§ 8. Порядок використання та охорони надр

Надра — це частина земної кори під поверхнею суходолу та дном водоймищ; простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

398

Глава 10

Основи екологічного права України

399

Надра є виключною власністю народу України і надаються лише в користування. Угоди або дії, що в прямій чи прихованій формі порушують право власності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, місцеві ради депутатів і місцеві державні адміністрації.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами зако­нодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Державний фонд надр охоплює як ділянки надр, що викори­стовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Родовища корисних копалин — це нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання придатні для промислового використання.

Техногенні родовища корисних копалин — це місця, де на­копичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені й мають промисло­ве значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат під час зберігання, транспортування та використання продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, із запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені ро­довища корисних копалин — резерв цього фонду.

Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною Державного фонду надр.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні осо­би та громадяни.

Надра надаються в користування з метою:

а) геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промисло­ вої розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

б) видобування корисних копалин;

в) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'яза­ них з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронения шкідливих речовин і відходів виробництва, скидан­ ня стічних вод;

г) створення геологічних територій і об'єктів, які мають важ­ ливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

ґ) задоволення інших потреб.

Надра надаються в постійне або тимчасове користування.

Користувачі надр мають право:

а) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчен­ ня, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу (ліцензії);

б) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством чи умовами спеціаль­ ного дозволу (ліцензії);

в) здійснювати на умовах спеціального дозволу (ліцензії) консервацію наданого в користування родовища корисних ко­ палин або його частини;

г) на першочергове продовження строку тимчасового корис­ тування надрами.

Користувачі надр зобов'язані:

а) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

б) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональ­ не, комплексне використання та охорону надр;

в) гарантувати безпеку людей, майна та навколишнього при­ родного середовища;

г) приводити земельні ділянки, порушені під час користуван­ ня надрами, у стан, придатний для подальшого їх використання в суспільному виробництві;

ґ) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

Користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континен­тального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

400