РЕФЕРАТ
Курсова робота містить 16 сторінок, 1 таблицю, 13 використаних джерел.
Об’єктом виступає спосіб життя людей похилого віку.
Мета курсової роботи полягає у виявленні рекреаційних потреб людей похилого віку та розробленні рекреаційних занять щодо їх задоволення.
Методи дослідження були використані інформаційні, аналізу, рекреаційного моделювання.
На сьогодні значна частина людей похилого віку продовжує вести активний спосіб життя,продовжує працювати. Це може призвести до погіршення здоровя та загального самопочуття.
Сьогодні для цієї групи людей створені всі умови для пенсійного туризму. Існують спеціальні програми і домовленості із приймаючою стороною. Цим самим можна спостерігати важливість рекреаційної діяльності у житті людей похилого віку та у створенні відпочинку для них.
РЕКРЕАЦІЙНА ПОСЛУГА, ЕЛЕМЕНТ, РЕКРЕАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ, МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГРАМИ, ВІКОВИЙ ПЕРІОД, РЕКРЕАЦІЙНІ УСТАНОВИ.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………... 4
РОЗДІЛ 1. РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ 5
1.1. Образ життя людей похилого віку…………………………… 5
1.2. Сутність рекреаційних потреб людей похилого віку……………… 7
1.3. Об’єми вільного часу людей похилого віку……………………. 9
РОЗДІЛ 2. КОНСТРУЮВАННЯ ПРОГРАМ РЕКРЕАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ 11
2.1. Перелік рекреаційних занять, що сприяють задоволенню людей похилого віку………………………………………………… ……………... 11
2.2. Створення рекреаційної програми для людей похилого віку.... 14
РОЗДІЛ 3. СУБ’ЄКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА СТВОРЕННЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ………………………….... 16
3.1Заклади та установи, що створюють рекреаційні послуги…… 16
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 19
ВСТУП
Актуальність теми Туризм для людей похилого віку (туризм літніх людей, пенсійний туризм) — це різновид туризму, що має на меті задоволення рекреаційних потреб вікової категорії старше 55 років.
Мета дослідження полягає у дослідженні рекреаційних потреб людей похилого віку та виявленні циклів рекреаційних занять щодо їх задоволення.
Мета потребує вирішення таких завдань:
- визначити рекреаційні потреби людей похилого віку
- сконструювати програми рекреаційного обслуговування для людей похилого віку
- окреслити суб’єктів організації та створення рекреаційних послуг для людей похилого віку
Об’єкт дослідження становить спосіб життя людей похилого віку.
Предмет дослідження – перелік можливих рекреаційних послуг, що покращить рекреаційне обслуговування людей похилого віку.
Методи дослідження були використані інформаційні, аналізу, рекреаційного моделювання.
РОЗДІЛ 1
РЕКРЕАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
1.1. Образ життя людей похилого віку
Процес старіння є генетично запрограмованим процесом, що супроводжується певними віковими змінами в організмі.В період життя людини після зрілості відбувається поступове послаблення діяльності організму. Літні люди не так сильні і не здатні, як в молоді роки, витримувати тривале фізичне або нервове навантаження; загальний запас енергії у них стає усе менше і менше; втрачається жвавість тканин організму, що тісно пов'язане зі зменшенням в них змісту рідини. В результаті такого обезводнення суглоби літніх людей тверднуть. Якщо це відбувається в кісткових зчленуваннях грудної клітки, то утруднюється дихання. Вікове обезводнення призводить до висушення шкіри, вона стає чутливішою до роздратувань і сонячних опіків, місцями з'являється свербіж, шкіра втрачає матовий відтінок. Висушення шкіри, у свою чергу, перешкоджає потовиділенню, яке регулює поверхневу температуру тіла. Із-за послаблення чуйності нервової системи літні і старі люди уповільнено реагують на зміни зовнішньої температури і тому більше схильні до несприятливої дії жари і холоду. Відбуваються зміни чутливості різних органів чуття, зовнішні прояви якого виражаються в послабленні почуття рівноваги, невпевненості ходи, у втраті апетиту, в потребі яскравішої освітленості простору і так далі.
Ось деякі приклади: людям за 50 потрібно удвічі більше світла, а за 80 - в три рази; у 20-річної людини рана гоїться в середньому за 31 день, в 40 лет- за 55 днів, в 60 лет- за 100 днів і далее- по наростаючій.
Багато досліджень свідчать про старіння серцево-судинній, ендокринній, імунній, нервовій і інших систем, тобто про негативні зрушення в організмі в процесі його інволюції. В той же час накопичуються матеріали, які приводять учених до розуміння старіння, як надзвичайно складного, внутрішньо суперечливого процесу, для якого характерно не лише зниження, але і посилення активності організму.
Усі зміни в організмі в період старіння носять індивідуальний характер. Є люди, які до глибокої старості зберігають дуже високий показник латентного(прихованого) часу мовної реакції; різниця убік краще-гіршою може бути двадцятикратною.
Для періоду пізньої дорослості характерні специфічні зміни в емоційній сфері людини : схильність до безпричинного смутку, слізливості. У більшості літніх людей з'являється тенденція до ексцентричності, зменшення чуйності, заглиблення в себе і зниження здатності справлятися із складними ситуаціями. Літні чоловіки стають більше пасивними і дозволяють собі проявляти риси вдачі властивіші жінкам, тоді як літні жінки стають агресивнішими, практичними і владними.
Послаблення емоційної сфери позбавляє нові враження барвистості і яскравості, звідси - прихильність літніх людей до минулого, влада спогадів. Найважчим завданням цього періоду можна назвати здійснення внутрішньої роботи в системі життя-смерть. Старіння виступає зв'язуючим механізмом життя і смерті, літня людина відчуває присутність близької смерті, і переживання цієї присутності носить глибоко особистий характер, вносить свій вклад у відчуття самотності літніх людей. Дійсно, часто самотність в літньому віці викликана не об'єктивною відсутністю близьких людей, а неможливість розділити з ними присутності у своїй свідомості швидкого відходу з життя. У багатьох загострюється страх смерті, що проявляється або в категоричному уникненні літніми людьми теми смерті, або в постійному зверненні до неї у формі "скоріш би померти, вже набридло жити", "щось я зажилась" і тому подібне.
Одним з найбільш поширених переживань є стареча заклопотаність: хронічна заклопотаність грає роль своєрідної готовності до якихось негативних подій, тому допомагає уникнути сильних емоційних сплесків в дійсно критичних ситуаціях.
Крім того, переживання заклопотаності надають гостроту суб'єктивній картині сьогодення, допомагає уникнути нудьги, є одним із способів структуризації часу. У зв'язку з цим легко пояснити таке явище, як занадто сильні, здавалося б, неадекватні переживання літніх людей : досить слабкі подразники викликають у них гострі емоційні реакції.
Старість - це вік втрат. В порівнянні з молодими людьми в пізній дорослості частіше доводиться переживати важкі втрати і втрати і стає менше можливості компенсувати їх. Першою втратою може стати смерть одного з подружжя, близьких членів сім'ї або друзів. Для літніх людей стає очевидним, що життя не безмежне, ограниченна, часу залишилося мало. У американській геронтопсихологии немає поняття "Щаслива старість", але є поняття "Успішне старіння". Воно припускає постійний додаток зусиль для того, що упоралося з дефицитарностью, властивою процесу старіння. Постійна і розумна активність, адекватні фізичні і розумові тренування забезпечують літню людину необхідними навичками того, що упоралося з недугами, сприяють рішенню сановних завдань вікового розвитку і супроводжуються переживанням задоволення життям в цьому віці.