
- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
Мед постачають партіями. Відповідно ДСТУ 4497:2005, партією називають будь-яку кількість меду одного ботанічного походження, фасованого і упакованого в однорідну тару і оформленого одним документом про якість.
Для перевірок якості натурального меду від кожної партії складають вибірку упаковочних одиниць в кількості (табл. 29).
Таблиця 29
Відбір проб меду
Кількість упаковочних одиниць в партії (бочки, фляги, ящики), шт. |
Кількість відібраних упаковочних одиниць, шт., не менше. |
1 |
1 |
2 |
2 |
Від 3 до 20 |
3 |
Від 20 до 30 |
4 |
Від 31 до 40 |
5 |
Від 41 до 60 |
6 |
Від 61 до 80 |
8 |
81 і більше |
10 % |
Вибірку складають з упаковочних одиниць, відібраних у різних місцях партії або з одиниць тари продукції, взятих у довільному порядку з кожної відібраної упаковочної одиниці.
Крапкову пробу відбирають від кожної відібраної упаковочної одиниці. Пробу меду беруть в упаковці в декількох місцях. Рідкий мед перемішують. Проби меду відбирають трубчастим алюмінієвим пробовідбірником діаметром 10-12 мм, занурюючи його по вертикальній осі на всю глибину робочого об'єму. Пробовідбірник виймають, дають стекти меду із зовнішньої його поверхні і потім зливають з пробовідбірника в спеціально заготовлений чистий і сухий посуд.
Закристалізований мед з тари відбирають конічним щупом для масла (довжиною не менше 500мм з проріззю по всій довжині). Щуп занурюють під кутом від краю поверхні меду в його глибину. Чистим сухим шпателем відбирають верхню, середню, нижню частини вмісту щупа.
Середня проба меду однієї упаковки - 200 г. Проби меду зберігають у герметичному посуді при кімнатній температурі не більше 5 днів, при +1 °С і нижче - до 10 днів. Після відбору середньої проби визначають наявність механічних домішок (піску, трупів бджіл, їх частин тощо).
Органолептичне дослідження натурального меду
Колір меду. Мед буває від світлопрозорого до коричневого і навіть чорного кольору, що залежить перш за все від рослин, з яких зібраний нектар, а також часу його збору. До безколірних (прозорий, білий) відносять мед з білої акації, бавовниковий, малиновий, з білої конюшини. Світло-бурштиновий мед - липовий, з жовтої конюшини, буркуновий, шалфейний, еспарцетовий, польовий, степовий. Бурштиновий (жовтий колір) мед - гірчичний, соняшниковий, гарбузовий, огірковий, люцерновий, луговий. Темно-бурштиновий і темний види меду - гречаний, вересовий, каштановий, тютюновий, лісний, цитрусовий, вишневий та ін. За кольором мед може бути віднесений не до однієї, а до 2-3 груп, і відповідність кольору меду його ботанічному походженню не може бути показником його натуральності. Фальсифікований мед може бути різного кольору, а тому тільки за кольоровим показником його не можна вибракувати.
Аромат меду. Залежить від наявності в ньому ефірних масел, що знаходяться в нектарі рослин. Кожний вид меду має аромат, притаманний тільки одному сорту. Старий мед має слабкий аромат.
Визначення аромату. Мед має специфічний приємний аромат, що залежить від нектару, домішок в ньому, тривалості і умов зберігання, а також від нагрівання і фальсифікації. Деякі види меду (тютюновий, із золотарника) мають неприємний аромат. Аромат зникає при бродінні, тривалому і інтенсивному нагріванні, при додаванні штучно інвертованого та » тростинного цукру, меляси, а також при годівлі бджіл цукровим сиропом. Для визначення аромату в скляний (бюкс-стакан) поміщають 30-40г меду, закривають кришкою і нагрівають на водяній бані при температурі 40-45°С протягом 10 хв. Аромат оцінюють двічі: до визначення і під час визначення смаку, оскільки аромат підсилюється при знаходженні меду в ротовій порожнині. При відсутності аромату або його недостатньому вираженні мед потрібно підігрівати. Аромат меду - найбільш об'єктивний показник при органолептичній оцінці. Він може бути слабким, сильним, ніжним, тонким з приємним і неприємним запахом.
Смак. Майже всі види меду мають приємний, солодкий смак зі слабо-кислим присмаком. Допускається слабо-гіркий присмак в каштановому, вересовому, тютюновому і палевому медах. Не допускається випуск у продаж меду з кислим, гірким та іншими неприємними присмаками. Смак може бути об'єктивним показником при вибраковуванні меду. Проте слід мати на увазі, що деякі види меду (вересовий, падевий, каштановий, тютюновий) мають гіркуватий присмак, а у гірчичного - смак інколи своєрідний або не чітко виражений.
