- •Страхування
- •Тема 11. Страхування відповідальності 169
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування 185
- •Розділ 1. Методичні вказівки до вивчення дисципліни і.1. Розподіл тем.
- •І.2. Методичні рекомендації самостійного вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
- •3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
- •Розділ 2. Зміст навчальних матеріалів тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність і форми страхового захисту
- •1.2. Сутність та функції страхування.
- •1.3. Витоки страхування.
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •2.1. Поняття класифікації та її значення.
- •2.2. Історична класифікація страхування.
- •2.3. Економічна класифікація страхування.
- •2.4. Юридична класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •3.1. Поняття та види ризиків.
- •3.2. Теоретична база дослідження ризиків у страхуванні.
- •3.3. Управління ризиками.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •4.1. Форми та методи державного регулювання страхової діяльності.
- •4.2. Державні органи, що здійснюють регулювання страхування в Україні.
- •4.3. Напрямки вдосконалення державного регулювання страхування.
- •4.4. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •4.5. Правила страхування
- •4.6. Договори страхування як підстава для надання страхової послуги
- •1. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •5.1. Поняття та елементи страхового ринку.
- •5.2. Світовий ринок страхування
- •Основні національні страхові ринки, що розвиваються, в 2007 р.
- •Країни з найбільшою питомою вагою страхування у ввп в 2008 р.
- •Наслідки страхових подій у світі
- •Територіальна структура світового страхового ринку та його структура за галузями страхування в 2008 р.
- •Структура витрат страховиків в 1999 та 2009 рр. , %
- •5.3. Страховий ринок України
- •Основні показники діяльності страхового ринку України, млн. Грн.
- •Надходження валових премій за видами страхування
- •Тор страхових компаній України на 30.09.10 р.
- •Тема 6. Страхова організація
- •6.1. Поняття та види страховиків
- •6.2. Організаційна структура управління страховика
- •6.3. Реалізація страхових послуг
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •7.1. Доходи, витрати та прибуток страховика
- •7.2. Основи визначення тарифних ставок1
- •7.3. Управління поточною фінансовою діяльністю страховика
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •8.1. Фінансова надійність та платоспроможність страховика
- •Рейтингова шкала Standard & Poor's для страховиків
- •8.2. Страхові резерви
- •Тема 9. Особисте страхування
- •9.1. Страхування життя та пенсій.
- •9.2. Змішане страхування життя
- •9.3. Страхування від нещасних випадків
- •9.4. Медичне страхування
- •Тема 10. Майнове страхування
- •10.1. Загальні положення майнового страхування.
- •10.2. Страхування майна юридичних осіб.
- •10.3. Страхування транспортних засобів.
- •10.4. Страхування вантажів
- •10.5. Страхування комерційних ризиків
- •10.6. Страхування технічних ризиків
- •10.7. Страхування майна громадян
- •10.8. Страхування кредитних ризиків
- •10.9. Страхування депозитів
- •10.10. Страхування фінансових ризиків
- •Тема 11. Страхування відповідальності
- •11.1. Загальні поняття відповідальності та її страхування
- •11.2. Страхування відповідальності на транспорті
- •11.3. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •11.4. Страхування відповідальності роботодавця
- •11.5. Страхування професійної відповідальності
- •11.6. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування
- •12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
- •12.2. Сутність та види перестрахування
- •Розділ 3. Навчальні завдання ііі.1. Теми рефератів
- •Ііі.2. Задачі для розв’язання з курсу. Змістовий модуль 1. Основи страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 2. Страхова діяльність як сфера підприємництва.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 3. Види страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Ііі.3. Тестові завдання з курсу.
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування вантажів;
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати й прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Страхування майна юридичних осіб;
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •Ііі.4. Питання вихідного контролю
- •Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування фінансових ризиків.
- •Література
- •Додатки типові договори страхування словник страхових термінів
І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
Самостійна і індивідуальна робота студентів спрямована на поглиблення вивчення курсу «Страхування». Запропоновані завдання надають студентам можливість закріпити теоретичний матеріал, розглянути окремі питання курсу більш детально, провести самоконтроль знань.
Завдання для самостійної роботи складаються з:
тем рефератів, Проблеми, що розглядаються при виконанні реферативних робіт, спрямовані на розвиток творчих здібностей студентів, вміння висловлювати власні міркування на основі засвоєного матеріалу і оцінювати нові факти; можливість продемонструвати отримані навички, довести здатність студентів використовувати одержанні знання у повсякденному житті та у професійній діяльності; навчання студентів особисто шукати інформацію з питань запропонованої теми;
- тестових завдань, які містять три частини:
- у першій студенту необхідно дати визначення запропонованих понять;
- у другій треба визначити поняття, що характеризують запропоновані визначення;
- у третій із запропонованих варіантів відповідей треба обрати декілька відповідей.
