- •Страхування
- •Тема 11. Страхування відповідальності 169
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування 185
- •Розділ 1. Методичні вказівки до вивчення дисципліни і.1. Розподіл тем.
- •І.2. Методичні рекомендації самостійного вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
- •3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
- •Розділ 2. Зміст навчальних матеріалів тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність і форми страхового захисту
- •1.2. Сутність та функції страхування.
- •1.3. Витоки страхування.
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •2.1. Поняття класифікації та її значення.
- •2.2. Історична класифікація страхування.
- •2.3. Економічна класифікація страхування.
- •2.4. Юридична класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •3.1. Поняття та види ризиків.
- •3.2. Теоретична база дослідження ризиків у страхуванні.
- •3.3. Управління ризиками.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •4.1. Форми та методи державного регулювання страхової діяльності.
- •4.2. Державні органи, що здійснюють регулювання страхування в Україні.
- •4.3. Напрямки вдосконалення державного регулювання страхування.
- •4.4. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •4.5. Правила страхування
- •4.6. Договори страхування як підстава для надання страхової послуги
- •1. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •5.1. Поняття та елементи страхового ринку.
- •5.2. Світовий ринок страхування
- •Основні національні страхові ринки, що розвиваються, в 2007 р.
- •Країни з найбільшою питомою вагою страхування у ввп в 2008 р.
- •Наслідки страхових подій у світі
- •Територіальна структура світового страхового ринку та його структура за галузями страхування в 2008 р.
- •Структура витрат страховиків в 1999 та 2009 рр. , %
- •5.3. Страховий ринок України
- •Основні показники діяльності страхового ринку України, млн. Грн.
- •Надходження валових премій за видами страхування
- •Тор страхових компаній України на 30.09.10 р.
- •Тема 6. Страхова організація
- •6.1. Поняття та види страховиків
- •6.2. Організаційна структура управління страховика
- •6.3. Реалізація страхових послуг
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •7.1. Доходи, витрати та прибуток страховика
- •7.2. Основи визначення тарифних ставок1
- •7.3. Управління поточною фінансовою діяльністю страховика
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •8.1. Фінансова надійність та платоспроможність страховика
- •Рейтингова шкала Standard & Poor's для страховиків
- •8.2. Страхові резерви
- •Тема 9. Особисте страхування
- •9.1. Страхування життя та пенсій.
- •9.2. Змішане страхування життя
- •9.3. Страхування від нещасних випадків
- •9.4. Медичне страхування
- •Тема 10. Майнове страхування
- •10.1. Загальні положення майнового страхування.
- •10.2. Страхування майна юридичних осіб.
- •10.3. Страхування транспортних засобів.
- •10.4. Страхування вантажів
- •10.5. Страхування комерційних ризиків
- •10.6. Страхування технічних ризиків
- •10.7. Страхування майна громадян
- •10.8. Страхування кредитних ризиків
- •10.9. Страхування депозитів
- •10.10. Страхування фінансових ризиків
- •Тема 11. Страхування відповідальності
- •11.1. Загальні поняття відповідальності та її страхування
- •11.2. Страхування відповідальності на транспорті
- •11.3. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •11.4. Страхування відповідальності роботодавця
- •11.5. Страхування професійної відповідальності
- •11.6. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування
- •12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
- •12.2. Сутність та види перестрахування
- •Розділ 3. Навчальні завдання ііі.1. Теми рефератів
- •Ііі.2. Задачі для розв’язання з курсу. Змістовий модуль 1. Основи страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 2. Страхова діяльність як сфера підприємництва.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 3. Види страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Ііі.3. Тестові завдання з курсу.
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування вантажів;
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати й прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Страхування майна юридичних осіб;
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •Ііі.4. Питання вихідного контролю
- •Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування фінансових ризиків.
- •Література
- •Додатки типові договори страхування словник страхових термінів
Тема 10. Майнове страхування
10.1. Загальні положення майнового страхування.
Майнове страхування здійснюється переважно у формі добровільного страхування, за винятком державного та комунального майна, переданого в оренду. Страхувальниками можуть бути будь-які підприємства й організації та фізичні особи. У майновому страхуванні діють наступні основні вимоги, правила й звичаї:
за договорами майнового страхування може бути застрахована будь-яке майно або його частина;
юридичні й фізичні особи можуть страхувати майно як за його повною оцінкою (дійсною вартістю), так і в певній частці;
при страхуванні майна страхова сума не може перевищувати його дійсної вартості на момент укладання договору. Під дійсною вартістю майна найчастіше розуміється відновна (балансова) вартість;
сторони не можуть заперечувати страхову вартість майна, вказану в договорі страхування, за винятком випадків, коли страховик доведе, що він був навмисно уведений в оману страхувальником;
у майновому страхуванні при укладанні договору страхування не на повну вартість майна діють системи пропорційного відшкодування (відшкодування так само відноситься до завданого (понесеного) збитку, як страхова сума за договором до дійсної вартості майна) або першого ризику (виплата страхового відшкодування здійснюється в розмірі збитку, але в межах страхової суми (перший ризик) повністю, а збитки понад страхову суму (другий ризик) не погашаються);
однією з умов майнового страхування є обов’язкове визначення франшизи.
