- •Страхування
- •Тема 11. Страхування відповідальності 169
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування 185
- •Розділ 1. Методичні вказівки до вивчення дисципліни і.1. Розподіл тем.
- •І.2. Методичні рекомендації самостійного вивчення дисципліни.
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •І.3. Самостійна і індивідуальна робота студентів.
- •3.1. Критерії оцінювання знань і вмінь студентів.
- •Розділ 2. Зміст навчальних матеріалів тема 1. Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Необхідність і форми страхового захисту
- •1.2. Сутність та функції страхування.
- •1.3. Витоки страхування.
- •1.4. Принципи страхування
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •2.1. Поняття класифікації та її значення.
- •2.2. Історична класифікація страхування.
- •2.3. Економічна класифікація страхування.
- •2.4. Юридична класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •3.1. Поняття та види ризиків.
- •3.2. Теоретична база дослідження ризиків у страхуванні.
- •3.3. Управління ризиками.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •4.1. Форми та методи державного регулювання страхової діяльності.
- •4.2. Державні органи, що здійснюють регулювання страхування в Україні.
- •4.3. Напрямки вдосконалення державного регулювання страхування.
- •4.4. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •4.5. Правила страхування
- •4.6. Договори страхування як підстава для надання страхової послуги
- •1. Законодавче регулювання страхування в Україні.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •5.1. Поняття та елементи страхового ринку.
- •5.2. Світовий ринок страхування
- •Основні національні страхові ринки, що розвиваються, в 2007 р.
- •Країни з найбільшою питомою вагою страхування у ввп в 2008 р.
- •Наслідки страхових подій у світі
- •Територіальна структура світового страхового ринку та його структура за галузями страхування в 2008 р.
- •Структура витрат страховиків в 1999 та 2009 рр. , %
- •5.3. Страховий ринок України
- •Основні показники діяльності страхового ринку України, млн. Грн.
- •Надходження валових премій за видами страхування
- •Тор страхових компаній України на 30.09.10 р.
- •Тема 6. Страхова організація
- •6.1. Поняття та види страховиків
- •6.2. Організаційна структура управління страховика
- •6.3. Реалізація страхових послуг
- •Тема 7. Доходи, витрати і прибуток страховика
- •7.1. Доходи, витрати та прибуток страховика
- •7.2. Основи визначення тарифних ставок1
- •7.3. Управління поточною фінансовою діяльністю страховика
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •8.1. Фінансова надійність та платоспроможність страховика
- •Рейтингова шкала Standard & Poor's для страховиків
- •8.2. Страхові резерви
- •Тема 9. Особисте страхування
- •9.1. Страхування життя та пенсій.
- •9.2. Змішане страхування життя
- •9.3. Страхування від нещасних випадків
- •9.4. Медичне страхування
- •Тема 10. Майнове страхування
- •10.1. Загальні положення майнового страхування.
- •10.2. Страхування майна юридичних осіб.
- •10.3. Страхування транспортних засобів.
- •10.4. Страхування вантажів
- •10.5. Страхування комерційних ризиків
- •10.6. Страхування технічних ризиків
- •10.7. Страхування майна громадян
- •10.8. Страхування кредитних ризиків
- •10.9. Страхування депозитів
- •10.10. Страхування фінансових ризиків
- •Тема 11. Страхування відповідальності
- •11.1. Загальні поняття відповідальності та її страхування
- •11.2. Страхування відповідальності на транспорті
- •11.3. Страхування відповідальності виробника за якість продукції
- •11.4. Страхування відповідальності роботодавця
- •11.5. Страхування професійної відповідальності
- •11.6. Страхування відповідальності за екологічне забруднення
- •11.7. Комбінований поліс зі страхування цивільної відповідальності
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування
- •12.1. Економічна сутність співстрахування та її реалізація
- •12.2. Сутність та види перестрахування
- •Розділ 3. Навчальні завдання ііі.1. Теми рефератів
- •Ііі.2. Задачі для розв’язання з курсу. Змістовий модуль 1. Основи страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 2. Страхова діяльність як сфера підприємництва.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Змістовий модуль 3. Види страхування.
- •Задачі для самостійного розв'язання.
- •Ііі.3. Тестові завдання з курсу.
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування.
- •Страхування від нещасних випадків;
- •Страхування вантажів;
- •Тема 2. Класифікація страхування.
- •Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання.
- •Тема 4. Державне регулювання страхової діяльності.