3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
Результати навчальної діяльності з дисципліни «Страхування» студентів денної форми навчання оцінюють таким чином:
- поточний контроль, що включає :
усне опитування;
виконання практичних завдань;
поточні контрольні роботи;
поточне тестування;
виступи з повідомленнями;
перевірку наявності та систематичності ведення конспектів лекцій і виконання завдань винесених на самостійне та індивідуальне вивчення.
Кожен вид робіт оцінюється виходячи з максимальної кількості 5 балів. За правильне оформлення і здачу в установлений термін кожного передбаченого виду робіт нараховуються додаткові 2 бали, за несумлінне і несвоєчасне виконання роботи 2 бали знімаються. Сума балів, набраних студентом при виконанні всіх видів робіт протягом модуля сумується. Мінімальна сума яку студент повинен набрати у разі вивчення всіх елементів модуля є умовою допуску студента до передбаченого програмою модульного (тематичного) контрольного заходу. Якщо студент не набрав мінімальну суму балів, то він не допускається до модульного контрольного заходу і йому рекомендується набрати цю кількість балів за рахунок виконання індивідуальних завдань та поточного тестування.
модульний контроль, що передбачає проведення модульних (тематичних) контрольних робіт. Модульні контрольні роботи передбачають письмове опитування й оцінювання якості знань студента за запитаннями та завданнями. Протягом семестру на трьох контрольних заходах студент може отримати від 60 до 100 балів. Студент який отримав не менше 60 балів, за його бажанням може бути звільнений від екзамену (якщо він набрав по всім модулям встановлений мінімум балів) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку або складати екзамен для підвищення свого балу.
підсумковий контроль передбачає проведення семестрового екзамену. Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу може визначатись і без проведення екзамену як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів. Студент, що набрав на двох модульних контрольних заходах 50-59 балів здає підсумковий семестровий екзамен який проводиться у письмовій формі в екзаменаційну сесію. Студент який не має за виконання всіх передбачених елементів модуля мінімальної суми 50 балів – до складання екзамену не допускається. Йому рекомендується набрати необхідну кількість балів за рахунок виконання індивідуальних завдань, співбесід, поточних контрольних робіт.
Підсумкові оцінки переводяться наступним чином:
Оцінка ЕСТS |
Визначення |
Оцінка в балах |
Традиційна оцінка |
А |
ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
96-100 |
ЗАРАХОВАНО |
В |
ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками |
86-95 |
|
С |
ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок |
71-85 |
|
D |
ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі значною кількісно недоліків |
60-70 |
|
Е |
ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії |
60 |
|
FХ |
НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як досягти мінімального критерію |
50-59 |
НЕ ЗАРАХОВАНО |
F |
НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота |
<50 |
Результати навчальної діяльності з дисципліни «Страхування» студентів заочної форми навчання оцінюють за підсумком вивчення дисципліни для студентів є складання заліку, який оцінюється за двобальною шкалою: «залік» або «незалік».
«Залік» виставляють студенту, який виявив повне знання з поставлених питань, вільне володіння матеріалом, логічно й ґрунтовно відповідає на поставлені запитання, вміє застосувати отримані знання для аналізу й розробки практичної діяльності підприємства, або виявив повне знання з поставлених питань, але припускає логічну непослідовність або не може застосувати отримані знання при практичному розв’язанні завдань. При цьому студент вміє виправити неточності відповіді після зауваження викладача.
«Незалік» виставляється, якщо студент не володіє знанням суттєвих елементів навчального матеріалу, припускається грубих помилок.
В окремих випадках викладач при тестовій формі оцінки знань або при оцінці контрольної роботи може запропонувати студенту обґрунтувати свої відповіді.
Студенти заочної форми навчання обирають один з нижченаведених варіантів контрольної роботи відповідно до свого порядкового номеру у списку групи, хто має номер більшій за 15 – продовжує обирати варіант, починаючи з 1.
№ варіанту |
Номери питань, що складають контрольну роботу |
1 |
1,3,9,38 |
2 |
1,3,6,20 |
3 |
1,3,14,15 |
4 |
1,3,21,29 |
5 |
1,3,25,40 |
6 |
1,3,31,43 |
7 |
1,3,37,45 |
8 |
1,3,39,55 |
9 |
1,3,44,50 |
10 |
1,3,53,56 |
11 |
1,3,57,58 |
12 |
1,3,47,60 |
13 |
1,3,38,59 |
14 |
1,3,18,28 |
15 |
1,3,37,49 |
Питання наведені в п. ІІІ.4. Залік студентів заочної форми навчання проводиться у формі тесту (п. ІІІ.3).