Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ В ЕКОЛОГІЇ.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
05.05.2019
Размер:
3.51 Mб
Скачать

4.2 Обчислення коефіцієнту фенотипічної кореляції у великих вибірках

При обчисленні коефіцієнту кореляції у великих вибірках використовують зазвичай таку формулу:

(13)

де:

ax- відхилення класів від умовного середнього класу за першою ознакою;

ay- відхилення класів від умовного середнього класу за другою ознакою;

f – частоти в кореляційній решітці;

n – число тварин;

β‚ S – обчислюють для рядів першї та другої ознаки за формулами:

(15)

Розбір вирішення задач

Розглянемо спосіб обчислення коефіцієнту кореляції у великих вибірках на прикладі зв’язку між добовими надоями і живою вагою корів. У господарстві вивчено 100 корів (n =100). Дані по добовим надоям та живій вазі наведені в таблиці 6.

Таблиця 6

Добові надої (х)‚ жива вага (у) корів

x

Y

X

y

X

y

x

y

x

y

X

Y

28‚8

512

12‚3

380

31‚2

560

15‚2

396

29‚0

521

22‚8

465

20‚2

472

21‚4

465

23,9

459

23,4

469

20,7

456

21,1

456

21‚4

489

18‚9

485

27,0

548

24,8

521

17,5

438

23,1

501

20‚6

482

21‚8

458

20,9

457

23,4

451

22,3

462

20,2

459

23‚7

468

20‚9

413

25,9

517

16,0

445

27,0

507

15,2

381

21‚0

479

21‚9

428

27,8

531

23,0

458

20,9

450

20,5

466

25‚5

515

17‚8

447

14,5

426

24,3

524

21,6

474

23,4

461

21‚7

451

20‚0

412

27,6

495

19,6

487

25,1

420

14,2

543

20‚9

475

21‚‚1

560

23,8

453

15,5

416

22,1

456

20,5

462

14‚8

402

27‚5

542

25,7

527

21,,6

418

20,4

478

20,9

453

20‚7

473

21‚8

468

26,4

500

14,2

393

16,4

437

24,6

512

21‚0

467

14‚8

502

15,6

531

20,1

455

22,3

454

19,4

472

23‚5

458

21‚1

487

20,1

410

21,4

462

23,2

464

21,2

473

26‚2

534

18‚1

476

24,9

379

15,7

407

21,7

485

21,4

428

16‚3

433

25‚2

525

21,8

469

21,2

455

22,5

459

21,8

480

24‚4

528

21‚4

481

26,3

545

20,4

482

20,8

483

20,2

419

20‚3

452

20‚7

464

22,6

450

22,8

455

Обробку матеріалу слід починати з визначення числа класів та їх меж так само, як це раніше робилось при визначенні і σ. Величина класового проміжку за першою ознакою буде:

Величина класового проміжку за другою ознакою –

Будується кореляційна решітка (таблиця 7).

Таблиця 7

Розподіл тварин за двома ознаками в кореляційній решітці:

Надої

Жива

Вага

12-13,9

14-15,9

16-17,9

18-19,9

20-21,9

22-23,9

24-25,9

26-27,9

28-29,9

30-31,9

550-569

● ●

● ●

530-549

● ●

● ●

● ●

● ●

510-529

● ●

● ●

● ●

● ●

490-509

● ●

● ●

● ●

● ●

470-489

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

450-469

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

430-449

● ●

● ●

410-429

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

390-409

● ●

● ●

370-389

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

● ●

Заносять у таблицю класи двох ознак (надої та жива вага), розміщуючи їх у порядку зростання знизу вверх або зверху вниз. Після цього розносять тварин по кліткам кореляційної решітки з урахуванням обох ознак. Наприклад, першу корову з надоями 28,8 кг і вагою 512 кг (табл. 6) записують за надоєм до класу 28-29,9, а за живою вагою до класу 510-529, тобто в клітинку , яка знаходиться на перетині вказаних класів. Результат розноски 100 корів вказано в таблиці 7.

Закінчивши розноску, необхідно намалювати кореляційну решітку заново, вписавши в її клітинки відповідні частоти і додавши для подальших розрахунків чотири графи справа та чотири графи знизу (таблиця 8). Після цього вибирають умовний середній клас за першою та другою ознакою (той клас, до якого входить найбільше число варіант).

У нашому прикладі умовні середні класи: 20-21,9 за надоями і 450-469 за живою вагою. Межі цих класів слід виділити напівжирними лініями, в результаті чого кореляційна решітка ділиться на чотири квадрати, які позначені в таблиці 8 римськими цифрами – I, II,III,IV.

Таблиця 8