
- •Передмова
- •1. Орієнтовна структура змісту навчальної дисципліни та розподіл навчального часу
- •Розподіл навчального часу за темами
- •2. Структура курсу за кмсонп
- •3. Таблиця розрахунку кількостіі балів за видами робіт
- •4. Загалнаі вказівки до виконання лабораторних робіт
- •4.1. Тема № 1 Оцінка якості молока відповідно до вимог державних стандартів
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності молока з використанням індикатора фенолфталеїну
- •Визначення чистоти молока
- •Визначення кількості бактерій у молоці за редуктазною пробою з резазуріном
- •Визначення масової частки білка методом формольного титрування
- •Визначення сухої речовини в молоці
- •Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра
- •Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші
- •Порядок виконання роботи
- •Результати досліджень
- •4.2. Тема № 2 Сепарування молока і приготування вершків. Розрахунок при сепаруванні
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика сепараторів
- •Техніка сепарування
- •Порядок виконання роботи
- •Журнал сепарування
- •4.3. Тема № 3 Визначення якісних показників питного молока і вершків
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості готового продукту
- •Аналіз якості вершків та збираного молока Дослідження якості вершків
- •Кількість бактерій у вершках і їх клас за редуктазною пробою
- •Приготування проби на пероксидазу
- •4.4. Тема № 4 Визначення показників якості кисломолочних продуктів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Аналіз якості кисломолочних продуктів
- •Відбір проб для аналізу
- •Визначення масової частки жиру (гост 5667-90)
- •1. Визначення жиру в кисломолочних напоях
- •2. Визначення жиру в сметані, кисломолочному сирі і сирних виробах
- •Визначення титрованої кислотності (гост 3624-92)
- •1. Визначення кислотності кисломолочних напоїв
- •2. Визначення титрованої кислотності сметани
- •3.Визначення титрованої кислотності сиру і сирних виробів
- •Продуктовий розрахунок сметани
- •4.5. Тема № 5 Визначення показників якості готового вершкового масла
- •Теоретичні відомості
- •Хімічний склад масла
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості масла
- •Відбір середньої проби
- •Визначення масової частки вологи в маслі (тост 3626-73)
- •Техніка визначення вмісту вологи в маслі за допомогою маслоробних терез смп-84
- •Фактори, які впливають на точність аналізу
- •Визначення вмісту сзмз у маслі (тост 3626-73)
- •Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
- •Визначення масової частки солі в маслі
- •Визначення перекисного числа молочного жиру
- •1. Виділення жиру з вершкового масла
- •2. Визначення перекисного числа
- •Визначення стійкості молочного жиру до окислення
- •Техніка визначення
- •4.6. Тема № 6 Визначення якісних показників сиру
- •Теоретичні відомості
- •Характеристика найбільш поширених видів сирів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники якості сиру
- •Методи аналізу якості сиру
- •1. Сичужна проба
- •Визначення класу молока по тривалості зсідання сичужним ферментом
- •Визначення масової частки вологи в сирі гост 3626-73
- •Визначення масової частки жиру в сирі (гост 5867-90)
- •Визначення титрованої кислотності сиру
- •Визначення ступені зрілості сиру за методом Шиловича
- •Методика визначення
- •4.7. Тема № 7
- •Теоретичні відомості
- •Визначення кислотності
- •Визначення розчинності
- •4.8. Тема № 8 Визначення свіжості м’яса
- •Теоретичні відомості
- •Показники, що характеризують свіжість м’яса
- •Хід виконання
- •4.9. Тема № 9 Визначення показників якості готових ковбасних виробів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Аналіз якості ковбасних виробів
- •Мікроскопічне дослідження
- •Фізико-хімічне дослідження
- •Колориметричний або індикаторний метод визначення рН
- •Порядок виконання
- •Забарвлення індикатора залежно від величини рН
- •Якіса реакція на аміак (за Ебером)
- •Продуктовий розрахунок ковбас
- •4.10. Тема № 10 Визначення показників якості готових натуральних м’ясних продуктів
- •Порядок виконання роботи
- •Показники свіжості м’яса
- •Органолептична оцінка
- •Продуктовий розрахунок м’ясокопченостей
- •4.11. Тема № 11 Проведення дегустаційної оцінки
- •Теоретичні відомості
- •Оформлення результатів дегустації
- •4.12. Тема № 12 Визначення показників якості м’ясних консервів. Розрахунок витрат сировини та виходу готової продукції
- •Теоретичні відомості
- •Балова оцінка м'ясних консервів за органолептичними показниками
- •Бактеріологічне дослідження консервів
- •Продуктовий розрахунок виробництва м’ясних консервів.