Консистенція. За консистенцією меду судять про його водність і зрілість. Після відкачування мед протягом 3-10 тижнів знаходиться в рідкому сиропному стані, а потім кристалізується. Кристалізація може бути салоподібною - кристали не видно неозброєним оком, дрібнозернистою - розмір кристалів не більше 0,5 мм, великозернистою - розмір кристалів більше 0,5 мм. Вид кристалізації не може бути вадою. Швидкість кристалізації залежить від хімічного складу, ботанічного походження і умов зберігання. Порівняно швидко кристалізується мед гречаний, гірчичний, коріандровий, липовий, люцерновий, соняшниковий, еспарцетовий, бавовниковий, деякі падеві меди. До медів, які важко кристалізуються, відносять меди з білої акації, вересовий, каштановий, вишневий, шалфейний, апельсиновий, падевий. з листяних порід дерев. Кристалізація меду залежить від температури. Найбільш інтенсивно вона проходить при температурі 13-15°С. При зміні температури (підвищення та зниження) кристалізація уповільнюється, при 40°С і вище кристали розчиняються.
Інколи на ринок доставляють незрілий мед, але з ознаками кристалізації, В цьому випадку він розділяється на два шари: рідкий і густий, при цьому співвідношення шарів неоднакове - рідкого більше, ніж густого. Якщо водність незрілого меду вища допустимого значення, його в продаж не допускають. Якщо ж рідкого шару відстою значно менше ніж густого, то це свідчить про зберігання меду в герметичній тарі. Такий мед після перемішування допускають у продаж.
Визначення консистенції. Консистенцію (в'язкість) визначають за характером стікання меду зі шпателя, що був занурений у мед при температурі 20°С.
- Рідкий мед - на шпателі невелика кількість меду, що стікає маленькими частими краплями. Рідка консистенція характерна для меду з білої акації, конюшини, зніту, при вмісті в ньому води більше 21%.
- В'язкий мед - на шпателі значна кількість меду, що стікає великими рідкими краплями. В'язка консистенція характерна для більшості видів квіткового меду.
- Дуже в'язкий мед - на шпателі значна кількість меду, який при стіканні утворює довгі тяжі. Дуже в'язка консистенція характерна для палевого і квіткового меду під час кристалізації.
- Щільна — шпатель занурюють у мед під тиском.
Органолептичні та фізико-хімічні показники натурального меду наведені в таблиці 30.
Таблиця 30
Органолептичні та фізико-хімічні показники натурального меду
Показники |
ДСТУ 4497:2005 |
Квітковий |
Медова падь |
Аромат |
Природний, приємний, від слабкого до сильного, без стороннього запаху |
Специфічний, чистий, приємний, від слабко ніжного до сильного |
Менш виражений |
Колір |
- |
Від прозорого до коричневого. Переважають світлі тони, за винятком гречаного,вересового і каштанового. |
Від світло-бурштинового до темно-бурого. 3 хвойних дерев -світлих, а з листяних — дуже темних тонів |
Смак |
Солодкий, приємний, без стороннього присмаку |
Солодкий, ніжний, приємний, без сторонніх присмаків (каштановий з гіркуватим присмаком) |
Солодкий, менш приємний, інколи з гіркуватим присмаком |
Консистенція |
- |
До кристалізації сиро подібна, в'язка, після кристалізації - густа |
Під час зберігання дуже густа. Розшарування не допускається |
Кристалізація |
- |
Від дрібнозернистої до крупнозернистої |
Від дрібнозернистої до крупнозернистої |
Ознаки бродіння |
Не допускаються |
Не допускаються |
Не допускаються |
Вміст вологи, не більше, % |
21 |
21 |
21 |
Масова частка редукуючих цукрів, (до безводної речовини), % |
76 |
78 |
70 |
Масова частка сахарози, (до безводної речовини), % не більше |
6 |
5 |
10 |
Діастазне число, (до безводної речовини), од Готе, не менше |
7 |
7 (мед з білої акації — 5) |
7 |
Вміст олова, %, не більше |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
Загальна кислотність, °Т |
Не регламентується |
1-4 |
1-4 |
Оксиметилфурфурол в 1 кг меду, мг, не більше |
25 |
25 |
25 |
Густина, не менше, г/см3 |
Не регламентується |
1,409 |
1,409 |
Оптична активність |
Не регламентується |
В більшості — лівообертаючі |
В більшості — правообертаюч |
Механічні домішки |
Не допускаються |
Не допускаються |
Не допускаються |
Показник заломлення (рефракція) |
Не регламентується |
1,4840 |
1,4840 |