- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Мікроскопічне дослідження
Для мікроскопії мазків відбитків вирізають шматочки із поверхневих шарів (з-під оболонки) та із центру батона.
У свіжих варених ковбасах при мікроскопії мазків-відбитків в поверхневих шарах виділяють до 20 мікроорганізмів в полі зору мікроскопа, в глибоких – поодинокі.
В ковбасах сумнівної свіжості в поверхневих шарах виявляють 20-30 мікробів, в глибоких – 10-20.
Несвіжі ковбаси мають в поверхневих шарах більш, ніж 30, в глибоких – 20-30 мікроорганізмів.
Фізико-хімічне дослідження
Показники концентрації водневих іонів (рН) свіжих копчених ковбас 6,2-6,7; сумнівної свіжості – 6,8-7,0, несвіжих – 7,1 і вище, для ліверних ковбас — відповідно 6,2-6,6; 6,7-7,0; 7,1 і вище.
Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
Метод базується на властивості індикаторів змінювати забарвлення залежно від рН розчину.
Порядок виконання
1. Готуєм індикатор (0,1 г метиленового червоного, 0,2 г бромтимолового червоного, 0,4 г фенолфталеїну, розчинених у 500 мл етанолу).
2. Готуємо водну витяжку (1: 4). Для цього зважують 20 г фаршу, дрібно нарізають, розтирають у фарфоровфй ступці, в яку додають поступово 80 мл води.
3. Витяжку ереливають у колбу, все струшують 3 хв, а потім відстоюють 2 хв. Знову збовтують і фільтрують.
4. Відбирають 1 мл фільтрату і додають 3-5 крапель індикатора.
5. Одержане забарвлення порівнюють з даними таблиці 23.
Таблиця 23
Забарвлення індикатора залежно від величини рН
рН |
Колір |
рН |
Колір |
4,0 |
Червоний |
7,5 |
Зелений |
4,5 |
Оранжево-червоний |
8,0 |
Зелено-жовтий |
5,0 |
Оранжевий |
8,5 |
Синій |
5,5 |
Оранжево-жовтий |
9.0 |
Сіро-фіолетовий |
6,0 |
Жовтий |
9,5 |
Синьо-фіолетовий |
6,5 |
Лимонно-жовтий |
10,0 |
Фіолетовий |
7,0 |
Жовто-зелений |
10,5 |
Червоно-фіолетовий |
Якіса реакція на аміак (за Ебером)
1. Готуємо реактив Ебера(одна частина концентрованої солояної кислоти, одна частина ефіру і три частини етилового спирту).
2. В пробірку наливають 1 мл реактиву Ебера і закривають корком з пропущеним через нього дротиком, що закінчується гачком.
3. На гачок чіпляють маленький шматочок ковбаси .
4. Відстань між шматком досліджуваної ковбаси і поверхнею реактиву 1 см.
5. За наявності газоподібного аміаку в пробірці з'являється біла хмарка нашатирю.
Виріб свіжий – хмарка не зявляється, реакція від'ємна.
Виріб сумнівної свіжості – швидко зникає хмарка, яка утворилась у момент виймання шматка виробу з пробірки, реакція слабо позитивна.
Виріб несвіжий – стійка хмарка, яка утворюється через декілька секугнд після внесення виробу у пробірку, реакція позитивна
Визначення аміаку за Неслером\
Цей метод базується на здатності аміаку і солей амонію утворювати з реактивом Неслера – осад, забарвлений в жовто-бурий колір.
Навжку виробу 5 г переносять в колбу.
Додають 20 мл дистильованої води, двічі кипяченої.
Настоюють 15 хв. і фільтрують.
В пробірку вносять 1 мл витяжки і додають 10 крапель реактиву Неслера. Вміст пробірки збовтують . спостерігають за зміною кольору і встановлюють прозорість витяжки.\
Виріб свіжий – витяжка зелено-жовтого кольору. Прозора або злегка мутна.
Виріб сумнівної свіжості – витяжка інтенсивно жовтого кольору, значно мутніє, після відстоювання протягом 10-20 с випадає тонкий шар осаду жовтого кольору.
Виріб несвіжий – витяжка червоно-оранжевий колір, швидко утворюються великі пластівці, які випадають в осад.