- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
Показник |
Бали |
||||
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
|
Зовнішній вигляд, консистенція, стан поверхні, форма |
М'ясо соковите, нетверде, непереварене, добре обжиловане, шматочки не розпадаються, цілі
Консистенція пружна, але не жорстка Бульйон прозорий |
М'ясо нетверде, непереварене, достатньо обжиловане, шматочки цілі
Консистенція пружна, досить м'яка Бульйон з невеликою мутнуватістю |
М'ясо нетверде, непереварене, недостатньо обжиловане, шматочки неоднорідні
Консистенція м'яка Бульйон мутнуватий |
М'ясо тверде, переварене, недостатньо обжиловане, шматочки неоднорідні
Консистенція жорстка Бульйон непрозорий |
М'ясо тверде, переварене, не обжиловане, шматочки розпадаються
Консистенція жорстка Бульйон непрозорий |
Смак і запах |
Приємні, без сторонніх присмаків і запахів |
Приємні з ледь відчутним стороннім присмаком і запахом |
Приємні з легким гострим, кислим або солоним смаком з легким стороннім запахом |
Неприємні, з гострим, кислим або солоним смаком, з незначним стороннім присмаком і запахом |
занадто гострий, кислий або солоний смак зі стороннім присмаком сторонній запах |
Колір |
Бульйон від жовтого до світло-коричневого Колір м'яса відповідно до технічного опису на конкретні найменування консервів |
Бульйон від темно-жовтого до світло-коричневого Колір м'яса дещо темніший від зазначеного |
Бульйон світло-коричневий, неоднорідного кольору Колір м'яса неоднорідний |
Бульйон від світло-коричневого до темно-коричневого Колір м'яса зі сторонніми відтінками |
Бульйон темно-коричневий Колір м'яса зі сторонніми відтінками |
Встановлені наступні градації якості: не менше 4,5 бали – відмінна якість; не менше 4,0 балів – добра якість; не менше 3,0 балів – задовільна якість; нижче 3,0 бала – незадовільна якість.
Бактеріологічне дослідження консервів
Для бактеріологічного дослідження консервів відбирають 3 банки від кожної партії після автоклавування: одну банку з верхнього шару, другу з центра і третю з нижнього. Для аналізу беруть одну банку, а решту зберігають до закінчення аналізу.
Банки, що надійшли для бактеріологічного аналізу вигримують 5–10 діб у термостаті при температурі 37 °С після чого проводять висів на живильні середовища, вигримують у термостаті, а потім досліджують.
Аеробний висів. Банки старанно протирають спиртом і обпалюють верхню кришку. Обпалену кришку банки прикривають стерильною половинкою бактеріологічної чашки.
Потім чашку трохи підіймають і кришку пробивають пробійником (отвір повинен становити 1-1,5 см у діаметрі). Після цього банку знову прикривають чашкою, матеріал із банки беруть за допомогою стерильної трубочки і висівають у дві пробірки з МПБ, в якому міститься 1 % і глюкози. У кожну пробірку висівають не менше 1 г вмісту банки.
Пробірки витримують у термостаті 5-6 діб. При наявності росту в бульйоні з культури виготовляють мазки, фарбують за методом Грама і досліджують під мікроскопом.
У випадку виявлення в мазках грампозитивних паличок культуру піддають подальшому дослідженню: висівають на елективні середовища (для виявлення сальмонел та бактерій групи кишкової палички) і в конденсаційну воду скошеного агару (для дослідження на протей).