Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції_Історія економіки та економічної думки.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
07.05.2019
Размер:
360.11 Кб
Скачать
    1. Економічна думка стародавнього світу

Історія економічної думки бере свій початок у глибокій давнині. Вже первісні люди мали якісь зачатки господарських знань, котрі були результатом осмислення виробничого досвіду. Формувалися окремі елементи економічних знань. Економічні ідеї того часу знайшли вираження у збірниках законів царства Ешнуні (XX ст. до н.е.) і вавілонського царя Хаммурапі (XVIII ст. до н.е.). У них передбачалися захист майнових інтересів держави, рабовласників, певне регу­лювання економічних відносин. Пам'яткою давньоіндійської літератури є "Арт- хашастра" (IV - VI ст. до н.е.). У ній викладено знання з економіки, техніки і політики, передбачено регулювання земельних відносин, розв'язання проблем іригації.

У Китаї великого поширення набуло конфуціанство. Його економічні засади виклав Мендзи (372 - 289 рр. до н.е.), який відстоював селянське землеволодіння.

Тогочасні економічні погляди знайшли вираження у трактаті "Гуань-Цзи" (IV - III ст. до н.е.), в яких реалістично розкрито злиденне становище народу, окреслено шляхи розвитку сільського господарства і поліпшення життя селян. Зміцнення землеробства вважалося найважливішою умовою забезпечення стійкості економіки.

Великого значення автори "Гуань-Цзи" надавали товарно-грошовим відносинам з погляду їх використання державою для регулювання економіки.

У трактаті також розглядалися питання податків і грошового обігу. Пропо­нувалося замінити прямі податки на залізо й сіль непрямими, застосовувати для стабілізації господарства нормовану емісію грошових знаків та ін. Багато ідей "Гуань-Цзи" було використано в господарській практиці Стародавнього Китаю.

Важливим джерелом, яке свідчить про економічні уявлення старовини, є Біблія. Ця книга зіграла винятково важливу роль у формуванні принципів гос­подарської етики, якими протягом сторіч керувалися люди, вступаючи у відно­сини в сфері економічної діяльності.

Як правило, ці документи не мали аналітичного характеру, а тільки вста­новлювали певні норми поведінки, проте елементи роздумів і узагальнень уже мали в них місце.

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій. (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н.Е.)

    1. Господарство Стародавньої Греції.

    2. Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду.

    3. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор 'я.

    4. Економічна думка античного світу.

    1. Господарство Стародавньої Греції

Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до занепаду Вавілон­ського царства і Єгипту. Режим рабовласництва відроджується в нових країнах Середземномор'я. Це виявилося в економічному розвитку Греції і Риму. У світовій історії розпочався новий період - античний (давній). Він охоплював першу половину I тис. до н.е. – першу половину I тис. н.е. У цей період рабовласництво досягло повного розквіту. Була знищена община, рабська праця використовувалась різнобічно й продуктивно. Рабство перетвори­лося на класичне.

Особливості географічного положення визначили відокремленість життя кожної общини, її економічну автономію. Через це антична громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному як місто. Вона була окре­мою державою, в якій повноправними були тільки землевласники. Населення концентрувалося у містах, тому сільське господарство було другорядним.

У VIII - VI ст. до н.е. прогрес у землеробстві привів до відокремлення ре­месла від сільського господарства й розвитку торгівлі між окремими районами Греції. Розвиток обміну зумовив появу грошей, торгового капіталу, купців. Роз­вивалося будівництво житла, ткацтво, суднобудування, виготовляли кераміку. Продуктивність праці була високою, зростали міста. Сільське господарство роз­вивалось повільно, в ньому панувало двопілля.

Суспільство розпалося на два стани: вільних громадян і невільників.

У VIII - VI ст. до н.е. формувалися грецькі рабовласницькі міста - держа­ви, або поліси.

Найяскравішим прикладом рабовласницької держави була Спарта. Фізич­на праця для спартанців була принизливою, їхня справа - війна. Господарство Спарти було відсталим, грошовий обмін не набув розвитку.

Інша картина формування рабовласницької держави була в Аттиці. Реме­сло і торгівля тут набули високого розвитку.

Важливим фактором економічного життя Стародавньої Греції була коло­нізація. Причиною її стала гонитва за новими землями, за здобиччю, хлібом. Ко­лонії стали центром торгівлі греків з варварами.

У V - IV ст. до н.е. праця рабів стала продуктивною, вона активно викори­стовувалась у ремеслі. Були й державні раби.

У V ст. до н. е. рабовласництво в Греції набуло найвищого рівня розвитку, хоча економіка прогресувала дуже нерівномірно. Ремесло і торгівля розвивалися в незначній частині країни, на більшості ж територій переважали сільське госпо­дарство, землеробство і тваринництво. Зберігалася складна форма оренди землі. У IV ст. до н.е. частково вводилося трипілля, удобрювались вапном поля, засто­совувалась борона з дерев'яними зубами, молотильна дошка тощо. З'явились на­укові трактати з сільського господарства. Значне місце в господарстві Греції за­ймало виплавлення металів, славилися грецька кераміка і тканини.

Військова могутність Афін призвела до розвитку суднобудування, яким керувала держава.

Широкого розвитку набули в грецьких містах грошовий обіг і товарне виробництво, торгівля. Це сприяло зміцненню економіки.

Однак технічні можливості рабоволодіння швидко вичерпали себе. Не­скінченні війни між грецькими містами, боротьба між демосом і аристократією, рабами і рабовласниками паралізували економічне життя. У 338 р. до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н.е. Балканський півострів став здобиччю Ри­ма.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.