- •Розрахунок сировини
- •Морожені яйцепродукти
- •Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •Сухі яйцепродукти Визначення органолептичних показників
- •Визначення фізико-хімічних показників
- •4.14. Тема № 14 Первинна переробка продукції бджільництва, оцінювання якості відповідно до нормативних документів
- •Теоретичні відомості
- •Харчова та енергетична цінність у 100 г меду
- •Аналіз якісних показників Відбір проб меду для органолептичного і лабораторного досліджень
- •Органолептичне дослідження натурального меду
- •Мікроскопія меду
- •Визначення масової частки води в меді (водності)
- •Визначення діастазної активності і діастазного числа меду
- •Визначення кислотності меду
- •Визначення натуральності меду
- •Визначення падевого меду
- •Перелік питань для самостійної роботи
- •Рекомендована література
Визначення вмісту жиру в маслі (тост 3624-69)
Вміст жиру в маслі обчислюють за формулою:
Ж=100-(В + СЗМЗ),
де В – вміст вологи в маслі, %;
СЗМЗ – вміст СЗМЗ в маслі, %.
Визначення кислотності в маслі
Вміст жиру в маслі виражають в градусах Кеттсторфера (°К), тобто кількість міліметрів 0,1Н розчину їдкого натрію (калію), необхідного для нейтралізації 10 г масла. Кислотність масла зумовлюється наявністю молочної кислоти, утвореної в процесі бродіння (у молоці, вершках), кислих солей, білків, вільних жирних кислот.
5 г масла у конічній колбі нагрівають у теплій воді до його розплавлення, доливають 20 мл нейтралізованої суміші спирту з ефіром (1:1), три краплі 1 % розчину фенолфталеїну і титрують при безперервному помішуванні 0,1Н розчином їдкого натрію (калію) до слабо-рожевого кольору, який не зникає протягом 1 хв.
Кислотність у °К знаходять, перемножуючи на 2 кількість 0,1Н розчину лугу, витраченого на нейтралізацію.
Визначення масової частки солі в маслі
Суть методу полягає в титруванні екстракту масла азотнокислим ефіром. При цьому NаСІ реагує з АgN03, даючи АgСІ, який випадає в осад.
Після того, як вся кількість хлористого натрію прореагує, зайва крапля розчину азотнокислого срібла дає з індикатором хромовокислим калієм оранжево-коричневе забарвлення.
Зважити 5 г масла з точністю до 0,001 г, покласти його в хімічний стакан, добавити 50 мл кип'яченої дистильованої води і втримати 5-10 хв. при періодичному помішуванні круговими рухами. Потім вміст колби залишають у спокої до тих пір, поки шар жиру не спливе і не захолоне.
В утвореному шарі масла скляною паличкою роблять отвір і піпеткою на 10 мл відбирають водяну витяжку в конічну колбу Добавляють 5-8 крапель розчину хромово-кислого калію
Витяжку титрують при постійному помішуванні розчином азотнокислого срібла до одержання слабкого оранжево-коричневого забарвлення, не зникаючого при збовтуванні і подрібненні скляною паличкою великих частинок осаду.
Вміст хлористого натрію дорівнює кількості мілілітрів розчину азотнокислого срібла, витраченого на титрування 10 мл витяжки (1 мл розчину відповідає рівно 0,01 г хлористого натрію).
Визначення перекисного числа молочного жиру
1. Виділення жиру з вершкового масла
Близько 20 г вершкового масла в стаканчику ємністю 50 мл поміщають у термостат з температурою 50-60°С Коли масло розплавиться і плазма осяде на дно, жир обережно віддаляють і фільтрують через сухий паперовий складчастий фільтр у тому ж термостаті
2. Визначення перекисного числа
При зберіганні масла в ньому протікають окислювальні процеси, в результаті яких утворюються перекиси. Останні діють на йодистоводневу кислоту, яка утворюється у результаті добавлення йодистого калію в кислому середовищі. Виділений йод відтитровують 0,01Н розчином тіосульфата (Nа2 S303).
У конічну колбу ємністю 100 мл відважують 1 г розплавленого жиру (з точністю до 0,01 г), розчиняють у 6 мл суміші хлороформу і крижаної оцтової кислоти (2:1), добавляють 1 мл насиченого на холоді водного розчину йодистого калію: 3 мл води, закривають колбу пробкою і струшують протягом 3 хв. Потім добавляють 3-5 крапель 1 % розчину крохмалю і виділений йод відтитровують з мікробюретки 0,01 Н розчином тіосульфату.
Паралельно проводять контрольну пробу без жиру. Перекисне число йоду вираховують за формулою:
де V, V1 - кількість 0,01Н розчину тіосульфата, витраченого на титрування відповідно в робочій і контрольній пробі, мл;
тн - наважка жиру, г;
К - поправка до типу тіосульфата.