10.6. Страхування технічних ризиків

Страхування технічних ризиків можна розділити на два напрямки:

• страхування самої техніки, установок, технологічних ліній тощо на випадок їхнього виходу з ладу, порушення роботи, загибелі;

• страхування наслідків, викликаних впровадженням технічних і технологічних новинок.

Якщо перший напрямок покликаний захистити від прямих збитків і є класичним майновим видом страхування, то другий – захищає від непрямих збитків і схожий на страхування підприємницьких ризиків.

Страхування технічних ризиків має такі особливості:

• є важливою підтримкою науково-технічного прогресу;

• проводиться з обов’яз­ковим використанням франшизи;

• проводиться за системою пропорційного страхового забезпечення;

• для нього характерна велика вартість об’єк­тів страхування;

• страховики приймають на страхування такі ризики лише з перестрахуванням;

• надається тільки в добровільній формі.

У світовій практиці та Україні страхування технічних ризиків включає у себе наступні види:

• страхування будівельно-монтажних ризиків, включаючи стра­хування гарантійної експлуатації та страхування відповідальності перед третіми особами при будівельно-монтажних роботах;

• страхування машин від поломок;

• страхування електронної техніки;

•  страхування інженерних споруд.

Страхування будівельного підприємства від усіх ризиків (страхування CAR) є одним з основних і найпоширеніших видів страхування техні­чних ризиків. Це страхування всіх видів будівельних об’єктів, у рам­ках якого надається страховий захист як від збитків, завданих буді­вельному об’єкту, спорудам на будівельному майданчику і/або буді­вельним машинам, так і від претензій третіх осіб внаслідок матеріаль­ного збитку або тілесного ушкодження, пов’язаного з будівництвом об’єкта.

Залежно від виду будівельного контракту (будівництво об’єктів "під ключ", поставка обладнання та контроль за будівництвом) чітко розрізняють відповідальність всіх заінтересованих у будівництві сторін (підрядника та замовника) і відповідно визначають, яка із сторін буде страхувальником. Страхувальниками можуть бути забудовники або будівельні підприємці, що здійснюють проект.

Будівельно-монтажне страхування охоплює досить широке коло ризиків, які можуть загрожувати роботам, що проводяться на будівельному майданчику. Обсяг відповідальності страховика складається як з традиційних ризиків, зокрема таких, як пожежа, вибух, аварія, стихійне лихо, крадіжка, відповідальність перед третіми особами тощо, так і недоліки або помилки, допущені страхувальником при виконанні робіт або всі, або за обмеженим переліком.

Міжнародною практикою страхування передбачено такі винятки:

• пошкодження внаслідок воєнних чи подібних до війни подій, су­спільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом влади;

• пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після ре­тельної перевірки обставин події страхове відшкодування може ви­плачуватися);

• пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;

• пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачно­сті страхувальника або його представника;

• внутрішні пошкодження будівельних машин, тобто пошкоджен­ня, до яких призвели не зовнішні фактори;

• ліквідація недоліків виконання будівельних робіт (наприклад, використання дефектного чи непридатного матеріалу).

• претензії за неустойками та недоліками наданих послуг.

Страховий захист починається в момент по­чатку будівельних робіт або після вивантаження застрахованих пред­метів на будівельному майданчику і закінчується прийманням чи пус­ком в експлуатацію споруди.

Страховою сумою, на яку страхуються будівельні роботи, є договірна вартість будівництва, включаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів та (або) виконаних ним робіт. Страхові тарифи встановлюються в кожному окремому випадку. При оцінюванні ризику будівельного об’єкта насамперед слід ураховувати такі чинники:

• характер будівельного майданчика та можливість наразитися на ризик (кліматичні та тектонічні умови, наприклад ступінь небезпеки настання землетрусу, повені, затоплення);

• конструктивні особливості об’єкта та будівельних матеріалів;

• методи будівництва;

• ризики, які впливають на виконання графіка робіт тощо.

Страхування мон­тажних ризиків (EAR) забезпечує страхувальникові необхідне і якомога повніше стра­хове покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та ме­ханізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій. Воно замінило цілу низку договорів як майнового страхування, так і страхування відповідальності за помірну ціну.

Страхувальниками можуть бути сторони, для яких монтаж об’єкта пов’язаний з ризиком:

• виробник чи постачальник монтажного об’єкта, якщо монтажні роботи виконуються ним самим або під його відповідальність;

• фірми, яким доручено виконати монтаж;

• покупець монтажного об’єкта;

• кредитор.

Об’єктами страхування, як правило, є монтаж та проб­ний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій.

