Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Історія економіки та економічної думки.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
360.11 Кб
Скачать

Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина XIX - початок хх ст.)

    1. Основний зміст процесу індустріалізації.

    2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації.

    3. Формування світового ринку.

    4. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й нео­класичної теорії.

    5. Формування і розвиток історичної школи.

    6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку ХХ ст.

7.1. Основний зміст процесу індустріалізації

Із завершенням промислового перевороту почався процес індустріалізації. Основним його змістом були структурні зрушення в національних господарствах окремих країн, внаслідок яких з'явились нові й модернізувалися старі галузі ви­робництва, змінювалась їхня роль в економіці. Завершення індустріалізації за­безпечувало перевагу промисловості над сільським господарством, важкої індус­трії над легкою. Машинне виробництво перемогло в усіх галузях господарства. Відбувалися зміни в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце на­лежало системі акціонерного підприємництва. Торговий і промисловий капітал поступався першістю фінансовому. Було утворено акціонерні монополістичні об'єднання - картелі, трести, синдикати, концерни.

Темпи й строки індустріалізації залежали від конкретних умов кожної країни, вихідного рівня промислового перевороту, загальносвітового економічного роз­витку. У кінці ХІХ - на початку ХХ ст. індустріалізація відбувалася на грунті те­хнічної революції, що ознаменувалася впровадженням у виробництво наукових винаходів, змінами в техніці й технології. Змінилась енергетична база економіки. Пара була витіснена електрикою. Почалася електрифікація виробництва, транс­порту, побуту.

Структурні зрушення останньої третини ХІХ ст. - початку ХХ ст. зумовили зміни в галузевій структурі машинної індустрії, її провідними галузями стало виробництво електроенергії, продукції органічної і неорганічної хімії, добувної, металургійної, машинобудівної, транспортної промисловості.

Розвивалися нові галузі: сталеварна, нафтодобувна, нафтопереробна, електротехнична, алюмінієва, будівельна, автомобільна.

Зростання продуктивних сил, виникнення нових капіталомістких технологій вимагали значного укрупнення виробництва і великих капіталовкладень. Якісні зміни відбувалися і в організації та управлінні виробництвом. Провідне місце належало товариствам з акціонерною формою власності. Посилився процес кон­центрації виробництва і централізації капіталу. У промисловості й в банківській сфері виникають і розвиваються монополістичні об'єднання. Банки контролю­ють як грошові капітали, так і промислове виробництво. Процес зрощування ба­нківського і промислового капіталу привів до формування фінансової олігархії. Ринок вільної конкуренції почав переростати в монополістичний капіталізм.

Монополія - це форма організації виробництва на базі об'єднання капіталів, що виникає на основі високого рівня концентрації виробництва і капіталу для зосередження виробництва й збуту значної частини продукції галузі, встанов­лення монопольних цін і забезпечення стабільних надприбутків.

Серед причин монополізації основними є:

  • зростання мінімальних розмірів капіталів;

  • прагнення підприємців одержувати максимальні прибутки за рахунок витіс­нення з галузі своїх конкурентів і встановлення вхідних бар'єрів на ринок това­ру;

  • розвиток комунального господарства і надання державою прав єдиного ви­робника у цій галузі призводить до існування природної монополії;

  • розвиток патентного права, різноманітні махінації і зловживання.

Розвиток монополій на початку ХХ ст. практично знищив державну конкуре­нцію. Вона збереглася на світовому рівні як конкуренція за сферу впливу.

Отже зміни в техніці й технологіях виробництва, розвиток продуктивних сил суспільства, викликані другою технологічною революцією (кінець ХІХ - початок ХХст.), призвели до утворення монополій і переходу капіталізму від ринку віль­ної конкуренції до ринку монополістичної конкуренції.

За динамікою промислового розвитку склалося три типи промислово розви­нених країн: американський - з високими, німецький - з середніми, англійський - з найнижчими темпами розвитку промислового виробництва.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.