- •Страхування
- •Тема 11. Страхування відповідальності 169
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування 185
- •Розділ 1. Методичні вказівки до вивчення дисципліни і.1. Розподіл тем.
- •І.2. Методичні рекомендації самостійного вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
- •3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
- •Розділ 2. Зміст навчальних матеріалів тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність і форми страхового захисту
- •1.2. Сутність та функції страхування.
- •1.3. Витоки страхування.
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •2.1. Поняття класифікації та її значення.
- •2.2. Історична класифікація страхування.
- •2.3. Економічна класифікація страхування.
- •2.4. Юридична класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •3.1. Поняття та види ризиків.
- •3.2. Теоретична база дослідження ризиків у страхуванні.
- •3.3. Управління ризиками.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •4.1. Форми та методи державного регулювання страхової діяльності.
- •4.2. Державні органи, що здійснюють регулювання страхування в Україні.
- •4.3. Напрямки вдосконалення державного регулювання страхування.
- •4.4. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •4.5. Правила страхування
- •4.6. Договори страхування як підстава для надання страхової послуги
- •1. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •5.1. Поняття та елементи страхового ринку.
- •5.2. Світовий ринок страхування
- •Основні національні страхові ринки, що розвиваються, в 2007 р.
- •Країни з найбільшою питомою вагою страхування у ввп в 2008 р.
- •Наслідки страхових подій у світі
- •Територіальна структура світового страхового ринку та його структура за галузями страхування в 2008 р.
- •Структура витрат страховиків в 1999 та 2009 рр. , %
- •5.3. Страховий ринок України
- •Основні показники діяльності страхового ринку України, млн. Грн.
- •Надходження валових премій за видами страхування
- •Тор страхових компаній України на 30.09.10 р.
- •Тема 6. Страхова організація
- •6.1. Поняття та види страховиків
- •6.2. Організаційна структура управління страховика
- •6.3. Реалізація страхових послуг
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •7.1. Доходи, витрати та прибуток страховика
- •7.2. Основи визначення тарифних ставок1
- •7.3. Управління поточною фінансовою діяльністю страховика
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •8.1. Фінансова надійність та платоспроможність страховика
- •Рейтингова шкала Standard & Poor's для страховиків
- •8.2. Страхові резерви
- •Тема 9. Особисте страхування
- •9.1. Страхування життя та пенсій.
- •9.2. Змішане страхування життя
- •9.3. Страхування від нещасних випадків
- •9.4. Медичне страхування
- •Тема 10. Майнове страхування
- •10.1. Загальні положення майнового страхування.
- •10.2. Страхування майна юридичних осіб.
- •10.3. Страхування транспортних засобів.
- •10.4. Страхування вантажів
- •10.5. Страхування комерційних ризиків
- •10.6. Страхування технічних ризиків
- •10.7. Страхування майна громадян
- •10.8. Страхування кредитних ризиків
- •10.9. Страхування депозитів
- •10.10. Страхування фінансових ризиків
- •Тема 11. Страхування відповідальності
- •11.1. Загальні поняття відповідальності та її страхування
- •11.2. Страхування відповідальності на транспорті
- •11.3. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •11.4. Страхування відповідальності роботодавця
- •11.5. Страхування професійної відповідальності
- •11.6. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування
- •12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
- •12.2. Сутність та види перестрахування
- •Розділ 3. Навчальні завдання ііі.1. Теми рефератів
- •Ііі.2. Задачі для розв’язання з курсу. Змістовий модуль 1. Основи страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 2. Страхова діяльність як сфера підприємництва.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 3. Види страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Ііі.3. Тестові завдання з курсу.
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування вантажів;
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати й прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Страхування майна юридичних осіб;
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •Ііі.4. Питання вихідного контролю
- •Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування фінансових ризиків.
- •Література
- •Додатки типові договори страхування словник страхових термінів
9.3. Страхування від нещасних випадків
Страхування від нещасних випадків належить до ризикових видів діяльності страховика. Його мета – страховий захист фізичних осіб на випадок втрати здоров’я або смерті внаслідок нещасного випадку. На відміну від накопичувального довгострокового страхування життя виплати страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається.
При страхуванні від нещасних випадків важливим є визначення об’єкта страхування – майнових інтересів застрахованої особи, пов’язаних із зниженням доходу та (або) додатковими витратами у зв’язку з втратою працездатності, а також смертю внаслідок нещасного випадку. До страхових випадків за цим видом страхування належать конкретні прояви нещасливих подій, внаслідок чого відбулася:
тимчасова втрата загальної працездатності. Розмір виплачуваної за договором суми у цьому випадку залежить від проміжку часу, протягом якого мала місце непрацездатність застрахованої особи, а також від розміру страхової суми, визначеної під час укладення договору;
постійна втрата загальної працездатності внаслідок нещасного випадку. Розмір виплати при цьому випадку становить повну страхову суму, визначену при укладенні договору страхування, або її частину;
смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку. Розмір виплати становить повну страхову суму, визначену при укладенні договору страхування.
Наприклад, повна втрата працездатності при І групі інвалідності передбачає виплату 100% страхової суми; тимчасова інвалідність, встановлена медичною комісією, передбачає виплати страхових сум у такому порядку:
І групи – 80% страхової суми;
ІІ групи – 60% страхової суми;
ІІІ групи – 40% страхової суми.
Різні договори можуть у якості страхових включати в перелік різні нещасливих випадків. Крім того, страховик може взяти на себе при укладенні договору страхування і додаткову відповідальність.
