- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Визначення титрованої кислотності сиру
Кислотність сиру в °Т - це кількість децинормального розчину лугу, витраченого на титрування 100 г сиру.
Відважують з точністю до 0,01 г 5 г сиру, розтирають його у фарфоровій ступці, добавляючи окремими порціями 50 мл дистильованої води з температурою 40-45 °С до одержання тонкої емульсії.
Потім добавляють 3 краплі 1 % розчину фенолфталеїну та титрують 0,1Н розчином їдкого натрію (калію) до слабо-рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 1-2 хв.
Кількість лугу, витраченого на титрування, перемножують на 20 і одержують титровану кислотність у °Т.
Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
Метод базується на зміні буферності розчинної частини сиру в процесі дозрівання. Зі збільшенням розчинних продуктів розпаду білків підвищуються буферні властивості розчинної частини сиру, які найбільш чітко проявляються при титруванні лугом.
Сильне збільшення буферності в зоні рН 8-10 обумовлено тим, що в цих і межах рН титруються продукти розпаду білків, кількість яких при дозріванні сиру збільшується.
Зміну буферності вираховують по різниці в кількості мілілітрів 0,1Н розчину лугу, витраченого на титрування 10 мл водяної витяжки з індикаторами фенолфталеїном і тимолфталеїном.
Методика визначення
1. 1.5 г сиру ретельно розтирають у ступці, поступово добавляючи 45 мл теплої (45-40°С) води до одержання емульсії.
2. Після відстоювання протягом декількох хвилин емульсію фільтрують через паперовий фільтр.
3. У дві чисті колби відміряють по 10 мл прозорого фільтрату.
В одну колбу добавляють 3 краплі 1 %-ного розчину фенолфталеїну та титрують розчином їдкого калію (натрію) до появи слабо-рожевого забарвлення, яке не зникає при збовтуванні.
В іншу колбу добавляють 10-15 крапель 0,1 %-ного розчину тимолфталеїну та титрують до синього забарвлення.
Різниця в кількості мілілітрів лугу, втраченого на титрування з тимолфталеїном, помноженим на 100, є показником зрілості сиру в градусах.
Наприклад, на фільтрування фільтрату з тимолфталеїном втратилось 3,3 мл розчину лугу, фільтрату з фенолфталеїном - 1,45. Зрілість сиру в градусах буде така:
(3,3-1,45) х 100 = 185°Ш
Контрольні питання:
Назвіть основні групи і види сичужних сирів.
До твердих великих сирів відносять.
Сир голландський, буковинський відносять до:
До напівтвердих сирів відносять.
4.7. Тема № 7
Визначення показників якості молочних консервів
Мета заняття: вивчити методи досліджень молочних консервів у відповідності з вимогами стандартів
Теоретичні відомості
В консервуванні молока використовують три принципи:
1. абіоз – застосування високотемпературної обробки в комплексі з підвищенням концентрації сухих речовин і герметизацією (згущене стерилізоване молоко);
осмоанабіоз – відносне збільшення концентрації сухих речовин молока і додавання цукристих речовин з метою підвищення осмотичного тиску (згущене молоко з цукром; какао і кофе із згущеним молоком і цукром, згущені вершки з цукром);
крероанабіоз – висушування (сухі молочні продукти).
Якщо сухі речовини незбираного молока прийняти за 100 %, то в маслоробстві використовується лише 30 – 40 % (жир молока), в сироварінні – 50 – 60 % (казеїн і жир), при виготовленні молочних консервів сухі речовини використовуються повністю (побічні продукти відсутні).
При виробництві згущеного молока з цукром очищену і нормалізовану сировину пастеризують. Потім вона надходить в резервуари, де вносять стерильний сироп, в який входить 70 % чистої сахарози. Зазвичай в 100 л молока додають близько 17 кг цукру. Потім молоко з цукром подають в апарат, де суміш згущується під вакуумом. Температура згущення не перевищує 55 °С. Готовий продукт містить не більше 26,5 % вологи, цукру - 43,5, сухих речовин – не менше 28,5 %, в т. ч. 8,5 % жиру. В згущене молоко з цукром добавляють каву або какао.
