- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
Фермент діастаза (амілаза) вноситься в мед з нектаром і секретами слинної залози бджіл. Діастази дуже мало в цукрових підкормочних і фальсифікованих медах. Деякі фальсифікати, наприклад штучно інвертований цукор, зовсім не мають амілази. Нагрівання натурального меду веде до інактивації ферменту. В процесі зберігання меду протягом одного року діастазна активність знижується на 25 % від початкової величини).
Визначення діастазної активності (діастазного числа) меду засноване на властивості цього ферменту розщеплювати крохмаль. Діастазне число виражається кількістю мл 1 %-ного розчину крохмалю, який розщеплюється за одну годину при температурі 40-45°С діастазою, що вміщується в 1 г меду.
Реактиви і посуд. Свіжовиготовлений 1%-ний розчин крохмалю, 0,1 н розчин кухонної солі, розчин йоду (в 100 мл води розчиняють 0,5 г металевого йоду і 1 г йодистого калію); мірна колба на 100 мл, хімічний стаканчик на 50-100 мл, 9 пробірок; штатив для пробірок, водяна баня, конічна колба на 200 мл.
Хід визначення. Готують розчин меду, який вміщує в 1 мл 0,1 г меду. Для цього в стаканчик кладуть 10 г меду, розчиняють в невеликій кількості води, переливають в мірну колбу, змивають стаканчик і доливають колбу до позначки водою. Одержаний розчин меду розливають в 9 пробірок в наступних кількостях: 1,0 - 1,3 - 1,7-2,1 - 2,8 - 3,6 - 4,6 - 6,0 - 7,7 мл. В кожну пробірку доливають воду до 10 мл, а для утворення необхідного середовища по 0,5 мл 0,1 н розчину КСІ (0,58 г в 100 мл води) і 5 мл 1%-ного розчину крохмалю. Після внесення всіх інгредієнтів вміст пробірок перемішують їх перевертанням і ставлять на водяну баню на одну годину при темпера урі 40-45°С, потім відразу ж охолоджують водою до кімнатної температури, і в кожну пробірку додають по одній краплі розчину йоду. При цьому відмічають першу пробірку, в якій не утворилося синього кольору, і проводять розрахунки для визначення діастазного числа.
Наприклад, синій колір відсутній в пробірці з вмістом 2,8 мл 10 % розчину меду (пробірка № 5) або 25 г чистого меду. В цьому випадку діастазне число дорівнює: 5:0,28 = 17,9. Натуральний мед повинен мати діастазне число не нижче 10.
Одновідсотковий водяний розчин крохмалю готується з розчинного крохмалю (1 г крохмалю 99 г дистильованої води). В стаканчик вмістом 100 мл відважують 1 г крохмалю з тим: щоб набухли його зерна, доливають 10-15 мл води. Потім в колбу на 200 мл наливають біля 50 мл води, ставлять на плитку і нагрівають до кипіння. В кип'ячу воду по скляній паличці тонкою стрункою доливають крохмаль, який при цьому періодично струшується. Потім залишком води (35-40 мл) ополіскують декілька раз стаканчик, скляну паличку і розчин доводять до кипіння. Розчин використовують після охолодження. Строк його придатності не більше 24 години.
Визначення кислотності меду
Всі натуральні меди вміщують невелику кількість вільних органічних, а також зв'язаних органічних і неорганічних кислот. Тривалий час існувала неправильна думка про те, що кислотність меду залежить виключно від мурашиної кислоти, яка вноситься бджолами в мед перед запечатуванням щільників.
Тому по традиції до цього часу загальний вміст кислот в меді виражають за вмістом мурашиної кислоти. В дійсності, цієї кислоти в медах вміщується дуже мало. Встановлено, що кислотний склад меду дуже різноманітний і виражений кислотами: яблучною, молочною, лимонною, щавлевою тощо. При скисанні меду збільшення кислотності йде за рахунок накопичення оцтової кислоти. Показник кислотності має велике значення при оцінці якості меду і виражається в градусах Тернера (°Т). Кислотність в (1°Т) дорівнює кількості мл 0,1 н розчину NаОН, що пішла на нейтралізацію 100 г меду при індикаторі фенолфталеїні.
Реактиви і посуд. 0,1 Н розчин КОН, 1%-ний спиртовий розчин фенолфталеїну, колба конічна або стаканчик на 100 мл, піпетка на 20 мл, бюретка на 25 мл, терези технічні.
Хід виконання. В хімічний стаканчик або колбу ємністю 100 мл відважують на терезах 10 г меду. Наважку розчиняють в 40 мл дистильованої води, вносять 2 краплі 1%-ного спиртового розчину фенолфталеїну і титрують 0,1 Н розчином NаОН до появи слабо рожевого забарвлення, яке не зникає протягом одної хвилини. Кількість мл витраченого розчину NaОН і буде градусом кислотності меду.