Для одержання виплати страхувальник або особа, що має право на її одержання, подають страховику визначені договором документи. Після того, як страховик одержить всі необхідні документи та після завершення обстеження, необхідного для визначення ступеня втрати працездатності, протягом визначеного в договорі часу складається страховий акт і страховик здійснює виплату.
Це такі документи:
при загибелі або смерті застрахованого – заява за встановленою формою, копія свідоцтва про смерть застрахованого, свідоцтво про право на спадщину, документ, що посвідчує особу спадкоємця;
у разі втрати застрахованим працездатності – заява за встановленою формою, копія довідки медико-соціальної експертної комісії про розмір втрати працездатності, документ, що посвідчує особу.
Якщо нещасний випадок стався на виробництві, страхувальник-юридична особа має надати страховикові акти за формами Н-1 та Н-5, які свідчать про причини та наслідки нещасного випадку, його визнанням як нещасного випадку на виробництві.
Виплата по договорах страхування від нещасних випадків може здійснюватися у вигляді:
страхової суми, зазначеної в договорі, або її частини однократно – у разі смерті або інвалідності, що привела до часткової втрати працездатності;
пенсії – у разі інвалідності, що привела до постійної втрати працездатності;
матеріальної допомоги або щодобової допомоги – у разі тимчасової втрати працездатності.
Форма виплати визначається умовами договору й характером наслідків нещасного випадку. Так, якщо результатом страхового нещасного випадку стала смерть або постійна повна втрата працездатності (інвалідність), виплата здійснюється у формі страхової суми розміром, зазначеним у договорі, одноразово. При настанні інвалідності крім одноразової виплати страхової суми договором може бути передбачена виплата пенсії. Строк одержання пенсії застрахованими визначається періодом інвалідності. Існує різний порядок виплати пенсії: щорічний, щоквартальний, щомісячний.
Договори страхування від нещасних випадків можуть бути:
індивідуальними – у даному разі сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;
колективними – сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших, передбачених законом відносинах.
Порядок укладення і обслуговування договору страхування від нещасних випадків в цілому такий самий, як і з страхування життя. Договори страхування від нещасних випадків можуть бути укладені в обов’язковій або добровільній формі та різних видів. У Законі України "Про страхування" чітко визначені ті види страхування, які проводяться в обов’язковій формі, наприклад, державне обов’язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов’язаних, призваних на збори, працівників митних органів, суддів, але обов’язкова форма страхування не виключає існування добровільної. Обов’язкові види страхування від нещасних випадків, як правило, проводяться в колективній формі, а добровільні – в індивідуальній.
Законодавчими актами визначається перелік об’єктів страхування, обсяги страхової відповідальності, норми страхового забезпечення, порядок сплати страхових платежів, права та обов’язки учасників страхування, а також коло страхових організацій, яким доручається здійснення обов’язкового страхування.
Обов’язкове особисте страхування залежно від джерела сплати страхових платежів поділяється на державне обов’язкове й обов’язкове.
Державне обов’язкове особисте страхування охоплює:
військовослужбовців і військовозобов’язаних, призваних на збори;
працівників правоохоронних органів та митниці;
народних депутатів;
службових осіб центральних органів державної влади;
спортсменів вищих категорій;
донорів крові і (або) її компонентів.
Державне обов’язкове особисте страхування має джерелом сплати страхових платежів Державний бюджет; держава гарантує виконання зобов’язань страховиків перед страхувальниками. Здійснення перелічених щойно видів державного обов’язкового особистого страхування здебільшого покладено на Національну акціонерну страхову компанію (HACK) "Оранта".
Обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків охоплює страхування:
на транспорті;
працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних і пожежних дружин (команд);
життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;
членів екіпажу і авіаційного персоналу;
ризикових професій народного господарства.
Транспорт є джерелом підвищеної небезпеки для експлуатантів та пасажирів. Тому в Україні обов’язковому страхуванню від нещасних випадків підлягають:
пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;
працівники транспортних підприємств, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях, а саме:
водії автомобільного, електротранспорту, машиністи і помічники машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);
машиністи поїздів метрополітену, провідники пасажирських вагонів, начальники (бригадири) поїздів;
поїздові електромонтери;
кондуктори;
працівники вагонів-ресторанів, водії дрезин та інших одиниць рухомого складу;
механіки (начальники) рефрижераторних секцій (поїздів);
працівники бригад медичної допомоги.
Страхувальниками з цього виду страхування виступають самі пасажири, які сплачують страховий платіж додатково при оплаті проїзного квитка, а для робітників транспорту – юридичні та фізичні особи – власники транспортних засобів.
Страховий платіж становить для пасажирів при поїздках на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області – до 2 %, а на маршрутах приміського сполучення – до 5 % вартості проїзду; для робітників – до 1 % страхової суми за кожного застрахованого. Страхову суму встановлено в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Страхування від нещасних випадків військовослужбовців, призваних на збори, правоохоронців, робітників пожежної охорони та інших перелічених вище категорій (крім народних депутатів) мають багато спільного. Термін дії договору страхування охоплює весь період з дня прийому на роботу (призову) до дня звільнення. Страхова сума визначається за чинним законодавством і складає 100-кратного мінімального прожиткового рівня.
Страхування народних депутатів не припиняється після закінчення терміну їх повноважень і триває довічно, але тільки для ризику смерті застрахованої особи.
Дія договору страхування від нещасних випадків припиняється:
після закінчення строку страхування в день, що передує тому, у який договір набув чинності;
у випадку виплати страховиком повної страхової суми, зазначеної в договорі;
у випадку смерті страхувальника;
з інших обставин, передбачених договором.