- •Тема 1. Предмет і методи історії економіки та економічної думки
- •Предмет історії економіки та економічної думки
- •1.2. Методи наукових економічних досліджень
- •1.3. Періодизація історії економіки та економічної думки
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій
- •2.1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби
- •2.2. Особливості східного рабства
- •Економічна думка стародавнього світу
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій. (VIII ст. До н.Е. - V ст. Н.Е.)
- •Господарство Стародавньої Греції
- •3.2. Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду
- •3.3. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор'я
- •3.4. Економічна думка античного світу
- •Тема 4. Господарство та економічна думка епохи Середньовіччя Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період Середньовіччя ( V - XV ст.)
- •4.1. Загальна характеристика господарства Європи в V- XV ст.
- •4.2. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка
- •4.3. Розвиток ремесел і міст у Середньовіччі
- •4.4. Зростання торгівлі, розвиток банківської системи і кредиту
- •4.5. Економічна думка Середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (XVI - перша половина XVII ст.).
- •5.1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи
- •5.2. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи
- •5.3. Меркантилізм та його історичне значення
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)
- •Суть промислового перевороту.
- •6.2. Характеристика промислового перевороту у провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку
- •6.3. Класична школа політичної економії
- •6.4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині хіХст. Формування соціалістичних ідей
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції ( друга половина XIX - початок хх ст.)
- •7.1. Основний зміст процесу індустріалізації
- •7.2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації
- •7.3. Формування світового ринку
- •Передумови виникнення й методологічні принципи маржиналізму і неокласичної теорії
- •7.6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку хх ст.
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх - початок хх ст.)
- •8.1. Промисловий переворот в Україні
- •8.2. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
- •8.3. Суть індустріалізації в Україні. Її найважливіші фактори
- •8.4. Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення зрушення в сільському господарстві
- •8.5. Зародження і розвиток української кооперації
- •8.6. Фінанси та кредит
- •8.7. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці хіх - початку хх ст.
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)
- •Подолання економічних наслідків першої світової війни
- •9.2. Світова економічна криза 1929 -33 рр. І економічний розвиток країн у 30-хроках хх ст.
- •Історичні передумови виникнення і сутність кейнсіанства
- •Неокласичні теорії на початку хх ст.
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)
- •10.1. Економіка країн світу в роки другої світової війни. Економічні наслідки другої світової війни
- •10.2. Тенденції й напрями розвитку світового господарства другої половини хх ст.
- •10.3. Індустріалізація сільського господарства
- •10.4. Основні форми і напрями розвитку міжнародних економічних відносин
- •10. 6. Теорії «економіки пропозиції» та «раціональних очікувань»
- •Неоінституціоналізм та його особливості
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх - початок XXI ст.)
- •11.1. Динаміка світового господарського розвитку другої половини хх - початку ххі ст.
- •11.2. Економічний розвиток країн, що розвиваються. Основні риси стратегії їхніх економічних програм
- •11.3. Характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин
- •11.4. Соціально-інституціональний напрям в сучасній економічній науці
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці
- •12.1. Економічне становище в Україні в 1914 -1919 рр.
- •12.2. «Воєнний комунізм» і нова економічна політика в Україні
- •12.3. Індустріалізація та колективізація урср
- •12.4. Господарство України в роки Другої світової війни та повоєнної відбудови
- •12.5. Причини і форми застійних явищ в економічному житті 70-х - першій половині 80-х років хх ст.
- •12.6. Пошуки шляхів реформування господарської системи в другій половині 80-х років хх ст.
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90-ті роки хх ст.)
- •13.1. Проблеми соціально-економічного реформування української економіки в перші роки незалежності
- •13.2. Участь України в світовому господарстві
- •13.3. Сучасний етап розвитку української економічної думки
8.2. Сутність аграрної реформи 1848 року і селянська реформа 1861р.
Панщинна система господарювання була малоефективною, гальмувала розвиток господарювання й вимагала ліквідації кріпацтва. Габсбурги-реформатори прагнули покращити стан селянства - найчисельнішого класу імперських підданих, головного джерела збирання податків для державної казни.
