- •Страхування
- •Тема 11. Страхування відповідальності 169
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування 185
- •Розділ 1. Методичні вказівки до вивчення дисципліни і.1. Розподіл тем.
- •І.2. Методичні рекомендації самостійного вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
- •3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
- •Розділ 2. Зміст навчальних матеріалів тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність і форми страхового захисту
- •1.2. Сутність та функції страхування.
- •1.3. Витоки страхування.
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •2.1. Поняття класифікації та її значення.
- •2.2. Історична класифікація страхування.
- •2.3. Економічна класифікація страхування.
- •2.4. Юридична класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •3.1. Поняття та види ризиків.
- •3.2. Теоретична база дослідження ризиків у страхуванні.
- •3.3. Управління ризиками.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •4.1. Форми та методи державного регулювання страхової діяльності.
- •4.2. Державні органи, що здійснюють регулювання страхування в Україні.
- •4.3. Напрямки вдосконалення державного регулювання страхування.
- •4.4. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •4.5. Правила страхування
- •4.6. Договори страхування як підстава для надання страхової послуги
- •1. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •5.1. Поняття та елементи страхового ринку.
- •5.2. Світовий ринок страхування
- •Основні національні страхові ринки, що розвиваються, в 2007 р.
- •Країни з найбільшою питомою вагою страхування у ввп в 2008 р.
- •Наслідки страхових подій у світі
- •Територіальна структура світового страхового ринку та його структура за галузями страхування в 2008 р.
- •Структура витрат страховиків в 1999 та 2009 рр. , %
- •5.3. Страховий ринок України
- •Основні показники діяльності страхового ринку України, млн. Грн.
- •Надходження валових премій за видами страхування
- •Тор страхових компаній України на 30.09.10 р.
- •Тема 6. Страхова організація
- •6.1. Поняття та види страховиків
- •6.2. Організаційна структура управління страховика
- •6.3. Реалізація страхових послуг
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •7.1. Доходи, витрати та прибуток страховика
- •7.2. Основи визначення тарифних ставок1
- •7.3. Управління поточною фінансовою діяльністю страховика
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •8.1. Фінансова надійність та платоспроможність страховика
- •Рейтингова шкала Standard & Poor's для страховиків
- •8.2. Страхові резерви
- •Тема 9. Особисте страхування
- •9.1. Страхування життя та пенсій.
- •9.2. Змішане страхування життя
- •9.3. Страхування від нещасних випадків
- •9.4. Медичне страхування
- •Тема 10. Майнове страхування
- •10.1. Загальні положення майнового страхування.
- •10.2. Страхування майна юридичних осіб.
- •10.3. Страхування транспортних засобів.
- •10.4. Страхування вантажів
- •10.5. Страхування комерційних ризиків
- •10.6. Страхування технічних ризиків
- •10.7. Страхування майна громадян
- •10.8. Страхування кредитних ризиків
- •10.9. Страхування депозитів
- •10.10. Страхування фінансових ризиків
- •Тема 11. Страхування відповідальності
- •11.1. Загальні поняття відповідальності та її страхування
- •11.2. Страхування відповідальності на транспорті
- •11.3. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •11.4. Страхування відповідальності роботодавця
- •11.5. Страхування професійної відповідальності
- •11.6. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування
- •12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
- •12.2. Сутність та види перестрахування
- •Розділ 3. Навчальні завдання ііі.1. Теми рефератів
- •Ііі.2. Задачі для розв’язання з курсу. Змістовий модуль 1. Основи страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 2. Страхова діяльність як сфера підприємництва.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 3. Види страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Ііі.3. Тестові завдання з курсу.
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування вантажів;
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати й прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Страхування майна юридичних осіб;
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •Ііі.4. Питання вихідного контролю
- •Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування фінансових ризиків.