В умовах страхування передбачається перелік страхових ризиків, які визначають різні види страхування майна. Визначення переліку страхових випадків здійснюється на основі двох підходів (методів):
метод виключення, який припускає, що в загальних умовах і правилах конкретного виду страхування міститься перелік страхових випадків, при настанні яких страховик не несе відповідальності, тобто страхове відшкодування не виплачується. В усіх інших випадках загибелі та/або ушкодження майна страхове відшкодування виплачується;
метод включення, що припускає, що в умовах і правилах страхування міститься повний перелік страхових випадків, при настанні яких виплачується страхове відшкодування. У всіх інших випадках страховик не несе відповідальності за збитки.
Вартість застрахованого майна визначається на основі:
основних фондів підприємства – балансової вартості з урахуванням зносу;
товарно-матеріальних цінностей – фактичної собівартості або цін, що діяли на день укладання договору;
об’єкти незавершеного будівництва – у розмірі матеріальних і трудових витрат, фактично здійснених на час страхового випадку;
незавершене виробництво – вартості витрачених на момент страхового випадку сировини, матеріалів і вкладеної праці;
експонати виставок, музейні коштовності, колекції, авторські роботи, антикваріат – згідно з експертною оцінкою або представленими страхувальником документами.
Укладення і припинення договору майнового страхування здійснюються на підставі письмової заяви страхувальника, складеної у двох екземплярах за встановленою формою. Договір оформляється видачею страхового свідчення (поліса).
Договори страхування майна можуть бути укладені термін до одного року, на один рік або на невизначений строк із щорічним перерахунком вартості майна й суми річних платежів. Договір, укладений на невизначений строк, вважається продовженим на наступний рік за умови внесення до закінчення поточного року не менше50 % страхового платежу за наступний рік. У разі укладання договору страхування на строк, менший від одного року, платежі обчислюють, виходячи з 1/12 частини за кожний місяць дії договору.
Договір набуває чинності з наступного дня після сплати всієї суми або певної частини обчислених платежів.
При укладанні договору страхувальник повинен повідомити страховика про усі відомі йому обставини, що впливають на ступінь ризику. При навмисному порушенні страхувальником цієї обставини страховик має право розірвати договір. Після подання заяви на страхування страхувальник не має права збільшувати ступінь ризику або допускати її збільшення без згоди страховика. Страхувальник повинен негайно сповіщати страховика про кожний випадок збільшення ступеня ризику, як тільки він довідається про такому, навіть якщо збільшення відбувається не з волі страхувальника.
Під подвійним (багаторазовим) страхуванням розуміється страхування того самого майна у різних страховиків на суму, що перевищує його дійсну вартість. Відносно подвійного страхування діють наступні правила:
якщо страхувальник страхує вже застраховане майно в інших страхових організаціях, він повинен негайно в письмовому виді повідомити страховика відомості про інших страхувальників і страхові суми;
якщо страхувальник навмисно або через недбалість порушує це зобов’язання, то страховик вправі розірвати договір;
якщо договором страхування передбачена франшиза, то страхувальник не має права укладати інші договори страхування у відношенні цієї франшизи;
якщо при настанні страхового випадку відносно застрахованого майна діяли також інші договори страхування, відшкодування збитку розподіляється пропорційно співвідношенню страхових сум, у яких майно застраховане кожним страховиком, і кожний страховик виплачує відшкодування лише в частині, що доводиться на його частку.
У випадку, якщо страхувальникові й страховикові не вдалося дійти згоди при врегулюванні розміру страхового відшкодування після настання страхового випадку, а також на вимогу однієї зі сторін для визначення розміру збитку, може призначатися експертиза. При призначенні експертизи слід дотримуватися таких вимог:
будь-яка сторона, призначивши свого експерта, може зажадати від іншої сторони призначити другого експерта;
експерти призначаються до початку експертизи;
страховик не має права призначити як експертів осіб, що є конкурентами страхувальника або мають із ним ділові контакти, а також осіб, що служать у конкурентів або у ділових партнерів страхувальника.
Висновок експертів повинен містити:
список знищеного, ушкодженого або загубленого майна, а також його страхову вартість на час настання страхового випадку;
для ушкодженого майна – обґрунтування суми збитку;
істотні факти страхового випадку;
понесені витрати.
Якщо страхувальник виявляє місцезнаходження втраченого майна або повертає у своє володіння яке-небудь втрачене раніше майно, він зобов’язаний негайно сповістити про це страховикові в письмовому виді і повернути відшкодування або надати майно в розпорядження страховика.