- •Страхування
- •Тема 11. Страхування відповідальності 169
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування 185
- •Розділ 1. Методичні вказівки до вивчення дисципліни і.1. Розподіл тем.
- •І.2. Методичні рекомендації самостійного вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
- •3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
- •Розділ 2. Зміст навчальних матеріалів тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність і форми страхового захисту
- •1.2. Сутність та функції страхування.
- •1.3. Витоки страхування.
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •2.1. Поняття класифікації та її значення.
- •2.2. Історична класифікація страхування.
- •2.3. Економічна класифікація страхування.
- •2.4. Юридична класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •3.1. Поняття та види ризиків.
- •3.2. Теоретична база дослідження ризиків у страхуванні.
- •3.3. Управління ризиками.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •4.1. Форми та методи державного регулювання страхової діяльності.
- •4.2. Державні органи, що здійснюють регулювання страхування в Україні.
- •4.3. Напрямки вдосконалення державного регулювання страхування.
- •4.4. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •4.5. Правила страхування
- •4.6. Договори страхування як підстава для надання страхової послуги
- •1. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •5.1. Поняття та елементи страхового ринку.
- •5.2. Світовий ринок страхування
- •Основні національні страхові ринки, що розвиваються, в 2007 р.
- •Країни з найбільшою питомою вагою страхування у ввп в 2008 р.
- •Наслідки страхових подій у світі
- •Територіальна структура світового страхового ринку та його структура за галузями страхування в 2008 р.
- •Структура витрат страховиків в 1999 та 2009 рр. , %
- •5.3. Страховий ринок України
- •Основні показники діяльності страхового ринку України, млн. Грн.
- •Надходження валових премій за видами страхування
- •Тор страхових компаній України на 30.09.10 р.
- •Тема 6. Страхова організація
- •6.1. Поняття та види страховиків
- •6.2. Організаційна структура управління страховика
- •6.3. Реалізація страхових послуг
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •7.1. Доходи, витрати та прибуток страховика
- •7.2. Основи визначення тарифних ставок1
- •7.3. Управління поточною фінансовою діяльністю страховика
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •8.1. Фінансова надійність та платоспроможність страховика
- •Рейтингова шкала Standard & Poor's для страховиків
- •8.2. Страхові резерви
- •Тема 9. Особисте страхування
- •9.1. Страхування життя та пенсій.
- •9.2. Змішане страхування життя
- •9.3. Страхування від нещасних випадків
- •9.4. Медичне страхування
- •Тема 10. Майнове страхування
- •10.1. Загальні положення майнового страхування.
- •10.2. Страхування майна юридичних осіб.
- •10.3. Страхування транспортних засобів.
- •10.4. Страхування вантажів
- •10.5. Страхування комерційних ризиків
- •10.6. Страхування технічних ризиків
- •10.7. Страхування майна громадян
- •10.8. Страхування кредитних ризиків
- •10.9. Страхування депозитів
- •10.10. Страхування фінансових ризиків
- •Тема 11. Страхування відповідальності
- •11.1. Загальні поняття відповідальності та її страхування
- •11.2. Страхування відповідальності на транспорті
- •11.3. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •11.4. Страхування відповідальності роботодавця
- •11.5. Страхування професійної відповідальності
- •11.6. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування
- •12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
- •12.2. Сутність та види перестрахування
- •Розділ 3. Навчальні завдання ііі.1. Теми рефератів
- •Ііі.2. Задачі для розв’язання з курсу. Змістовий модуль 1. Основи страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 2. Страхова діяльність як сфера підприємництва.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 3. Види страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Ііі.3. Тестові завдання з курсу.
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування вантажів;
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати й прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Страхування майна юридичних осіб;
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •Ііі.4. Питання вихідного контролю
- •Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування фінансових ризиків.
- •Література
- •Додатки типові договори страхування словник страхових термінів
10.9. Страхування депозитів
У якості джерел для проведення активних операцій банківські установи широко залучають грошові кошти юридичних та фізичних осіб у вигляді добровільно зроблених ними вкладів для відповідального зберігання на визначених умовах – депозити. Кредитна діяльність банків пов’язана з ризиком неповернення коштів, наданих у кредит. Тому за умови, що банк не подолає ризику неповернення йому кредиту, цей ризик передається клієнтам – власникам депозитів, які можуть втратити кошти, довірені банкові, через його загальну неплатоспроможність.
Депонування грошових коштів у комерційних банках також розглядається їх вкладниками як форма інвестиційної діяльності, яка має за мету отримання гарантованого прибутку. У цьому випадку неповернення депозитів чи неотримання відсотків певною мірою може вважатися підприємницьким ризиком. Проте переважна частина вкладників, в основному фізичні особи, роблять вклади для заощадження та надійного зберігання коштів. Юридичні особи також змушені зберігати частину грошових коштів на депозитних рахунках у банках згідно з вимогами діючого законодавства. Отже, у цих випадках непогоджене перекладення ризику неплатоспроможності банку на його клієнтів не має економічного підґрунтя. Масове неповернення банками депонованих коштів може перетворити звичайну фінансово-банківську ситуацію на вагому соціально-економічну проблеми, привести до кризи. Тому потрібно створити ефективну систему захисту інтересів вкладників від ризику неплатоспроможності банків на страховій основі.
30 травня 1994 р. Європейський Союз ухвалив Директиву 94/19/ЄС щодо впровадження програм страхування депозитів країнами-членами ЄС, а також країнами, які мають намір приєднатися в майбутньому до ЄС. Ця Директива побудована на включеному до Маастріхтського трактату принципі субсидіарності, згідно з яким рекомендації Союзу визначають лише необхідний мінімум вимог загального характеру, не заперечуючи права окремих країн застосовувати корисніші для них вирішення проблем страхування депозитів. Директивою встановлено такі вимоги:
система депозитного страхування повинна мати національний характер;
обов’язкова участь банків у системах страхування депозитів;
мінімальна квота повної страхової відповідальності має становити 20 тис. євро.
В основу побудови системи страхування депозитів покладені принципи:
вона має базуватися на створенні самостійного міжбанківського страхового фонду (товариства взаємного страхування зобов’язань перед вкладниками);
участь у депозитному страхуванні усіх закладів, які приймають депозити, обов’язкова;
імперативність регуляційних норм діяльності систем депозитного страхування;
організаційна та фінансова співучасть як недержавних, так і державних структур;
обмеженість страхової відповідальності банків установленою квотою;
власна участь застрахованих у покритті ризиків;
диференціація страхових тарифів у межах банків-страхувальників згідно зі ступенем їх загальної ризикованості;
окремі підходи до страхування вкладів фізичних та юридичних осіб;
страхове відшкодування надається на одного вкладника, а не на один вклад.
В Україні на виконання ст. 24 Закону "Про банки і банківську діяльність" Національним Банком 01 липня 1996 p. створено Фонд гарантування вкладів населення, який гарантує повернення у разі неплатоспроможності банку депозитного вкладу в сумі до 150 тис. грн. на кожного страхувальника незалежно від кількості вкладів. Фонд створюється за рахунок придбання банками державних цінних паперів та передачі їх на зберігання Національному банку України.