Місцеві податки й збори

Місцеві податки й збори – це платежі до місцевих бюджетів, які запроваджуються місцевими органами влади із переліку, передбаченого Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. “Про місцеві податки й збори” № 56–93. Серед них: комунальний податок, податок на рекламу, податок із продажу імпортних товарів, збори за право використання місцевої символіки, за паркування автотранспорту, за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі, ринковий збір тощо.

Органи місцевого самоврядування мають право установлювати ставки місцевих податків і зборів, що не перевищують граничних розмірів, передбачених Декретом та додаткові пільги. Місцеві податки й збори включаються до складу валових витрат і відповідно зменшують суму оподатковуваного прибутку.

Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва

Особливості оподаткування суб’єктів малого підприємництва встановлені Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 3.07.98 р. № 727/98 (із змінами, внесеними Указом Президента від 28.06.99 р. № 746/99). Спрощена система може розповсюджуватися на:

• юридичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виторгу яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн;

• фізичних осіб, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах із якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виторгу яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг за рік не перевищує 500 тис. грн.

Виторгом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума фактично отримана на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Дія означених вище указів не поширюється на певні види господарської діяльності.

Підприємство самостійно обирає одну з таких ставок єдиного податку:

• 6% суми виторгу від реалізації без урахування акцизного збору, але з окремою оплатою податку на додану вартість;

• 10% суми виторгу від реалізації, за винятком акцизного збору, у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Підприємства, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності не сплачують такі податки й збори:

• податок на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6%;

• податок на прибуток підприємств;

• плату (податок) за землю;

• збір на спеціальне використання природних ресурсів;

• збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення ;

• збір до Державного інноваційного фонду;

• збір на обов’язкове соціальне страхування;

• комунальний податок;

• відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

• податок на промисел;

• збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

• збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

• внески до Фонду України соціального захисту інвалідів;

• внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

• плату за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».