- •Література
- •Додатки типові договори страхування словник страхових термінів
11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
Страхування цивільної відповідальності набуває популярності і в Україні. Законодавство та нормативні акти з цих видів активно розвивається, особливо щодо обов’язкової форми. Виникають нові види страхування, покликані реагувати на сучасні виклики економічної дійсності. Одним із них є поліс комбінованого страхування цивільної відповідальності. Він містить такі види ризиків, як відповідальність власників нерухомості та іншого майна, опікунська відповідальність, відповідальність перед споживачем; може включати ризики товаровиробника, роботодавця, забруднення навколишнього середовища. Страховик установлює невеликі ліміти відповідальності за такими ризиками та вужче покриття, ніж за окремим полісом, і за рахунок комплексності здатний сформувати необхідні резерви, а страхувальник – отримати комплексний страховий захист за прийнятну ціну.
Традиційно з комплексного полісу страхування цивільної відповідальності виключаються ризики цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Умови страхування, принципи андерайтингу та розрахунку премій аналогічні розглянутим вище.
Контрольні питання:
У чому полягає зміст страхування відповідальності?
Назвіть суб'єкти та об'єкти договору страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Яка мета створення Моторного (транспортного) страхового бюро?
На яку суму має право розраховувати застрахований в разі настання страхового випадку?
Що є об'єктом страхування при укладанні договору професійної відповідальності?
Який порядок дії та отримання відшкодування в разі настання страхового випадку при укладанні договору відповідальності перевізника?
Тема 12. Перестрахування і співстрахування
12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
Під співстрахуванням розуміється такий вид страхування, при якому два або більше страховиків беруть участь певними частками у страхуванні одного й того самого об'єкт страхування та ризику. Даний спосіб забезпечення страхового захисту застосовується при страхуванні великих об'єктів, коли один страховик не в змозі прийняти на себе весь ризик. Співстрахування є однією формою забезпечення стійкості страхового захисту, що використовує співробітництво між страховиками.
При спільному страхуванні якого-небудь об'єкта страхові компанії підписують один договір страхування, у якому поряд з умовами страхування містяться умови, що визначають права й обов’язки кожного страховика. Страхувальник може отримати або один поліс, або кілька – по одному від кожної компанії на її частку у страховій сумі. Розподіл часток премій відбувається пропорційно частки відповідальності. За угодою між співстраховиками та страхувальником один зі співстраховиків може представляти інших у взаємовідносинах із страхувальником, залишаючись відповідальним перед ним лише у розмірі своєї частки. Зазвичай, це страховик, який бере на себе найбільшу відповідальність, а інші приймають умови, узгодженим страховиком, що має більшу частку (лідируючим страховиком). Однак це не зобов’язує утримувача малої частки підпорядковуватися всім рішенням лідируючого страховика щодо виплати частки у збитках навіть якщо інші страховики сплатили свої частки. Якщо страхувальник застрахував об’єкт не на повну суму, він розглядається як один із співстраховиків і несе відповідальність за недострахованою часткою. Інколи спів страховики вимагають такої відповідальності страхувальника.
Співстрахування найчастіше проявляється через існування перестрахувальних пулів (об’єднань, фондів). Їх сутність полягає в тому, що премія та суми збитків передаються в пул, який розподіляє проходження операцій між членами пулу згідно з розміром премії, що її передано до пулу. Учасники пулу зобов’язані в межах пулу приймати всі зазначені в угоді ризики та частку у всіх ризиках, що передані до пулу, чи колективно підписаних всіма його членами. Це дає можливість кожному учаснику пулу збільшити кількість ризиків, що приймаються на страхування, поліпшити структуру страхового портфеля, зменшити небезпеку кумуляції ризиків. Кожний із учасників бере участь у прийнятих пулом ризиках на основі схеми пропорційного розподілу. Частка кожного члена пулу визначається у відсотках від загальної місткості пулу під час його створення.
Об’єднання страховиків у пули виправдане при можливості настання катастрофічних збитків, у транспортному страхуванні, страхуванні відповідальності за екологічну шкоду, при проведенні небажаних з технічного погляду страхових операцій, невеликих та вузькоспеціалізованих операцій окремих страховиків, для яких важливо утримати спеціалістів у цій галузі та міжнародного розподілу ризиків.
