5.3. Страховий ринок України

Початок становлення страхового ринку України припадає на початок 90-х рр. ХХ ст. Вважається, що розвиток страхового ринку України відбувався в наступні етапи.

Після виходу у травні 1993 р. Декрету КМУ "Про страхування" та створення Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю почався перший етап розвитку страхового ринку України. Було впроваджено єдиний державний реєстр страхових компаній і введене ліцензування страхової діяльності. Страхування визначено як виключний вид діяльності. Установлено залежність між обсягами максимального зобов’язання та розмірами страхових резервів. В цей час відбувалася поступова спеціалізація страховиків, а страховий ринок зростав за обсягами та видами страхування. З 1994 р. почала підвищуватися фінансова дисципліна страховиків, було впроваджено облік резервів, розроблено категорії активів, у межах яких страховики розміщували ці резерви, упорядковано взаємовідносини страховика з його філіями та представництвами, установлено необхідні форми спеціальної звітності.

З ухваленням Закону України "Про страхування" в березні 1996 р. почався другий етап розвитку страхового ринку. Він ознаменувався та перереєстрацією страховиків у 1997 р. Загальна характеристика цього Закону наведена в п.4.1.

За роки існування було ухвалено три Програми розвитку страхового ринку України.

Перша Програма, ухвалена Кабінетом Міністрів у 1998 р. , визначала головні завдання та пріоритети галузі на 1998…2000 рр. і складалася з таких головних розділів: удосконалення нормативної бази; підвищення платоспроможності страхових організацій; удосконалення порядку оподаткування страхової діяльності; вимоги до створення і діяльності страхових організацій; розвиток інфраструктури страхового ринку. У цілому Програму було виконано.

В лютому 2001 р. була затверджена друга Програма розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки. Програма, як і попередня, передбачала, що буде прийнято цілу низку законодавчих і нормативних актів, в т. ч. новий Цивільний кодекс, Закони "Про договір страхування" та "Про порядок здійснення обов’язкового страхування". Передбачалися зміни до Закону "Про страхування". Програму було виконано частково.

В квітні 2005 р. Булла прийнята третя Програма розвитку страхового ринку України до 2010 р. , положення якої розглядалися в Темі 6 та будуть розглянуті нижче.

Маючи майже 20-річну історію, український страховий ринок, порівняно з провідними країнами світу, ще дуже молодий і перебуває у стадії формування. Можна відокремити такі основні чинники, які сприяли і сприяють його розвитку:

• наявність у СРСР страховиків з широкою мережею периферійних філій, у тому числі й в Україні (установ системи колишнього Держстраху СРСР і Індержстраху СРСР), що перетворилися згодом на самостійні юридичні особи;

• створення страховиків комерційними, торговельними, банківськими та іншими підприємницькими структурами для обслуговування власних інтересів – кептивних страхових компаній;

• створення акціонерних страховиків, в тому числі з присутністю іноземного капіталу.

Сучасний стан страхового ринку України сформувався в період з 2005 р. в умовах благо приємної зміни базових показників:

• зростання валового внутрішнього продукту;

• низьких темпів інфляції;

• стабільності національної валюти;

• підвищення купівельної спроможності та страхової грамотності населення.

• збільшення кількості прибуткових підприємств;

• законодавчого запровадження обов’язкового страхування відповідальності;

• розвитку ринків фінансових послуг (у тому числі фондового ринку) та формування національної системи іпотечного кредитування;

• запровадження системи недержавного пенсійного забезпечення.

За даними регулятора, загальна кількість страхових компаній в Україні становила 451, відмічається зростання числа компаній в середньому на 7 % на рік. Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками від страхування та перестрахування ризиків (табл.5.6) в 2010 р. розділилася так: 32,7 % – внутрішнє перестрахування; 0,8 % – премії, які надійшли від іноземних страховиків (перестрахувальників), 66,5 % – премії від страхувальників.

Незначна кількість та суми надходжень валових премій від іноземних перестрахувальників є одним з показників, що свідчать про незрілість страхового ринку України.

Таблиця 5.6.