Поштовхом до ліквідації панщини стали революційні події 1848 р. в Австрії, інших країнах Західної та Центральної Європи. 18 березня 1848 р. угорський сейм видав закон про скасування панщини в країні, у т.ч. і в Закарпатті. 17 квітня 1848 р. австрійський уряд оголосив про скасування панщини в Галичині. Рішенням уряду від 1 липня 1848 р. цей закон було поширено й на Буковину. Селян оголошували вільними громадянами держави і звільняли від панщинних повинностей. 7 вересня 1848 р. віденський парламент ліквідував примусову закупівлю селянами горілки та інших міцних напоїв, правом на виробництво і реалізацію яких володіли поміщики. Селянин, як і поміщик, ставав власником землі. Як компенсацію за ліквідацію панщини пани-дідичі отримували відшкодування з державної скарбниці. Їх звільняли від опікунських обов'язків над селянами ( від обов'язку допомагати на випадок стихійного лиха, епідемій тощо). Держава звільнила поміщиків від окремих податків. За панами залишилися сервітутні володіння ( ліси, пасовища, луки і т.ін.). Селяни за користування сервітутами повинні були заплатити певну суму панам на основі добровільних угод з ними.
Таким чином, скасування панщини було проведене з повним нехтуванням інтересів селянської верстви. Крім грошового відшкодування за землю, селяни змушені були платити за користування сервітутами, що робило їх залежними від панів у господарському відношенні.
Незважаючи на недоліки, аграрна реформа в цілому сприяла розвитку господарства, розчистила шлях для інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, формування індустріального суспільства.
Передумови скасування кріпосного права в Росії і Україні визрівали тривалий час. Його ліквідації вимагали перш за все аграрні відносини, які свідчили про кризу панщинної системи господарювання. Початок ХІХ ст. характеризується занепадом поміщицьких господарств. Праця селян-кріпаків була малопродуктивна, хліборобство велося традиційними методами, екстенсивним шляхом. Разом з тим, промислова революція та початок індустріалізації в країнах Західної Європи та Росії вимагали збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, насамперед - зерна. Таким чином, кріпосництво гальмувало розвиток сільського господарства і промисловості.
За скасування кріпосного права виступали селяни. Впродовж чотирьох років (1848 - 1851рр.) активнішали селянські бунти в Київській, Подільській, Волинській губерніях. Масові селянські рухи 1855 - 1856 рр. справили великий вплив на панівну верству. Проти кріпосного права виступала ліберально настроєна інтелігенція. Промисловці та фабриканти теж були проти кріпосництва, яке перешкоджало вільному розвитку торгівлі й промисловості.
Проект аграрної реформи прийняла Державна рада Росії. На його підставі було підготовлене „Положення", яке цар Олександр II підписав 19 лютого 1861 р. Водночас був проголошений Маніфест про скасування кріпацтва.
Реформа повністю зберегла поміщицьке землеволодіння. Майже повсюди зменшилися селянські земельні наділи, якими селяни користувалися до реформи. Виділення землі та її розмежування реформа віддавала на розсуд місцевих поміщиків. Як правило, селянам віддавали гірші землі; вони фактично були позбавлені пасовищ, луків, лісів та інших угідь. Внаслідок реформи селянство втратило понад 15% загальної площі земель. Земельні наділи селяни повинні були протягом 49 років викупити в поміщиків згідно з встановленими реформою цінами, які значно перевищували ринкові.
Земельна реформа надала поміщикові право впродовж двох років самому визначати й оформляти в так званих уставних грамотах розміри земельних наділів селян. У цей час селяни перебували в статусі „тимчасово зобов'язаних", змушені були, як і раніше, відбувати панщину або платити оброк. Дворові селяни взагалі землі не отримали.
В Україні існувала численна група (майже 50%) державних селян, долю яких було вирішено спеціальним законом про поземельний устрій від 1866 р. Згідно з ним, селяни мали право викупати свій наділ, а до того часу вони повинні були сплачувати щорічний державний податок.
Однак треба відзначити, що реформа 1861 р. створила сприятливі умови для активізації господарської діяльності, перетворила кріпаків на вільних селян. Тепер вони мали право вільно пересуватися, купувати й продавати рухоме й нерухоме майно, займатися підприємництвом, торгівлею. Здійснення реформи сприяло господарському піднесенню, завершенню промислового перевороту, процесу індустріалізації.