Пул може нормально функціонувати тільки тоді, коли всі його учасники дотримуються прийнятих правил та обмежень, використовують однакові умови страхування. Об’єднання страховиків мають дотримуватися певних принципів. Ці принципи відображені в угоді про створення пулу та визначають:
форму об’єднання (обов’язкову чи добровільну, з укладанням юридичної особи чи без отримання відповідного статусу);
форму прийняття чи розподілу відповідальності за страховим ризиком: співстрахування чи перестрахування;
вид відповідальності учасників пулу перед страхувальниками: часткова, солідарна або субсидіарна;
порядок об’єднання страховиків у страховий пул: вільний, обмежений, з урахуванням відповідних спеціальних критеріїв;
форму взаємовідносин між учасниками пулу та страхувальниками, що стосується укладання договору страхування: будь-яким учасником пулу, тільки учасником-андерайтером чи лідером пулу;
установлення ліміту відповідальності пулу;
проведення спільної політики з перестрахування відповідальності, що перевищує місткість пулу;
здійснення спільної політики інвестування страхових резервів;
проведення страхування на підставі загальних правил та тарифів.
Шляхом створення пулу вирішуються такі завдання:
заявляються умови для страхування ризиків, раніш невідомих і важких для точної оцінки; таких, що трапляються рідко і не дають змоги сформувати збалансований страховий портфель; катастрофічних;
за рахунок об’єднання фінансових ресурсів страховиків збільшуються можливості пулу з прийняття на страхування значних ризиків;
підвищується надійність страхового захисту за рахунок збільшення гарантій виконання страховиками своїх обов’язків з відшкодування збитків.
Ліміт відповідальності пулу, чи максимальний обсяг зобов’язань за договором страхування, що укладений від імені пулу, установлюється в угоді про пул як сукупність максимальних обсягів відповідальності кожного учасника пулу, яка, відповідно до чинного законодавства, не може перевищувати 10 % статутного фонду та сформованих страхових резервів страховика.
Надійність страхового захисту, що гарантується пулом, залежить від виду договору, на основі якого будуються взаємовідносини між його учасниками та страхувальниками: співстрахування або перестрахування, а якщо пул є співстрахувальним, то на основі якої відповідальності – часткової, солідарної або субсидіарної – діють учасники страхового пулу. Відповідно розрізняють два основних типи пулів: пули страхування та пули перестрахування.
Через перестрахувальний пул здійснюється перестрахування ризиків. Доля кожного члена пулу в перестрахуванні визначається способом пропорційного розподілу. У такому випадку договори страхування спочатку укладаються окремими учасниками, а надалі передаються повністю в пул. Перестрахувальні пули бувають таких видів:
пул ринку або ринковий пул є організаційною формою, яка об’єднує більшість компаній ринку для прийняття великих або дуже небезпечних ризиків;
урядовий перестрахувальний пул створюється урядом як центральна перестрахувальна компанія або пул з метою запобігання передаванні ризиків іноземним закордонним перестраховикам. Всі страхові компанії, що здійснюють страхування в державі, повинні передавати в цей пул на перестрахування всі ризики або їх частину;
андерайтерські пули створюють невеликі компанії, які мають бажання вийти на новий ринок або почати проводити новий вид страхування. Вони можуть об’єднуватись, утворюючи пули з компаніями, які мають більший досвід та андерайтерські можливості для прийняття на страхування певних часток.
Пул, створений на базі співстрахування, відрізняється від перестрахового пулу тим, що в полісі, який видається страхувальнику, зазначається перелік членів пулу, які беруть участь у страхуванні певного ризику, і їхня частка в страховій сумі. У тому разі, коли в пулах зі співстрахування беруть участь і професіональні перестраховики, які не укладають прямих договорів страхування, їхня частка повинна бути погоджена і підписана прямими страховиками, що беруть участь у конкретному пулі. Україна також іде шляхом створення перестрахувальних пулів. Нині вже існують ядерний пул, авіаційний пул, пул зі страхування морських ризиків, до яких увійшли найвідоміші українські страховики, що спеціалізуються у відповідних галузях.