Глава 17

Основи фінансового права України

643

Учасниками (засновниками) банку можуть бути як юри­дичні, так і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноваже­них ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь, об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації. Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада та правління (рада директорів) банку. Органом контролю банку є ревізійна комі­сія та внутрішній аудит банку.

Банк діє відповідно до статуту, в якому визначені: наймену­вання банку, його місцезнаходження, організаційно-правова форма, види діяльності, які має намір здійснювати банк, розмір і порядок формування статутного капіталу банку тощо.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєст­рації банку не може бути меншим:

• для місцевих кооперативних банків - 1 млн евро;

• для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, - 3 млн евро;

• для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, — 5 млн евро.

Банки за погодженням з Національним банком України мо­жуть відкривати на території України та за її межами свої філії та представництва. Банки мають право створювати банківські об'єднання таких типів: банківська корпорація, банківська хол­дингова група, фінансова холдингова група. Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп із дотриманням ви­мог антимонопольного законодавства України.

Однією з умов ефективного функціонування банківської си­стеми є гарантування банківської таємниці, а саме інформації щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відо­мою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошен­ня якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.

Банківською таємницею, зокрема, є:

а) відомості про стан рахунків клієнтів, у тому числі стан корес­ пондентських рахунків банків у Національному банку України;

б) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

в) фінансово-економічний стан клієнтів;

г) системи охорони банку та клієнтів;

ґ) інформація про організаційно-правову структуру юридич­ної особи-клієнта, її керівників, напрями діяльності;

д) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи ко­ мерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків про­ дукції та інша комерційна інформація;

є) інформація щодо звітності по окремому банку, за винят­ком тієї, що підлягає опублікуванню;

є) коди, що використовуються банками для захисту інфор­мації;

ж) інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду.

Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуван­ню, встановлюється Національним банком України та додатко­во самим банком на його розсуд.

Керівники та службовці банків зобов'язані не розголошува­ти та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків, а порядок розкриття банківської таємниці суворо регламентується чинним законодавством.

Запитання та завдання

для самостійної перевірки знань

1. Дайте загальну характеристику фінансового права та його джерел.

2. У чому полягають особливості фінансових правовідносин.

3. Дайте визначення бюджету, як економічної та правової ка­ тегорій.

4. Назвіть складові бюджетної системи України.

5. На яких принципах грунтується бюджетна система України?

6. Що таке бюджетний процес?

7. Які стадії бюджетного процесу Вам відомі?

8. Назвіть учасників бюджетного процесу? *9.Для чого передбачена бюджетна класифікація?

10. Що таке податкова система?

11. На яких принципах побудована система оподаткування?

12. Дайте визначення податку.

2І*

644