- •Тема 5. Страховий ринок.
- •Тема 6. Страхова організація.
- •Тема 7. Доходи, витрати й прибуток страховика.
- •Тема 8. Фінансова надійність страхової компанії.
- •Тема 9. Особисте страхування.
- •Тема 10. Майнове страхування.
- •Страхування майна юридичних осіб;
- •Тема 11. Страхування відповідальності.
- •Тема 12. Перестрахування і співстрахування.
- •Ііі.4. Питання вихідного контролю
- •Страхування відповідальності виробника за якість продукції.
- •Страхування відповідальності за екологічне забруднення.
- •Страхування професійної відповідальності.
- •Страхування фінансових ризиків.
- •Література
- •Додатки типові договори страхування словник страхових термінів
Тема 6. Страхова організація
6.1. Поняття та види страховиків
Страховик – це організація, яка бере на себе за певну плату зобов’язання у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальникові чи особам, яких він назвав, завданий збиток або виплатити страхову суму. В Україні страховиками визнаються юридичні особи, утворені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, існує можливість утворення державних страхових організацій. Найчастіше згадуючи страховика мають на увазі страхову компанію – юридично оформлену одиницю підприємницької діяльності, яка бере на себе зобов’язання страховика і має відповідну ліцензію. Поширенням міжнародної ринкової термінології у нашій країні пояснюється те, що страховика часто називають компанією, а не страховою організацією.
За характером роботи страховики поділяються на такі, що страхують життя; здійснюють інші види страхування; надають виключно перестрахувальні послуги (див. п. 7.1).
За формою власності страховики можуть бути державними і приватними. Співвідношення між державними і приватними формами страховиків залежить від суспільного устрою країни та економічної політики держави.
Державні (публічні) страховики створюються, як правило, від імені Уряду, який ними й керує.
Серед приватних страховиків є індивідуальні особи, акціонерні та інші товариства.
До індивідуальних страховиків відносять фізичних осіб, об’єднаних у синдикати, що діють на страхових ринках типу Ллойд (Lloyds (до 1994 р. – Lloyds of London)). Страховик на зразок Ллойда лише умовно індивідуальний – фактично, це великі групи фізичних осіб, об’єднаних у синдикати, які діють на страховому ринку переважно як співстраховики. Синдикати формуються за видами страхування під керівництвом андерайтера, який бере на страхування ризики від імені членів синдикату. Створення об’єднань індивідуальних страховиків значного поширення не набуло, а в існуючих фізичні особи поступово витісняються юридичними, в основному – товариствами з обмеженою відповідальністю.
Акціонерні страховики можуть існувати у формах товариства та компанії. Товариства, як правило, не створюються тоді, коли власником є держава. Товариство взаємного страхування (ТВС) відрізняються від страхової компанії полягає в тому, що компанія завжди має на меті отримання прибутку. Товариства взаємного страхування створюються, щоб уможливити взаємодопомогу своїх членів, адже учасник товариства одночасно є страховиком і страхувальником. В Україні найсприятливіші умови для поширення ТВС слід очікувати в сільському господарстві, малому промисловому і торговельному бізнесі, страхуванні життя.
Сукупність страховиків, що функціонують у певному економічному середовищі, утворює страхову систему, головне завдання якої – надання страхових послуг. В Україні, як і в багатьох інших державах, основу страхової системи складають страхові компанії, які створюються і діють у організаційно-правовій формі акціонерного товариства, переважно закритого типу. Статус закритого товариства дає змогу засновникам контролювати поширення акцій та дає змогу економити час і кошти на процедурах заснування та корпоративного управління. Відкриті ж акціонерні товариства мають більше перспектив як для ринку в цілому, так і для розвитку кожного конкретного бізнесу.
За територією обслуговування компанії можна поділити на місцеві, регіональні, національні та транснаціональні. В Україні не існує географічних обмежень при ліцензуванні, компанії отримують ліцензії з правом здійснення діяльності на території всієї країни, з розвитком страховики об’єктивно потребуватимуть виходу за межі країни. Відповідно до "Угоди про співробітництво і партнерство України з країнами ЄС" з червня 1999 р. іноземні інвестори дістали право організовувати страхові компанії або їх філії на території нашої держави. Здійснення ж страхової діяльності дозволене виключно резидентам України.
Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регулюється як загальними законами, так і специфічним законодавством у сфері страхування. Докладніше це висвітлено у розділі 4.