- •Страхування
- •Тема 11. Страхування відповідальності 169
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування 185
- •Розділ 1. Методичні вказівки до вивчення дисципліни і.1. Розподіл тем.
- •І.2. Методичні рекомендації самостійного вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
- •3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
- •Розділ 2. Зміст навчальних матеріалів тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність і форми страхового захисту
- •1.2. Сутність та функції страхування.
- •1.3. Витоки страхування.
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •2.1. Поняття класифікації та її значення.
- •2.2. Історична класифікація страхування.
- •2.3. Економічна класифікація страхування.
- •2.4. Юридична класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •3.1. Поняття та види ризиків.
- •3.2. Теоретична база дослідження ризиків у страхуванні.
- •3.3. Управління ризиками.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •4.1. Форми та методи державного регулювання страхової діяльності.
- •4.2. Державні органи, що здійснюють регулювання страхування в Україні.
- •4.3. Напрямки вдосконалення державного регулювання страхування.
- •4.4. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •4.5. Правила страхування
- •4.6. Договори страхування як підстава для надання страхової послуги
- •1. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •5.1. Поняття та елементи страхового ринку.
- •5.2. Світовий ринок страхування
- •Основні національні страхові ринки, що розвиваються, в 2007 р.
- •Країни з найбільшою питомою вагою страхування у ввп в 2008 р.
- •Наслідки страхових подій у світі
- •Територіальна структура світового страхового ринку та його структура за галузями страхування в 2008 р.
- •Структура витрат страховиків в 1999 та 2009 рр. , %
- •5.3. Страховий ринок України
- •Основні показники діяльності страхового ринку України, млн. Грн.
- •Надходження валових премій за видами страхування
- •Тор страхових компаній України на 30.09.10 р.
- •Тема 6. Страхова організація
- •6.1. Поняття та види страховиків
- •6.2. Організаційна структура управління страховика
- •6.3. Реалізація страхових послуг
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •7.1. Доходи, витрати та прибуток страховика
- •7.2. Основи визначення тарифних ставок1
- •7.3. Управління поточною фінансовою діяльністю страховика
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •8.1. Фінансова надійність та платоспроможність страховика
- •Рейтингова шкала Standard & Poor's для страховиків
- •8.2. Страхові резерви
- •Тема 9. Особисте страхування
- •9.1. Страхування життя та пенсій.
- •9.2. Змішане страхування життя
- •9.3. Страхування від нещасних випадків
- •9.4. Медичне страхування
- •Тема 10. Майнове страхування
- •10.1. Загальні положення майнового страхування.
- •10.2. Страхування майна юридичних осіб.
- •10.3. Страхування транспортних засобів.
- •10.4. Страхування вантажів
- •10.5. Страхування комерційних ризиків
- •10.6. Страхування технічних ризиків
- •10.7. Страхування майна громадян
- •10.8. Страхування кредитних ризиків
- •10.9. Страхування депозитів
- •10.10. Страхування фінансових ризиків
- •Тема 11. Страхування відповідальності
- •11.1. Загальні поняття відповідальності та її страхування
- •11.2. Страхування відповідальності на транспорті
- •11.3. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •11.4. Страхування відповідальності роботодавця
- •11.5. Страхування професійної відповідальності
- •11.6. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування
- •12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
- •12.2. Сутність та види перестрахування
- •Розділ 3. Навчальні завдання ііі.1. Теми рефератів
- •Ііі.2. Задачі для розв’язання з курсу. Змістовий модуль 1. Основи страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 2. Страхова діяльність як сфера підприємництва.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 3. Види страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Ііі.3. Тестові завдання з курсу.
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування вантажів;
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати й прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Страхування майна юридичних осіб;
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •Ііі.4. Питання вихідного контролю
- •Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування фінансових ризиків.
- •Література
- •Додатки типові договори страхування словник страхових термінів
1.2. Сутність та функції страхування.
Світове законодавство визначає страхування як фінансову сферу. Так, Генеральна угода з торгівлі послугами (GATS) [1] (п.5 Додатка з фінансових послуг), ухвалена 15.04.1994 року при створенні Світової організації торгівлі як частина Маракешської угоди, зазначає, що "фінансові послуги охоплюють страхові послуги і ті, що, належать до страхових, а також усі банківські та інші фінансові послуги (крім страхування)".
Отже, значення страхування у суспільства полягає не тільки у забезпеченні страхового захисту, воно також сприяє підвищенню конкурентності на інших фінансових ринках. Так, багато людей віддають перевагу нагромадженню коштів через страхові компанії, укладаючи з ними договори страхування життя та здоров’я. Завдяки такому страхуванню акумулюються значні обсяги грошових ресурсів, які до настання страхових випадків використовуються у кредитній системі як джерело ресурсів. Страхові поліси можуть бути гарантіями повернення позик. Матеріальні цінності, що їх у разі кредитування банки приймають як заставу, мають бути застраховані.
Законом "Про страхування" також визначені специфічні призначення страхування як інструменту ринкової економіки. Розглянемо їх нижче.
Стабілізуюче призначення страхування полягає у забезпеченні майнового захисту від загрози можливих збитків (шкод) та надає членові суспільства економічної та соціально-психологічної впевненості у майбутньому через отримання додаткової фінансової гарантії. В результаті стабілізується соціально-економічний стан суспільства та гарантується здійснення безперервність процесу розширеного відтворення.
