Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Історія економіки та економічної думки.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
360.11 Кб
Скачать

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

    1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби.

    2. Особливості східного рабства.

    3. Економічна думка стародавнього світу.

2.1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби

Первісна доба була найтривалішою в історії людства. Людина з'явилась понад 3 млн. років тому. Людство пройшло шлях від зародження людини як біо­логічного виду до сучасного фізичного типу, від первісного людського стада до родової та сусідської громад, племен та їхніх союзів, зародження державності, виникнення на рубежі 4 - 3 тис. до н.е. стародавніх цивілізацій.

Матеріальна культура первісного суспільства поділяється на кам'яний ( палеоліт, мезоліт, неоліт ), бронзовий і ранній залізний віки.

Найважливіші риси первісної доби:

  • перехід від привласнюючого до відтворюючого господарства;

  • існування роду як господарської одиниці.

Палеоліт, або давній кам'яний вік ( 3 млн. - 10 тис. років тому). Протягом його знаряддя праці еволюціонували від палки і примітивних кам'яних знарядь до мікролітів ( невеликих відщепів і пластин ). Поширилось використання кістки і рогу. Кількість типів знарядь досягла 100. Головні заняття - збиральництво, за­гінне полювання, рибальство. Людина навчилась видобувати вогонь. З'явились постійні житла.

Мезоліт або середній кам'яний вік. Поряд із збиральництвом і полюванням існувало рибальство вудкою. Здійснені перші спроби приручити диких тварин. Виник водний транспорт. Характерний високий рівень виготовлення мікролітів. З'явилися макроліти - кам'яні знаряддя для обробки дерева, зокрема сокири.

Неоліт або новий кам'яний вік. Утверджуються різні галузі відтворюючого господарства. Складовою частиною цієї епохи був мідний вік, або енеоліт, коли відтворююче господарство стало домінуючим. Розвивалося общинне ремесло, розводили велику й дрібну худобу, використовували перший штучний матеріал - кераміку, зародилося прядіння і ткацтво, з'явився ткацький верстат. Виник назе­мний транспорт ( лижі, віз, сани, волокуша). Остаточно завершилося формуван­ня техніки обробки каменю.

За мідним віком настав бронзовий. Рисами його були: існування відтво­рюючого господарства, швидкий розвиток тваринництва і орного землеробства, виділення скотарських племен. Високим був рівень громадського ремесла. Ви­никли місцеві центри металургії та обробки бронзи. Обмін набув постійного й регіонального характеру.

Залізний вік ( II - I тис. до н.е.). Основними ремісничими професіями були ковалі, зброярі, гончарі, будівельники.

Удосконалення знарядь праці, розширення виробництва їх з металу, поділ виробничої сфери на сільське господарство і ремесло, виробництво додаткового продукту створили економічні умови для виникнення держав.

Перші держави утворилися на Стародавньому Сході ( Єгипет, Індія, Месо­потамія ) на зламі неоліту і бронзової доби.

2.2. Особливості східного рабства

Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н.е. до па­діння Західної Римської імперії у V ст. н. е.

Склалися два типи господарської організації - східне і античне рабство.

Східне рабство виникло в IV тис. до н. е. У Стародавньому Єгипті. Розви­валося землеробство на високоурожайних поливних землях долини Нилу. Тва­ринництво витіснило мисливство. Найажливішим господарським досягненням стала зрошувальна система землеробства. Високого рівня розвитку досягла об­робка каменю.

На півночі Єгипту переважав розвиток тваринництва, а на півдні - земле­робства, що стало причиною розвитку жвавої торгівлі.

Найважливішими державами межиріччя були Шумер, Ур, Ніппур, Урук та інші (IV - III тис. до н.е ).

Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії і Китаю. У IV тис. до н.е. в долині Інду зародилося зрошуване землеробство, розвивалося тваринництво. Виникли ремісничі міста, торгівля. Знаряддя праці виготовляли як з металу, так і з каменю. У II - I тис. до н.е. спостерігалося швидке піднесення економіки Індо-Ганзької долини. Високим був розвиток ремесел - ковальства, ткацтва, гончарства, ювелірні вироби. Індія включилася в обмінну торгівлю. З'явилися купці, в тому числі лихварі. Грошовий обіг був ще малорозвинений. Рабство мало патріархальний характер. Сільська община зберігала домінуюче становище в економіці.

Як підсумок особливостей східного рабства можна визначити наступне:

  1. Головна сфера економіки - сільське господарство - залишилась поза рабовлас­ницьким виробництвом.

  2. Раби належали в основному державі.

  3. Праця рабів використовувалася непродуктивно, тобто, для обслуговування ра­бовласників, будівництва пірамід, каналів тощо.

  4. Східне рабство не є класичним, у ньому переплітаються громадські й рабовла­сницькі елементи.