Глава 17

Основи фінансового права України

623

Проте, поряд зі спільними ознаками між ними існують і певні відмінності:

а) податок — це узаконена форма відчуження власності юри­ дичних та фізичних осіб до бюджету відповідного рівня (в роз­ мірах і в строки, передбачені в законі) на принципах обов'язко­ вості, безповоротності, індивідуальної безоплатності;

б) збори — це платежі, які стягуються з платника державни­ ми органами за надання права брати участь або використовува­ ти як матеріальні, так і нематеріальні об'єкти. Наприклад, пра­ во на припаркування автотранспорту, використання місцевої символіки тощо;

в) мито стягується з юридичних та фізичних осіб за здійснен­ ня спеціально уповноваженими органами дії і видачу документів, що мають юридичне значення. Так, митними органами стягуєть­ ся платіж за ввезення та вивезення товарів (перевезення через митний кордон держави), судами — за подання позову тощо.

Податки, на відміну від зборів та інших обов'язкових платежів, мають головне значення для формування бюджету, оскільки вони забезпечують 80% надходжень до його дохідної частини. Мета податків — задоволення потреб держави, тоді як збори й мито спрямовані на задоволення потреб або видатків окремих установ. Податки являють собою безумовні платежі, тоді як збори чи мито сплачуються у зв'язку з наданням платникові послуги з боку дер­жавної установи, що виконує свої владні повноваження. Збори та мито здебільшого мають разовий характер, тоді як податки сплачуються з певною періодичністю.

Залежно від ознак, які покладені в основу порівняння, усі податки класифікують на загальнодержавні та місцеві — залеж­но від органу державної влади та місцевого самоврядування, який приймає рішення про введення податкового платежу на відповідній території:

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) належать:

• податок на додану вартість;

• акцизний збір;

• податок на прибуток підприємств;

• податок на доходи фізичних осіб;

• мито;

• державне мито;

• податок на нерухоме майно (нерухомість);

• плата (податок) за землю;

• рентні платежі;

• податок із власників транспортних засобів та інших само­ хідних машин і механізмів;

• податок на промисел;

• збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

• збір за спеціальне використання природних ресурсів;

• збір за забруднення навколишнього природного середовища;

• збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

• збір на обов'язкове соціальне страхування;

• фіксований сільськогосподарський податок;

• збір за використання радіочастотного ресурсу України;

• збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збір до Державного інноваційного фонду;

• плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

• збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмеляр­ ства;

• єдиний збір, що справляється в пунктах пропуску через державний кордон України;

• збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (по­ чатковий, регулярний, спеціальний).

Загальнодержавні податки встановлюються Верховною Ра­дою України і справляються на всій території України. Пода­ток на нерухоме майно (нерухомість), плата (податок) за зем­лю, податок із власників транспортних засобів та інших само­хідних машин і механізмів, податок на промисел, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднен­ня навколишнього природного середовища на території Авто­номної Республіки Крим встановлюються Верховною Радою республіки в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. Спеціальний збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлюється у порядку, визначеному

624