

Договором комерційної концесії може бути передбачено ви­користання предмета договору із зазначенням або без зазначен­ня території використання щодо певної сфери цивільного обо­роту.

§ 10. Недоговірні зобов'язання

Крім договірних зобов'язань, законодавство передбачає та­кож недоговірні зобов'язання, що виникають з інших підстав, ніж договір, тобто це може бути правочин, інші юридичні факти чи закон. Існують такі види недоговірних зобов'язань:

публічна обіцянка винагороди;

вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її дору­чення;

• рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізич­ ної або юридичної особи;

• створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;

• відшкодування шкоди;

• набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

10.1. Публічна обіцянка винагороди

Особа має право публічно пообіцяти винагороду (нагороду) за передання їй відповідного результату (передання інформації, знайдення речі, знайдення фізичної особи тощо). Обіцянка вина городи є публічною, якщо вона сповіщена у засобах масової інфор­мації або іншим чином невизначеному колу осіб. У сповіщенні публічної обіцянки винагороди мають бути визначені завдання, строк та місце його виконання, форма та розмір винагороди.

Конкурс (змагання) має право оголосити фізична або юри дична особа (засновник конкурсу). Конкурс оголошується пуб лічно через засоби масової інформації. Оголошення про конкурс може бути зроблено іншим чином. Засновник конкурсу має пра во запросити до участі в ньому персональних учасників (закри тий конкурс).

Переможцем конкурсу є особа, яка досягла найкращого ре­зультату. Переможець конкурсу визначається в порядку, вста­новленому засновником конкурсу. Результати конкурсу оголо­шуються в тому ж порядку, в якому його було оголошено.