Міжнародне фінансове призначення страхування створює умови для міжнародного трансферту капіталу завдяки системі міжнародного страхування (через страхування зовнішньоекономічних угод), розміщенню страховиком своїх резервів у міжнародній фінансовій і банківській системі (для диверсифікації ризиків страхових фондів, сформованих страховиками різних країн), використанню міжнародного перестрахування для диверсифікації і подрібнення великих чи однотипних ризиків. Сформований внаслідок такої діяльності страховий портфель найкраще відповідає усім вимогам щодо надійності, платоспроможності та прибутковості страховика.
Розподільче призначення страхування виконується через розподіл матеріальних збитків, шкод і втрат внаслідок страхових випадків між страховиком, страхувальниками (застрахованими особами, вигодонабувачами), потерпілими третіми особами й особами, відповідальними за скоєння шкоди. При відсутності страхового захисту ця проблема вирішується через судову систему, що призводить до тривалості та несвоєчасності компенсації заподіяної шкоди, додаткових витрат часу та ресурсів.
Об’єктивний характер процесу надання страхового захисту виділяє страхування в самостійну фінансову категорію поряд з фінансами й кредитом, що має ряд властивих їй особливостей:
страхові фонди утворюються винятково на основі грошових перерозподільних відносин, обумовлених наявністю страхового ризику як імовірності й можливості настання страхового випадку, здатного нанести матеріальний або інший збиток;
для страхування характерна замкнутий розподіл збитку, що витікає із солідарної відповідальності страхувальників – учасників страхового фонду – за збиток;
страхування передбачає перерозподіл або вирівнювання збитку між територіями та у часі;
у страхуванні відбувається сполучення індивідуальних і групових інтересів страхувальників;
для страхування характерна поворотність мобілізованих у страховий фонд платежів по накопичувальних видах страхування – обов’язкову, по ризикових – імовірну;
страхування передбачає еквівалентність відносин страхувальника й страховика, самоокупність страхової діяльності.
Різноманітність значень страхування знаходить свій прояв у його функціях. Серед функцій страхування головними вважаються наступні:
ризикова функція полягає в переданні за плату страхувальником страховикові матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, передбачених законодавством або договором страхування. Розмір плати за переданий (прийнятий) ризик прямо пропорційний сумі майбутнього збитку та ймовірності його настання;
захисна функція, завдяки якій воно здійснює щодо осіб, які є споживачами страхових послуг (страхувальника, застрахованої або потерпілої особи):
фінансовий захист від можливої шкоди, збитків і втрат, які фактично виникли внаслідок настання випадкових подій, передбачених законодавством або договором страхування, що називаються страховими ризиками;
швидке виконання умов договору страхування щодо терміну та обсягу виплати страхового відшкодування скорочує можливі майбутні втрати споживача, що знижує загальний рівень ризиків і стабілізує соціально-економічні відносини;
представлення та захист інтересів споживача у суді, перед державою та іншими особами при можливих суперечках.
нагромаджувальна функція дозволяє здійснюватися його захисній функції через нагромаджування капіталу у формі створення страхового фонду страховика, який є резервом для наступних виплат за прийнятими зобов’язаннями. Нагромадження й використання таких резервів проявляє перерозподільну функцію фінансів. Формування страхових резервів необхідне не лише для розподілу між страхувальниками збитків, нанесених страховими випадками поточного періоду, а й для покриття можливих збитків у наступних періодах. Цю функцію може бути реалізовано у вигляді:
накопичування у вигляді персоніфікованого страхового фонду, що безпосередньо стосується конкретної застрахованої особи, і належить до складу загального страхового фонду (наприклад, при довгостроковому нагромаджувальному страхуванні життя);
накопичування, що не є безпосередньо віднесеним до кожного страхувальника, і діє через єдиний страховий фонд, який створюється незалежно від змісту страхових зобов’язань страховика перед конкретними страхувальниками.
інвестиційно-зберігальна функція, яка сприяє залученню та економічному використанню коштів страхувальника замість капіталізації їх у вигляді резервного фонду (самострахування). Завдяки цьому створюються сприятливі умови для вільного обігу капіталу, інвестування вільних коштів страхувальника страховиком безпосередньо (прямі інвестиції), через фондовий ринок, за допомогою фінансових посередників (банківський депозит та ін. ) з метою отримання додаткового прибутку. Реалізація інвестиційної функції також забезпечує зберігальну функцію – компенсацію можливих збитків, що можуть бути заподіяні страховому фонду в результаті інфляції та інших ринкових факторів;
превентивна функція проявляється через спів падіння інтересів учасників страхування як процесу, адже і страховики, і страхувальники зацікавлені зменшити наслідки нещасливих подій. Превенція може бути правовою та фінансовою:
правова превенція – це передбачені законодавством або договором страхування застереження, згідно з якими страховик може повністю або частково відмовити у виплаті страхового відшкодування. Вони стосуються навмисних, протиправних дій або бездіяльності страхувальника щодо застрахованих об’єктів;
фінансова превенція передбачає спрямування частини страхових премій на фінансування превентивних заходів. Таке фінансування є добровільним, що значно ускладнює виконання страхуванням превентивної функції;
контрольна функція полягає у строго цільовому формуванні та використанні коштів страхового фонду. Дана функція є наслідком попередніх і проявляється одночасно з ними в конкретних страхових відносинах та умовах страхування. Відповідно до контрольної функції на підставі законодавчих і інструктивних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за правильним проведенням страхових операцій. .