Прочитайте та законспектуйте основні положення податкового обліку

Податковий облік

1. Податок на прибуток

Облік операцій з корпоративними правами ведеться окремо від обліку інших операцій:

• у емітента емісія корпоративних прав не відображається в податковому обліку;

• у інвестора при придбанні корпоративних прав виникає право на витрати з відображенням їх в окремому обліку фінансових результатів операцій з корпоративними правами.

У звітному періоді, в якому придбані корпоративні права, інвестор відображає витрати в сумі, узгодженій статутними документами, незалежно від того, в якій формі були зроблені внески (грошовими коштами, ТМЦ, НА). Якщо в майбутньому корпоративні права будуть продані, то в звітному податковому періоді, в якому це відбудеться, інвестор відобразить дохід від такої операції в сумі коштів або вартості майна, одержаних в обмін на корпоративні права.

Звернемо увагу на те, що при поверненні коштів або майна від емітента при ліквідації даного емітента валовий дохід (в межах фактично внесених сум) не виникає.

За підсумками звітного періоду у інвестора:

• позитивний фінансовий результат (прибуток) підлягає включенню у валовий дохід і відображення в рядку 01.4 декларації о прибутку;

• негативний фінансовий результат (збиток) в декларації не відображається, а переноситься в окремому обліку на наступні звітні періоди до повного його погашення.

Тепер про самі активи, які вносяться в статутний капітал в обмін на корпоративні права. Внесок грошовими коштами утруднень не викликає - в податковому обліку нічого не відбувається.

Операції по внесенню ТМЦ, ОФ або НА прирівнюються до продажу як повністю відповідні визначенню продажу товарів, приведеному в п. 1.31 Закону об прибутки: є перехід має рацію власності і є компенсація у вигляді корпоративних прав).

У інвестора в цьому випадку виникає валовий дохід. Вартість, після якої враховуватиметься цей дохід, рівний ціні, визначеній статутними документами, але не нижче звичайній, оскільки в даному випадку йдеться про зв'язаних осіб.

У емітента суми грошових коштів або вартість майна, що поступають платнику податків у вигляді прямих інвестицій в корпоративні права, не включаються у валовий дохід. Емітент має право віднести ці суми до складу валових витрат або збільшити на їх величину балансову вартість ОФ або НА, оскільки їм понесені витрати у вигляді вартості переданих корпоративних прав, по яких виплачуватимуться дивіденди.

2. ПДВ

Природно, в першу чергу платникам ПДВ слід керуватися Законом об ПДВ. Цим Законом (пп. 3.2.1) визначено, що емісія корпоративних прав в будь-якому їх вигляді не є об'єктом оподаткування.

Якщо інвестиція здійснюється грошовими коштами, ні інвестор, ні емітент податкові зобов'язання по ПДВ не нараховують.

Внесок же в статутний капітал у вигляді ТМЦ, ОФ або НА відповідає поняттю "постачання товарів", певному п. 1.4 Закону о ПДВ, оскільки обидві умови - передача прав власності і наявність компенсації – в даній операції виконуються. Таким чином, виникає об'єкт оподаткування, при цьому момент виникнення податкових зобов'язань у інвестора співпаде з моментом передачі таких товарів як внесок в статутний капітал (пп. 3.1.1 і 7.3.1 Закону о ПДВ). У цей же момент інвестору належить оформити податкову накладну. Податкові зобов'язання при цьому визначаються виходячи з узгодженої засновниками вартості, але не нижче за звичайну ціну (п. 4.1 Закону о ПДВ).

Податковий кредит по ТМЦ, ОФ, НА у емітента виникне при отриманні податкової накладної (пп. 7.5.1 Закону об ПДВ). Податкових зобов'язань з корпоративних прав у нього не буде через дію вже згаданого пп. 3.2.1 вказаного Закону.

Звернемо увагу: якщо інвестором виступає платник ПДВ, а емітентом - неплатник даного податку, обидва екземпляри податкової накладної залишаються у інвестора.

Бухгалтерський облік.

Порядок обліку інвестицій викладений в П(С) БУ 12. Первинна вартість (собівартість) фінансової інвестиції складається з ціни придбання, комісійної винагороди, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів і інших витрат, пов'язаних з її придбанням. А у разі обміну на інші активи собівартість інвестиції прирівнюється до справедливої вартості таких активів.

У інвестора внесок в статутний капітал емітента відображається на рахунку 14 "Довгострокових інвестицій".

У емітента для відображення в бухгалтерському обліку операцій із статутним капіталом призначений рахунок 40 "Статутного капіталу": по кредиту відображається його збільшення, а по дебету - зменшення. Аналітичний облік на рахунку 40 ведеться по видах капіталу кожного із засновників.

У числі особливо важливих моментів обліку інвестицій - визначення вартості ТМЦ, основних засобів і НА. Звернемося до П(С) БУ 7, 8, 9, які первинну вартість активів, при внесенні їх в статутний капітал підприємства, визначають як узгоджену засновниками справедливу вартість активів з урахуванням додаткових витрат, необхідних для доведення їх до придатного використання.

Питання для самоконтролю.

1. Які методи можуть застосовуватися для збільшення статутного капіталу?

2. При яких умовах АТ мають право збільшити розмір статутного капіталу?

3. За якою схемою відбувається формування статутного капіталу?

4. Які первинні документи потрібно для оформлення операцій по здійсненню внесків у статутний капітал?