Страхування всіх монтажних ризиків забезпечує досить повне страхове покриття. Усі збитки, що спричинюються заст­рахованим предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварії (несподіваної події), підлягають відшкодуванню, якщо вони не пов’язані із зазначеними в полісі винятками. До страхових ри­зиків належать:

• пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, зби­тки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовува­лася для пожежогасіння;

• паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний або звичайний землетрус, бурі всіх видів, опускання ґрунту, зсув, обвал;

• злом, крадіжка;

• помилки, халатність, необачність, необережність, злий намір під час монтажу;

• коротке замикання, надмірна напруга, електричні дуги, підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцен­трової сили;

• інші аварійні події.

Застосовуються типові передбачені міжнародною страховою практикою винятки, притаманні майновому страхуванню.

Страховою сумою є вартість установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збори та витрати з монтажу. При страхуванні монтажних ризиків застосовується пропорційна система.

У страхуванні всіх монтажних ризиків викорис­товуються лише посібники з тарифікації, адже немає змоги встановити тверді ставки премій за всіма видами монтажних робіт та ризиків. Тому премію з кожного конкретного ризику обчислюють окремо з урахуванням особливих умов відповідного випадку.

Термін дії договору страхування всіх монтажних ризи­ків визначається так само, як і у попередньому виді страхування.

Значне місце серед послуг страхування технічних ризиків зай­має страхування машин від поломок. Важливим моментом при страхуванні машин від поломок є те, що договір страхування укладається на підставі складеного страхувальником переліку об’єктів, які підлягають страхуванню, із зазначенням технічних даних і страхової суми щодо кожного об’єкта. Страхова сума визначається в межах страхової оцінки, яка відповідає вартості майна на момент укладення договору страхування.

Страхувальниками за цим видом страхування є ті, хто їх експлуатує. Об’єктами страхування можуть бути всі машини, апарати, механічне обладнання й установки за винятком лише деяких предметів, тер­мін служби яких порівняно з терміном служби всього об’єкта невели­кий.

За своєю природою цей вид призначений для захисту від технічних аварій. Основними страховими випадками у страхуванні машин вважаються:

• помилки в конструкції та розрахунках, під час виготовлення і монта­жу,

• дефекти лиття та матеріалу;

• помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;

• коротке замикання та інші електричні ризики;

• фізичний вибух;

• буря, мороз, лід.

Головними винятками у страхуванні машин є типові для майнового страхування події масового впливу, а також стихійні лиха те передбачені іншими договорами страхування відносно тих же об’єктів.

Страховою сумою є вартість машин, які підляга­ють страхуванню. Ставки премій у страхуванні машин визначають­ся окремо за кожним типом машин.

Страхове відшкодування розраховується як відновлювальна вартість машин у межах страхової суми чи ліміту відповідальності за кожним об’єктом. Порядок визначення суми збитку та страхового відшкодування практично повністю відповідає умовам будівельно-мон­тажних ризиків.

Страхування електронних пристроїв призначене для страхового захисту складних та дорогих електронних машин, пристроїв та систем.

Страхувальниками є юридичні особи – власники або наймачі електронних систем.

Об’єктами страхування можуть бути всі електронні системи:

• ЕОМ для обробки даних;

• електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати, випромінювачі, ве­ликогабаритні стерилізатори, медичні апарати тощо);

• пристрої передавання інформації;

• інші електронні пристрої;

• носії даних.

Страховими випадками є наслідки поді, які торкаються реальної вартості застрахова­ного майна, через що постає потреба його ремонту чи заміни. Як правило, це:

• пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

• скупчення диму, сажі, газів;

• дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опа­дами чи не зумовлена умовами виробництва);

• коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов’язані з дією електроенергії;

• помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, по­милки при виготовленні та монтажу, дефекти лиття й матеріалу;

• помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

• злий намір та зазіхання третіх осіб;

• град, мороз, буря;

• опускання ґрунту, зсув, обвал, лавини;

• додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; кра­діжку; додаткові витрати тощо за додаткову оплату.

Головними винятками у страхуванні машин є типові для майнового страхування події масового впливу, а також витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та суто зовнішні недоліки.

Страховою сумою є вартість електронних прист­роїв, які підлягають страхуванню. Страхове відшкодування – це вар­тість відновлення пристроїв у межах страхової суми чи ліміту відпові­дальності за кожним об’єктом.

При встановленні розміру премій користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеціальні пристрої або пристрої, які вперше з’являються на ринку, тарифікують з урахуванням підвищеного ризику.