Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Історія економіки та економічної думки.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
360.11 Кб
Скачать

3.3. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор'я

З елліно-римською історією тісно пов'язана доля народів Північного Причор­номор'я. У IX - VII^. до н.е. у південних степах України жили кіммерійці.Їх основним заняттям було кочове тваринництво, насамперед конярство. Скіфи ( VII ст. до н.е. - III ст. н.е.) витіснили кіммерійців у Малу Азію, зайнявши степові простори від Кубані, Дону і Дніпра до Дунаю. Населення скіфів поділялось на скіфів-хліборобів ( жили осідло, займались сільським господарством, переважну частину врожаю продавали), кочових скіфів ( випасали незліченні стада худоби), царських скіфів ( панівна верхівка державного об'єднання, збирали данину в під­леглих племен, основне заняття - військова справа). Імовірно, скіфів-орачів можна назвати прапредками українського народу.

Інтенсивно йшла торгівля між Скіфією і Грецією, це стало причиною руйну­вання родової общини, заміни її землеробною, зміцнення місцевої знаті, утво­рення державності скіфських царів.

Майже одночасно із заселенням Північного Причорномор'я кіммерійцями і скіфами там розпочалася грецька колонізація. У Vct. до н.е. на Кримському пі­вострові утворилося Боспорське царство. Тут розвивалось землеробство і ремес­ло.

У IV - III ст. до н.е. скіфська держава зазнала суттєвих зрушень. На півдні України з'явилася нова грізна сила - сармати, яка перемогла скіфів. Економіка занепала. У II ст. до н.е. Північне Причорномор'я стає об'єктом зазіхань з боку Риму. У I ст. до н.е. грецькі колонії стали її васалами. Але загальна криза рабо­власництва у II - III ст. н.е. підірвала сили імперії. Скоротились торгові зв'язки, зменшилась товарність сільського господарства і ремесла. Відбулась натураліза­ція всього господарства.

Гунська навала (IV ст. н.е.) призвела до загибелі античних держав Північно­го Причорномор'я і краху рабовласницької системи.

3.4. Економічна думка античного світу

В античній літературі економічна думка стародавнього світу виражена в найрозвиненішому вигляді. Висловлювання античний авторів з окремих про­блем, хоча ще і не є цілісною системою поглядів, проте це вже серйозна спроба теоретично осмислити й науково узагальнити характерні для цієї доби економічні процеси та явища.

Мислителі Давньої Греції і Давнього Риму прагнули визначити принципи й методи організації та управління господарством рабовласників. Учення про його організацію називали економією, а про управління державою - політикою. Так, Ксенофонт (430 - 355 рр. до н.е.) у праці "Домострой" визначив економію як науку про збагачення свого господарства. Визнаючи рабство природнім і правомірним, Ксенофонт був прихильником натурального господарства, як більш стійкого і надійного. Землеробство він ставив на рівні з воєнним мистец­твом, а ремесло навіть не включав до предмета економії як негідне заняття для вільних людей. Таким було ставлення і до торгівлі. Водночас Ксенофонт високо цінував гроші як вираження концентрованого багатства і засобів обігу. Він не залишив без уваги і проблеми товарно-грошових відносин з огляду на можливість їх використання для зміцнення натурального господарства. Ксенофонт одним з перших зрозумів важливість розподілу праці, визнавши потребу в спеціалізації виробників на виготовленні певних предметів.

Ксенофонт бачив зв'язок між поділом праці й розмірами ринку, протистав­ляючи слабкорозвинутому поділу праці у малих містечках відносно високий рівень його у великих містах.

Філософ Платон (427 - 347 рр. до н.е.) у своїх творах побудував ідеальну державу, в якій мали існувати три стани: правителі (філософи), воїни й ремісники, землероби, дрібні торгівці, які належали до вільних людей. Раби з цієї класифікації виключались, оскільки в них він бачив не людей, а знаряддя праці. Між усіма станами, за планом, існує чіткий поділ праці. Фізичну працю Платон зневажав, вважаючи, що це доля нижчих верств населення.

Нерівність, яка існує в ідеальній державі, випливає із самої природи людей, через що є нездоланною. Проте кожна людина має одержувати свою частку відповідно до своїх здібностей, що є справедливим. Здібності окремої людини є обмеженими, її потреби - різноманітними і навіть безмежними. Відтак постає суперечність між потребами людей і можливостями їх задоволення. Розв'язання цієї суперечності Платон бачив в утворенні міста ("держави"), тобто об'єднання людей, в якому існує поділ праці. Саме поділ праці у Платона є основним прин­ципом побудови держави та її природною основою.

Економічна думка Стародавньої Греції досягла своєї вершини у творах Арістотеля (384 - 322 рр. до н.е.) - найвидатнішого мислителя давнини. Він був прихильником натурального рабовласницького господарства з дрібною торгівлею. Проте оскільки в Греції існувало товарне виробництво, Арістотель досліджував товарно-грошові відносини і зробив це найглибше серед античних мислителів. Він розрізняв простий товарний обіг і обіг грошей, рух грошей як засіб обігу і як грошового капіталу. Він першим звернув увагу на відмінності між споживною вартістю і вартістю товару.

Державний діяч і письменник Давнього Риму Катон (234 - 149 рр. до н.е.) у дослідженні "Про землеробство" обґрунтував шляхи й методи розширення рабо­власницьких латифундій з тим, щоб дістати більше доходу. Інший римський ми­тець Варрон (І ст. до н.е.) у трьох книгах "Про сільське господарство" висловлю­вав занепокоєння щодо перспектив рабовласницьких порядків, накреслив шляхи повернення до натурального господарства. Колумелла (І ст. до н.е.) у творі « Трактат про сільське господарство» рекомендував програму інтенсифікації сіль­ського господарства, відмовитися від рабської праці та передати ведення госпо­дарства колонам, праця яких вигідніша, ніж рабів. Інакше кажучи, йшлося про перехід суспільства до нового, феодального типу виробництва.

Зазначимо, що теоретична економічна думка в Давньому Римі не набула та­кого розвитку, як у Давній Греції.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.