При виробництві згущеного стерилізованого молока його також попередньо пастеризують, потім випарюють до густини 1,15 (вихідна -1,027-1,030). Потім молоко гомогенізують з метою попередження відстою жиру. Після розливання в жерстяні банки молоко стерилізують з автоклавах. В згущеному стерилізованому молоці міститься не менше 25,5 % сухих речовин, в т. ч. 7,8 % жиру.
При виробництві сухого молока на розпилювачах нормалізоване і пропастеризоване молоко спочатку згущують, а потім подають в спеціальну камеру на форсунку чи швидкообертаючий диск (до 14 тис. об/хв.). Диск розпилює молоко, а через камеру проходить повітря, нагріте до 130-160 °С. Частинки молока нагріваються лише до 60-70°С, оскільки основна маса тепла використовується на випаровування вологи. Сухий порошок падає на дно камери, звідки видаляється скребками транспортера.
В сухому молоці повинно бути 4-7 % вологи. При такій її кількості мікроорганізми розвиватися не можуть. Сухе молоко і суміші гігроскопічні, тому їх розфасовують в багатошарові крафт-мішки або в картонні коробки (на 250 і 500 г) з вкладишами з алюмофольги і внутрішнім полімерним покриттям.
В барабанних або вальцових сушарнях молоко висихає на металічних поверхнях обертаючих барабанів, які зсередини обігріваються парою. Висушене молоко в вигляді плівки знімають з барабана ножами. а потім розмелюють. Торкаючись гарячої поверхні, молоко частково денатурується, тому розчинність його в воді гірша.
Сублімаційне сушіння основане на видаленні води із замороженого молочного продукту шляхом перетворення криги в пар, минаючи рідку фазу.
Цей процес складається з двох етапів: попереднього заморожування, наприклад, кисломолочного продукту і наступного його висушування в вакуумі.
Порядок виконання роботи
В пробі згущеного молока з цукром визначити масові частки жиру і вологи, кислотність.
В пробі сухого молока визначити вміст жиру, кислотність, розчинність.
Оформлення роботи
Привести схему технохімічного контролю виробництва згущеного молока з цукром, сухого незбираного молока.
Описати методи досліджень.
Результати аналізу молочних консервів оформити в вигляді таблиці 20.
Таблиця 20
Показники якості молочних консервів
Назва продукту
|
Вміст, % |
Кислотність, 0Т
|
Розчинність
|
|
жир |
волога |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
МЕТОДИ АНАЛІЗУ ЯКОСТІ МОЛОЧНИХ КОНСЕРВІВ
Проби відбирають тими ж методами, що і при відборі проб згущеного молока з цукром. Пробу (близько 50-60 г) беруть щупом і поміщають у банку з притертою пробкою.
Визначення вмісту жиру в жцромірах для молока
У жиромір відміряють 10 мл сірчаної кислоти густиною 1,81-1,82. У хімічну склянку з носиком на 25-30 мл з точністю до 0,01 г відважують 1,5 г сухих молочних продуктів, потім приливають 4 мл гарячої води (70-75 °С), ретельно перемішують скляною паличкою і без втрат переносять у жиромір з кислотою. Склянку декілька разів промивають водою порціями по 3 мл, зливаючи її в той же жиромір. Потім добавляють 1 мл ізоамилового спирту. Рівень рідини повинен бути на 4-6 мм нижче основи шийки жироміру. Закривши жиромір пробкою, енергійно струшують до розчинення основної маси продукту і поміщають у водяну баню (65±2 °С) на 7 хв. і струшують до повного розчинення білка. Далі визначення проводять, як і для молока.
Вміст жиру в процентах вираховують за формулою:
Ж = а х 11 / m H, або а х 7,333
де а – показання жироміру; тН – наважка продукту.