Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Історія економіки та економічної думки.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
360.11 Кб
Скачать

Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)

    1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни.

    2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини ХХ століття.

    3. Індустріалізація сільського господарства.

    4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин.

    5. Економічні концепції монетаристів.

    6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань».

    7. Неоіституціоналізм та його особливості.

10.1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни

Друга світова війна завдала людству величезних матеріальних і людських втрат. У роки війни в більшості країн господарство занепало. Єдиною державою, що, навпаки, розвивалась - були США. Обсяг виробництва зростав. Так, у 1939­1944 рр. виплавка сталі збільшилась на 70%, електросталі, легованої сталі - бі­льше ніж у 4 рази, прокату - на 56,7%, видобуток кам'яного вугілля - на 60%, а коксівного - в 4 рази. Динамічно розвивалися кольорова, хімічна, електротехніч­на, нафтопереробна, автомобільна, літакобудівна галузі. Найшвидшими темпами розвивалася суднобудівна промисловість. У воєнній промисловості продуктив­ність праці зросла на 35%. США - єдина країна, яка в роки війни, випускаючи воєнне спорядження, не припиняла виробництво товарів народного споживання. Різко збільшилися державні капіталовкладення в економіку, тривав процес кон­центрації виробництва, зокрема в хімічній, металургійній, газонафтовій, маши­нобудівній галузях. Національний комітет оборони значно розширився - з'явилися нові підрозділи, зокрема відділ економічної війни, ленд-лізу тощо. Об­сяг сільськогосподарського виробництва у США в 1944 р. зріс порівняно з 1939р. на 36%. Фермерство почали вважати найрозвиненішим щодо механізації польових робіт, електрифікації, застосування прогресивних технологій. Вивіз американського капіталу збільшився, США захопили головні позиції в економіці більшості країн.

Дуже постраждала в роки другої світової війни економіка Великобританії. Державний борг збільшився, зменшилися золоті та валютні запаси. Загальні втрати країни оцінювалися в 7300 млн.ф.ст., що становило близько % національ­ного багатства країни. Загальні витрати Великобританії на війну дорівнювали 25 млрд.ф.ст.

Франція в червні 1940 р. була окупована гітлерівською Німеччиною; понад 4 роки французькою економікою повністю розпоряджалися німецькі загарбники. Рівень промисловості країни в 1944 р. порівняно з довоєнним становив 38%. Ви- робництво сільськогосподарської продукції зменшилося в 2 рази. Франція втра­тила весь торговий і військово - морський флоти. Розпалася французька колоніа­льна система. Національна валюта - франк була девальвована. Капіталовкладен­ня за кордоном зменшилися в 10 разів. Війна завдала економіці збитків на 1440 млрд. довоєнних франків.

Німеччина зазнала більших втрат, ніж США та всі західноєвропейські країни разом узяті.

На окупованих територіях європейських країн німецькі фашисти запровадили „новий порядок". До літа 1941 року з цих країн було вивезено майна на суму 9 млрд.ф.ст. . Гітлерівці знищили майже 40% національного багатства Польщі. Від експлуатації господарств Франції, Бельгії, Голландії, Угорщини, Румунії, Болга­рії, Словаччини німці отримали 120 млрд.марок. З цих країн на заводи Німеччи­ни надходили нікель, мідь, нафта, інші стратегічні ресурси. Спад у воєнній про­мисловості настав в 1942 році. Держави антигітлерівської коаліції набагато ви­передили Німеччину у виробництві різних видів озброєння. Випуск продукції у всіх галузях промисловості Німеччини в 1944 році скоротився на 10 - 65%. По­разки на фронтах, оголошення Туреччиною війни Німеччині, ізоляція Іспанії призвели до остаточного краху економіки фашистського рейху. У березні 1944 р. настала енергетична криза. Усі галузі господарства були паралізовані.

Японія 7 грудня 1941р. без оголошення війни напала на американську воєнно- морську базу Пірл-Харбор на Гавайських островах. Розпочалася чотирирічна американо-японська війна. За роки війни Японія перетворилася на сильну індус­тріально-аграрну державу. Перевага віддавалася воєнним галузям, значно скоро­тилося виробництво у легкій промисловості.

У багаторічній війні японський торговий флот зазнав значних втрат. Імпор­тувати сировину ставало дедалі тяжче. Господарство працювало з перебоями. Зростало напруження у промисловості, аграрному секторі, фінансах. Щоб вряту­вати економіку уряд запроваджував нескінченні воєнні податки, примусові пос­тавки, контролював кредитні операції, позики, інвестиції, внутрішню торгівлю.

Проте банкрутство було неминуче. Економіка мілітаризованої Японії зазнала краху у війні проти США та їхніх союзників.

Після другої світової війни зазнав серйозних руйнувань механізм міжнарод­них валютних відносин. Крім того, у деяких країнах за роки війни великою мі­рою зросла державна заборгованість ( США, Великобританія, Франція). Покрит­тя дефіциту державного боргу потребувало значного збільшення випуску папе­рових грошей.

У 1944 р. у Бреттон-Вудсі (США) відбулася міжнародна фінансова конфере­нція, в якій взли участь 45 дійсних і асоційованих членів ООН, а також міністри фінансів 16 країн. На основі підписаних там угод були створені Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Ці інститути по­винні були гарантувати стабільність обмінних валютних курсів, забезпечувати швидку оборотність коштів, створювати умови для накопичення ресурсів, потрі­бних для відбудови економіки країн Західної Європи.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.