Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Історія економіки та економічної думки.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
360.11 Кб
Скачать

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)

    1. Подолання економічних наслідків першої світової війни.

    2. Світова економічна криза 1929-33рр. і економічний розвиток країн у 30-х роках ХХ ст.

    3. Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства.

    4. Неокласичні теорії на початку ХХст.

    1. Подолання економічних наслідків першої світової війни

Перша світова війна (1914-1918рр.) призвела до значних людських та мате­ріальних втрат. По різному розвивалось господарство країн у ці роки.

У післявоєнному економічному розвитку країн світу важливе значення мав Версальський договір, підписаний у 1919р. 27 країнами-переможцями й Німеч­чиною. Версальська угода «відрізала» від Німеччини 1/8 її території. Країни Ан­танти одержали необмежені права проводити в Німеччині комерційну і госпо­дарську діяльність. У 1919-1929рр. американська економіка була на піднесенні: США виробляли промислових товарів набагато більше, ніж Франція, Великоб­ританія, Італія, Німеччина, Японія разом взяті. Вона домоглася таких успіхів то­му, що першою взяла курс на переобладнання основних засобів виробництва. Обновлялися основні галузі економіки: хімічна, електрична, приладобудівна, ав­томобільна, радіотехнічна. Система Тейлора (конвеєризація) дала змогу підпри­ємцям наситити товарами національний і світовий ринки.

Промислово-фінансові групи Рокфеллера, Дюпона, Меллона процвітали. За темпами росту не мали собі рівних нафтова, автомобільна, електротехнічна галу­зі.

США подолали наслідки першої світової війни вже в 1920р., а Великобрита­нія, Франція, Німеччина домоглися відносної стабілізації лише в 1924р. На фоні розорених війною цих країн, США були процвітаючою країною, яка виробляла промислової продукції на 10% більше, ніж усі індустріальні країни разом.

Зросла роль США у світовому експорті капіталу. В країні зростали міські кон­гломерації з великою кількістю населення. Сільське господарство США в 1920- 1929рр.відставало від бурхливого розвитку промисловості, але й тут йшов швид­кий процес витіснення дрібних виробників із землеробства, а з іншого - продов­жувалася індустріалізація американських ферм. В ці роки позначився різкий пе­рехід сільського господарства США від екстенсивного до інтенсивного способу виробництва.

Економіка Великобританії після війни зростала повільніше. Одним з найбі­льших недоліків її післявоєнної економіки була залежність від імпорту сільсько­господарської продукції та промислової сировини.

В скрутному становищі після війни опинилося господарство Німеччини. Версальський договір довів його до банкрутства. Німеччина втратила зовнішні рин­ки, через розвал економіки звузилися її внутрішні ринки. Занепало сільське гос­подарство у зв'язку з відсутністю достатньої кількості хімічних добрив. Скоро­чувалося промислове виробництво. Катастрофічне становище в основних галу­зях економіки було причиною краху кредитно-фінансової системи Німеччини. Інфляція зумовила з одного боку - зниження зарплати робітників і службовців, а з другого - неможливість сплати Німеччиною контрибуції союзникам.

16 серпня 1924р. на Лондонській конференції держав-переможниць для Ні­меччини був прийнятий репараційний план Дауеса. План передбачав надання позик і кредитів (переважно американських) на відбудову господарства та оздо­ровлення фінансів Німеччини. Наголошувалося, що основна маса продукції по­винна спрямовуватись торговими каналами до СРСР, щоб (як було раніше) не витіснити англійські та французькі товари з міжнародних ринків. Згідно з пла­ном СРСР повинен був за промислові товари здійснювати сировинні поставки до Німеччини. План Дауеса діяв до 1929р. Він сприяв стабілізації господарського життя країни; з інфляцією було покінчено. Німеччина не лише подолала розруху, а й збільшила випуск промислової продукції. Зросла її роль не тільки у світовій торгівлі, а й у розвитку таких галузей економіки, як хімія та електроніка. Однак всі ці успіхи були зведені нанівець внаслідок глибокої світової економічної кри­зи 1929-1933рр.

Версальський договір зміцнив позиції французької економіки. Відбувся про­цес відновлення старих фабрик і заводів, з' явилися найсучасніші індустріальні галузі. Мільярдні репарації стабілізували французьку національну валюту. Про­те у легкій промисловості спостерігався застій, крім виробництва предметів роз­коші, якими у всі часи славилися французькі спеціалісти. За темпами промисло­вого зростання Франція випередила всі країни світу. Але в аграрному секторі переважало дрібне фермерство та ручна праця.

Японія після війни втратила монополію на ринках Південно-Східної Азії, що призвело до різкого спаду промислового виробництва. Однак, завдяки деміліта­ризації військових заводів Японія вже в 1924 році подолала кризу. Велике зна­чення мав розвиток традиційної текстильної галузі. До 1929р. продовжувався ін­тенсивний процес концентрації виробництва та банків. На відміну від монополій Західної Європи та США, японські концерни тісно переплилися з державним капіталом. На державних підприємствах впроваджувалися новітні технології.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.