Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ФДСГ.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
2.14 Mб
Скачать

Прочитайте та законспектуйте основні положення

Фактичний розподіл прибутку відбувається на підставі організаційних документів - наказів, розпоряджень, протоколів зборів власників.

Нерозподілений прибуток може використовуватися:

  • на покриття збитків минулих років;

  • виплату дивідендів;

  • створення резервного фонду;

  • збільшення статутного капіталу;

  • інші цілі, пов'язані з виконанням соціальних програм і розширенням виробництва.

Резервний фонд створюється у обов'язковому порядку господарськими товариствами в розмірі не менше 5 % чистого прибутку, при цьому розмір резервного фонду повинен бути не нижче 25 % статутного капіталу (ст. 14 Закону № 1576, ч. 4 ст. 87 ЦК), а також фінансово-кредитними установами у встановленому законодавством порядку. Решта підприємств ухвалює рішення про створення резервного фонду самостійно.

Бухгалтерський облік. Відображення нерозподіленого прибутку здійснюється на субрахунку 441, непокритих збитків - на субрахунку 442. Використання прибутку відображається на субрахунку 443.

Утворення нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) відбувається у момент кореспонденції з рахунком 79 за підсумками звітного року. За наявності дебетового сальдо на рахунку 79 варто говорити про непокриті збитки, кредитового сальдо - про нерозподілений прибуток.

Розглянемо відтворення нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) у бухгалтерському обліку. Відмітимо, що ч. 4 ст. 144 ЦК для товариства з обмеженою відповідальністю і ч. З ст. 155 ЦК для акціонерного товариства передбачають наступне: якщо після закінчення другого або кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства буде менше статутного капіталу, то таке товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу шляхом реєстрації відповідних змін за встановленим законодавством порядку або ухвалити рішення про внесення учасниками (акціонерами) додаткових внесків. Якщо вартість чистих активів товариства менше встановленого законом розміру статутного капіталу, то таке товариство підлягає ліквідації.

Чисті активи - активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань (п. 4П(С)БУ19).

Прочитайте та запам’ятайте основні положення

Чистими активами можна назвати власний капітал, а оскільки зміна власного капіталу відбувається за рахунок зміни показника нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) частіше, ніж решти показників розділу І Пасиву балансу, то законодавство заборонено збиткова діяльність.

Зверніть увагу, що

Для акціонерних товариств мінімальний розмір статутного капіталу - 1250 мінімальної заробітної платні (ст. 24 Закону № 1576), для товариств з обмеженою відповідальністю - 100 мінімальної заробітної платні (ст. 52 Закону № 1576). При цьому застосовується мінімальна заробітна платня, що діє на момент створення товариства.

1.4.5. Формування, облік і використання неоплаченого і вилученого капіталу.

Важливими складовими власного капіталу є неоплачений і вилучений капітал. Розглянемо детально особливості його формування і обліку.

Прочитайте та законспектуйте основні положення

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власника (учасника) за внесками в статутний капітал підприємства. Така заборгованість може виражатися в неоплачених акціях, на які підписався учасник, або в сумі неоплаченого внеску в статутний капітал, розмір якого визначений засновницькими документами.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу, як і статутного, ведеться за кожним учасником (засновником) і за кожним видом розміщених акцій (для акціонерних товариств).

Неоплачений капітал формується одночасно із статутним капіталом і відображається проводкою: Дт 46 - Кт 40.

Розмір неоплаченого капіталу відображається в бухгалтерському обліку на рахунку 46 "Неоплачений капітал".

По Дт рахунку 46 відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками в статутний капітал підприємства, за Кт - погашення заборгованості за внесками в статутний капітал.

Вилучений капітал - сума коштів, тимчасово вилучених з господарського і фінансового обороту.

Підприємство може викупити у акціонерів власні акції або долі в статутному капіталі в учасників в цілях їх подальшого продажу або анулювання.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонерів сплачені ними акції після ухвалення такого рішення зборами акціонерів згідно статуту тільки за рахунок коштів, що перевищують статутний капітал, і реалізувати або анулювати викуплені акції протягом одного року.

У разі викупу частки учасника товариством з обмеженою відповідальністю відповідно до його статуту товариство зобов'язане або реалізувати ці долі в порядку і в терміни, встановлені статутом і законом, або зменшити розмір статутного капіталу. Товариство може викупити в учасника тільки повністю сплачену їм частину.

Суми викуплених акцій формують вилучений капітал підприємства. При продажі акцій або їх анулюванні розмір вилученого капіталу зменшується.

Облік вилученого капіталу ведеться на рахунку 45 "Вилучений капітал".

За Дт рахунку 45 відображається фактична собівартість акцій власної емісії або частки, викуплених господарським товариством у його учасників, По Кт - вартість анулюваних або перепроданих акцій (часток).

Як правило, для відображення вилученого капіталу в бухгалтерському обліку застосовуються субрахунки:

  • 451 "Вилучені акції" - відображається викуп товариством власних акцій в учасників;

  • 452 "Вилучені внески і паї" - викуп товариством внесків, паїв в учасників.

У формі № 1 Балансу підприємства суми неоплаченого і вилученого капіталу корегують рядок "Статутний капітал".

Величина вилученого капіталу відображається в пасиві ф. № 1 Балансу в рядку 370 "Вилучений капітал" в дужках, тобто підлягає відніманню, тим са-мим зменшує розмір власного капіталу підприємства. Це пояснюється тим, що при викупі акцій (часткою) у підприємства розмір активів зменшився. А відповідно до п. 4 П(С) БУ 2 власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишилася після вирахування його зобов'язань. Таким чином, зменшення активів підприємства спричиняє зменшення власного капіталу підприємства.

При продажі акцій (частки) розмір вилученого капіталу зменшиться, а величина активів збільшиться, тобто збільшиться розмір власного капіталу.

Нагадаємо, що величина неоплаченого капіталу відображається в рядку 360 "Неоплачений капітал" ф. № 1 Балансу в дужках, тобто зменшує розмір власного капіталу, тим самим дозволяє одержувати реальну інформацію про величину власного капіталу підприємства. Адже неоплачений капітал - це фактично не одержані підприємством активи (п. 43 П(С) БУ 2).

При внесенні учасниками акцій (частки) в статутний капітал розмір неоплаченого капіталу зменшиться, величина активів збільшиться, що приведе до збільшення розміру власного капіталу.

Інформація про формування і використання неоплаченого і вилученого капіталу відображається у ф. № 4 "Звіт про власний капітал".

У Звіті неоплачений капітал наведено у графі 9 "Неоплачений капітал . У графу 9 Звіту вноситься розмір неоплаченого капіталу початок року (рядок 010), зміни величини неоплаченого капіталу протягом звітного року (рядки 180, 190) і сальдо на кінець року (рядок 300).

У графу 10 Звіту вноситься розмір вилученого капіталу на початок року рядок 010), зміни величини вилученого капіталу протягом звітного року (рядки -• 210 - 250) і сальдо на кінець року (рядок 300).